Справа № 1-11/2010

Постанова

26 січня 2010 року Катеринопільський райсуд Черкаської області

         в складі:

 головуючого судді                 Зінченко М.Г.

                    при секретарі                 Міняйло Г.О.

                з участю прокурора                 Архипенко О.А.

         адвоката                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Катеринопіль справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, з освітою вищою, працюючої приватним підприємцем, заміжньої, не судимої

у вчиненні злочину передбаченого ст. 212 ч. 3, ч. 1,3 ст. 358, ч. 1 ст. 200 КК України.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, з освітою вищою, одруженого, не судимого

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1,3 ст. 358 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що вона являючись приватним підприємцем здійснюючи підприємницьку діяльність від імені – підприємця ОСОБА_4 умисно за попередньою змовою з ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати податків за період з 01.09.2006 року по 31.03.2008 року шляхом відображення господарських операцій з придбання зернових культур в ТОВ "Агроцентр – 2005", ПП "Ревюлст", ПП "Прометей", ТОВ "Зерноексперт", які взагалі не зареєстровані в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України і таким чином є фіктивними та не відображення господарських операцій по отриманню фінансової допомоги та реалізації товарів (робіт, послуг) тобто завищення податкового кредиту з ПДВ та валових витрат та заниження податкових зобов’язань з ПДВ та валових доходів, умисно ухилялися від сплати до бюджету держави податку з доходів фізичних осіб в сумі 3 331 184,74 грн. та податку на додану вартість в сумі 4 442 674 грн., а всього на суму 7 773 858,74 грн., що є в особливо великих розмірах.

Крім того органом досудового слідства ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення в підробленні документів, які видаються чи посвідчуються громадянином – підприємцем, який має право видавати чи посвідчувати такі документи, а також в підробці документів на переказ, та інших засобів доступу до банківських рахунків та їх використання.

ОСОБА_3 обвинувачується тому, що він являючись приватним підприємцем на прохання ОСОБА_2 яка вела фінансово – господарську діяльність ФОП ОСОБА_4 без відома про її подальші наміри документи, які видаються та посвідчуються громадянином – підприємцем, підробив документи.

Такі дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ст. 212 ч. 3, ч. 1,3 ст. 358, ч. 1 ст. 200 КК України, а дії ОСОБА_3 за ч. 1, 3 ст. 358 КК України.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину в скоєних злочинах, передбачених ст.ст. 212 ч. 1, ст. 200 ч. 1 КК України не визнала, а в злочині передбаченому ст. 358 ч. 1,3 КК України визнала повністю, пояснивши, що вона господарською діяльністю від імені ОСОБА_4 не займалась, не здійснювала бухгалтерський та податковий облік діяльності ОСОБА_4

Накладних, податкових накладних від імені ОСОБА_4 не підписувала.

Також ОСОБА_3 будучи допитаний в судовому засіданні свою вину в скоєному злочині не визнав та пояснив, що він не займався господарською діяльністю від імені ОСОБА_5, а також на прохання останнього заповнював деякі документи, йому нічого не відомо хто здійснював бухгалтерський та податковий облік діяльності ОСОБА_4.

В судовому засіданні під час судового слідства на стадії доповнень до судового слідства адвокат підсудних заявив клопотання про направлення справи для проведення додаткового розслідування у зв’язку з істотною неповнотою та неправильністю досудового слідства і не притягнення до відповідальності ОСОБА_4

Підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_6 підтримали клопотання свого адвоката.

Суд, вислухавши думку підсудних, які підтримали клопотання прокурора, який заперечував проти направлення справи на додаткове розслідування вважає, що справа підлягає направленню на додаткове розслідування.

З наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 КПК України, слідчий зобов’язаний вчинити всі передбачені законом міри для всебічного, повного і об’єктивного дослідженню справи.

Ці вимоги закону органами досудового слідства не виконані, досудове слідство по справі проведено поверхово і однобічно, органом досудового слідства не проведено належних слідчих дій спрямованих на всебічне, повне та об’єктивне встановлення вказаних обставин, не притягнено до кримінальної відповідальності інших осіб.

Згідно ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства в обов'язковому порядку підлягає доказуванню подія злочину (обставин справи) винність, обвинуваченого у вчиненні злочину, характер і розмір шкоди, завданої злочином.

Відповідно ст. 281 КПК України кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування у разі неповноти чи неправильності досудового слідства, якщо вони не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування

-   повернення справи на додаткове розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб допускається лише за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх не можливий і що надійшло відповідне клопотання прокурора, обвинуваченого його захисника чи законного представника.

У п. 8 даного Пленуму Верховного Суду України вказано, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження в супереч вимогам ст.ст. 22,64 КПК України не були дослідженні або були поверхово чи однобічно дослідженні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи, не витребувані і не дослідженні документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування відповідних обставин, тощо).

Виходячи з вимог кримінально – процесуального закону істотними порушеннями є таке порушення, яке перешкоджало слідчому об’єктивно, повно та всебічного розслідувати справу, зібрати докази на підставі та в порядку, передбаченому КПК України, винести законне та обґрунтоване рішення.

В судовому засіданні встановлено неповноту та неправильність досудового слідства, яке не може бути усунута в судовому засіданні.

Так допитані на досудовому слідстві і в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 пояснили, що вони працювали водіями у ОСОБА_11 і всі транспортні перевезення зернових культур здійснювали за вказівкою ОСОБА_12 Кошти на закупівлю зерна видавав останній, хоч документи виписувалися від ФОП ОСОБА_4, ПП Борецької, Н.А., ОСОБА_3

За всі надані послуги розраховувався ОСОБА_11

Аналогічні покази дали свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 і інші, які працювали менеджерами у ОСОБА_11

Свідок по справі ОСОБА_4 пояснив, що він з 2005 року був зареєстрований приватним підприємцем.

В 2006 році за проханням ОСОБА_11 передав свої установчі документи і разом із ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_11 відкрили розрахунковий рахунок в Катеринопільському відділенні "Ощадбанк" ОСОБА_3 заповнював від його імені картки і заяву на відкриття рахунку. У приватного нотаріуса спільно з ОСОБА_3 засвідчували  його підпис на картку.

-   Допитаний в справі свідок ОСОБА_16 – голова ФГ "Надія" пояснив, що всі операції по здійсненню купівлі – продажу зернових культур проводилась через приватних підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_17 Але оформлення відповідних документів і грошові кошти проводилися по вказівці ОСОБА_11

Наведені факти свідчать про те, що органами досудового слідства належним

чином не перевірена версія щодо причетності інших осіб у вчиненні злочину передбаченого ст. 212 КК України, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_11 і ОСОБА_17

Не було проведено слідчих дій спрямованих на встановлення всіх обставин справи через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб.

Відповідно до ст. 277 КПК України під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред’явлене обвинувачення. Прийшовши до переконання, що пред’явлене підсуднім ОСОБА_2 і ОСОБА_3 потрібно змінити, прокурор виносить постанову в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення.

Виключаючи із обвинувачення ОСОБА_3 – попередню змову із ОСОБА_2 і викладаючи ОСОБА_3 обвинувачення у злочині передбаченому ч. 1, 3 ст. 358 КК України вказує, що останній являючись приватним підприємцем на прохання ОСОБА_2, яка вела фінансово – господарську діяльність від ФОП ОСОБА_4 без відома про її подальші наміри підробив документи, а також дії підпадають під ознаки злочину передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає, що обвинувачення яке викладене в постанові про зміну обвинувачення від 16 грудня 2004 року є суперечливим і неконкретним.

Обвинувачення осіб в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватись на визначенні тільки податковими органами, а повинно бути доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально – процесуального законодавства, а саме проведенням судово-бухгалтерської експертизи з визначенням розмірів обов’язкових платежів, періодів та законодавчих актів, якими передбачено сплату податків.

Зазначені обставини мають пряме та безпосереднє відношення до предмета доказування по даній справі.

З урахування наведеного органи досудового слідства в рамках даної кримінальної справи зобов’язані належним чином перевірити як версії обвинувачених щодо їх невинності, прийняте законне рішення стосовно наявності ознак того чи іншого злочину, як у діях підсудних так і у інших осіб.

Під час додаткового розслідування необхідно провести слідчі дії спрямовані на встановлення всіх обставин справи, з'ясувати обставини які викривають обвинувачених і інших осіб у вчиненні злочинів так і виправдують їх, згідно вимог закону про допустимість та достатність доказів прийняти рішення по справі.

Суд в судовому засіданні позбавлений можливості з дотримання процесуальної природи судового розгляду, а також характеру та об’єму проведення вказаних слідчих дій, усунути вказані порушення вимог закону належним чином провести збирання доказів, навіть на підставі положень ст. 3151 КПК України (надання судових доручень) оскільки такі доручення можуть бути надані лише з метою уточнення та перевірки всиз здобутих доказів.

Таким чином, кримінальна справа стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає направленню прокурору Черкаської області для організації додаткового розслідування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 161, 22, 64, 281 КПК України,

ПОСТАНОВИВ

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст. 212 ч. 3, ч. 1 ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 200 КК України і ОСОБА_3 в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ч. 3 ст. 358 КК України направити прокурору Черкаської області для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишити без змін – підписку про невиїзд з місця проживання.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її винесення.

Головуючий                         М.Г. Зінченко