Р І Ш Е Н Н Я                    Справа № 2-648/10

Ім’ям України

(заочне)

    25 березня 2010 року                                                                                                м. Полтава

         Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

         головуючого – судді                                  Литвиненка І.Ю.

         при секретарі -                                            Севідовій Л.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставне майно, -

                                                            В С Т А Н О В И В :

         Позивач ПАТ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про передачу в заклад шляхом вилучення у відповідача майно, яке належить йому на праві власності, що зазначене у договорі застави № 558 ZAL від 11 червня 2008 року; стягнення заборгованості за кредитним договором № 558 М від 11 червня 2009 року у сумі 91386 гривень 03 копійки; звернути стягнення на майно, яке зазначене у договорі застави № 558 ZAL від 11 червня 2008 року шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця; стягнути судові витрати по справі у сумі 1166 гривень 66 копійки. У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги змінила, прохаючи суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 86462 гривні 30 копійок, яка склалася станом на 24 березня 2010 року.  

         В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 11 червня 2008 року уклав із відповідачем кредитний договір № 558 М, згідно з яким надав йому кредит у сумі 130000 гривень з кінцевим терміном повернення до 09 червня 2011 року, зі сплатою 24 % річних за користування кредитом. Згідно з умовами  кредитного договору відповідач зобов’язався щомісячно, у період до 15 числа, гасити заборгованість за кредитом, нарахованими відсотками, комісійною винагородою та іншими нарахуваннями, у відповідності до графіку погашення кредиту, відсотків та винагороди. Свої зобов’язання позивач виконав – здійснив видачу позичальнику кредитних коштів у передбаченому кредитним договором розмірі. Позичальник свої зобов’язання не виконав і станом на 24 березня 2010 року його заборгованість становить 86462 гривні 30 копійок. З метою забезпечення кредитного договору сторони 11 червня 2008 року уклади договір застави № 558 ZAL згідно з яким позичальник надав в заставу своє майно. З цих підстав прохає задовольнити позов та передати в заклад банку предмету застави, шляхом вилучення його у відповідача, звернути стягнення на предмет застави шляхом безпосереднього продажу його  конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

         У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Прохала задовольнити позов у повному обсязі. Надала суду пояснення аналогічні тексту позовної заяви.

         Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але до суду не з’явився, письмових заяв та клопотань суду не надав (а.с. 23). Відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). Представник позивача не заперечувала проти судового розгляду справи за відсутності відповідача. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

         Заслухавши представника позивача та перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, у наданих ним межах, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

         Судом встановлено, що між ПАТ «ПриватБанк» та відповідачем 11 червня 2008 року укладено кредитний договір № 558 М згідно з яким йому надано кредит у сумі 130000 гривень з кінцевим терміном повернення до 09 червня 2011 року зі сплатою 24% річних  за користування кредитом та щомісячною комісійною винагородою; зі щомісячною, у строк до 15 числа кожного місяця, у відповідності до графіку погашення кредиту, сплатою грошових коштів за користування кредитом (а.с. 4-7). Відповідно до розділу 6 кредитного договору, за порушення своїх зобов’язань позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту, а при зверненні банку до суду у – штраф у розмірі 250 гривень та 5% від суми позову (а.с. 6). Згідно з п. 2.3.3 та 2.3.9 кредитного договору, у випадку порушення позичальником своїх зобов’язань, банк має право стягнути кредит до настання строків його закінчення шляхом звернення стягнення на заставне майно (а.с. 5). 11 червня 2008 року між банком та позичальником укладено договір застави, предметом якого є наступне майно: станок деревообробний чотиристоронній стругальний С 16-Ф1, станок фрезерно-шипорізний деревообробний  ФСШ-1А, станок рейсмусовий СР8-2, станок деревообробний фуговальний СФ4-1К, станок деревообробний кругопильний Ц6-2К, станок комбінований деревообробний, станок деревообробний стрічково-шліфувальний ЛШС-2500, станок фрезерно-шипорізний деревообробний ФШС-1А, станок рейсмусовий СР-8-2, станок фрезерно-шипорізний деревообробний СФ4-1К та станок деревообробний кругопильний Ц6-2К (а.с. 7-9). Відповідно до п. 21 цього договору, звернення стягнення на заставне майно здійснюється у разі порушення позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором відповідно до чинного законодавства України та цього договору; згідно з п. 22 цього договору – реалізація предмету застави можлива і шляхом його безпосереднього продажу конкретному покупцю, у тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу застави від імені заставодавця (а.с. 8-9). Згідно з наданими суду розрахунками, заборгованість відповідача станом на 24 березня 2009 року становить 86462 гривні 30 копійок (а.с. 25). Судові витрати по справі становлять 1166 гривень 36 копійок (а.с. 12).  

         Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно із ч. 2 ст. 575 ЦК України, закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом – третій особі. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення на предмет застави.  Нормою ч 1 ст. 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави може здійснюватися за рішенням суду. Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, банк зобов’язується надати грошові кошти позивальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із вимогами ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги у повному обсязі.

         З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Відповідач уклав із банком кредитний договір, забезпечений заставним майном за договором застави, умови якого тривалий час не виконує. Банк має право вимагати стягнення з відповідача заборгованості за кредитом до закінчення строку дії кредитного договору, нарахованих відсотків та неустойки, і реалізував це право, звернувшись до суду. Також має право на задоволення своїх вимог у повному обсязі за рахунок заставного майна. З цих підстав позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за рахунок заставного майна підлягають задоволенню у повному обсязі. Разом з тим, суд не вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо звернення стягнення на заставне майно шляхом безпосереднього продажу його конкретному покупцю, так як такого конкретного покупця позивачем суду не надано.  

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 623, 1054 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 60, 75, 88, 169, 208, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд, -

                                                                В И Р І Ш И В :

         Позов публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» -  задовольнити частково.

         Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № 558 М від 11 червня 2008 року, яка склалася станом на 24 березня 2010 року, у сумі 86462 гривні 30 копійок, судові витрати по справи у сумі 1166 гривень 36 копійок, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 87628 гривень 66 копійки.

         Стягнення здійснити шляхом вилучення у ОСОБА_2 та передачі в заклад публічному акціонерному товариству «ПриватБанк» майна, заставленого за договором застави № 558 ZAL від 11 червня 2008 року, а саме: станка деревообробного чотиристороннього стругального С 16-Ф1, станка фрезерно-шипорізного деревообробного ФСШ-1А, станка рейсмусового СР8-2, станка деревообробного фуговального СФ4-1К, станка деревообробного кругопильного Ц6-2К, станка комбінованого деревообробного, станка деревообробного стрічково-шліфувального ЛШС-2500, станка фрезерно-шипорізного деревообробного ФШС-1А, станка рейсмусового СР-8-2, станка фрезерно-шипорізного деревообробного СФ4-1К та станка деревообробного кругопильного Ц6-2К через продає цього майна публічним акціонерним товариством «ПриватБанк» з правом укладання договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_2.

         У задоволенні позовних вимог у іншій частині – відмовити.      

         Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подання заяви на апеляційне оскарження протягом 10 днів зо дня його проголошення з подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

         Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.

         Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано до суду протягом 10 днів зо дня отримання нею копії рішення.

        Суддя                                                                                                      І.Ю. Литвиненко