УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" червня 2006 р.

Справа № 5/48

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Чеховська  І.В., дор. від 01.12.05р.

від відповідача Солоп Ж.Г., дор. № 51 від 17.04.06р.  

 

Розглянув справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" (м. Новоград-Волинський)  

до Управління праці та соціального захисту населення Новоград - Волинської районної державної адміністрації Житомирської області (м. Новоград - Волинський)

про стягнення 1200 грн.

Спір розглядається у більш тривалий термін ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України у відповідності до ч. 4 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про  стягнення з відповідача, перерахованих в якості передоплати 1200 грн.  за надання відповідачем екпертних послуг, які відповідачем не були надані.

22.03.06р. позивач надіслав  до суду уточнення позовних вимог за № 19 від 09.03.06р., згідно яких вказує, що у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання  на суму 1200 грн., оскільки відповідач мав провести позивачу на дану суму експертну оцінку будівлі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач  надав письмовий відзив на позовну заяву, у якому  підтвердив факт отримання від позивача 1200 грн., які були йому перераховані в якості фінансової допомоги, пояснив, що  ним не отримувались  претензії від позивача про повернення коштів, а також  зазначив про те, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивач  пропустив строк позовної давності щодо звернення з позовом до суду.

Суд оглянув у судовому засіданні документи: платіжне доручення № 323 від 04.04.01р., вимогу, банківську виписку, відзив, статут позивача,  положення відповідача, поштові квитанції.

Заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно усної домовленості між сторонами, позивач перерахував відповідачу 1200 грн.  для зарахування на реєстраційний рахунок Новоград - Волинського РУПСЗН рахунків 01011577600002/2 КЕВК 2122 за експертні послуги , без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 323 від 04.04.01р та банківською випискою ( а.с. 9, 12).

11.08.05р. позивач надіслав письмову вимогу відповідачеві за № 27 про  сплату заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню із слідуючих підстав:

Як вбачається з банківської виписки ( а.с. 12), позивач перерахував відповідачу 1200 грн. 04.04.01р., тобто про порушення свого права він дізнався 04.04.2001 року, коли кошти були перераховані із його рахунку на рахунок відповідача.

Тому, позивач повинен був звернутись з позовом до суду за захистом порушеного права  до 04.04.2004 року.

А звернувся з позовом до суду  04 січня 2006 року, пропустивши строк позовної давності, оскільки відповідно до ст.ст.71, 76 ЦК УРСР (в редакції 1963р., чинної на день виникнення спірних відносин) загальний строк для захисту права за  позовом  особи,  право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.2,3 ст. ст.267 ЦК України).

Оскільки строк позовної давності закінчився  04.04.2004 року,  то   суд керуючись пунктом 6  Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та ст. 256, ч.3 ст. 267 ЦК України, враховуючи заяву відповідача щодо пропуску строку позовної давності, приходить до висновку, що позивач пред'явив позов після закінчення  строку  позовної давності.

Слід зазначити, що позивач не надавав доказів чи заяви щодо пропуску строку позовної давності з поважних причин.

Відповідно до ст.33 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі наявні докази та обставини справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.    

Керуючись ст.71 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.), ст.ст. 256, 257, 261, 267, п. 6  Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України,   ст.33,34,49,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законноїсили після  закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Брагіна Я.В.

 

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу