копія                                                                                                       Справа № 2-61 /2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

16 лютого 2010 року                                  м. Миргород    

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді                 - Альошиної Н.М.,

при секретарі                     - Сахненко Н.Ю.,

      розглянувши  у   судовому засіданні в залі суду міста Миргорода  справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 –ОСОБА_3, т/о ОСОБА_4, ОСОБА_5  про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

  01.10.2009  року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом  про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання з ОСОБА_2 – ОСОБА_3, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки – ОСОБА_4 1991року народження на період її навчання до 30 червня 2011 року в розмірі 350грн. щомісяця.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 21 серпня 1991 року між нею та відповідачем було розірвано шлюб.

Від цього шлюбу у них мається дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

До досягнення дочкою повноліття вона отримувала від відповідача аліменти. На даний час, в зв’язку з досягненням дочкою ОСОБА_4 18 років, відповідач перестав надавати  матеріальну допомогу. Дочка проживає разом з нею та перебуває на її повному матеріальному утриманні. З 01 вересня 2008 року ОСОБА_4 навчається в аграрному коледжі управління і права Полтавської аграрної академії І-ІІ рівня акредитації на стаціонарному відділенні і не має своїх самостійних заробітків, не працює.

В зв’язку із стаціонарним навчанням в іншому місті,  дочка мешкає в гуртожитку його оплата за проживання складає 130 грн. в місяць, транспортні переїзди,  харчування, одяг, канцелярські засоби несе вона, на що коштів її заробітної плати не вистачає.

Відповідач  має можливість надавати  матеріальну допомогу дочці у зв’язку із навчанням, оскільки він отримує достатню пенсію.

В ході судового слідства було встановлено, що відповідач ( на той час ОСОБА_3П.) виплачує аліменти згідно судового рішення Миргородського міського суду  від 24.01.2002 року на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до ухвали суду від 20.01.2010 року ОСОБА_5 було залучено до участі в справі як 3 особу.

 В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

 Відповідач ОСОБА_2 – ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, пояснивши, що ОСОБА_4 не бажає навчатися, не здала екзаменаційну сесію, із-за цього не отримує стипендію, хоча навчається на бюджетній формі навчання, крім того не оформила документи на отримання пільг (чорнобильця), а це по – 150 грн. в місяць. Відповідач вважає, що третя особа  ОСОБА_4 матеріально забезпечена, так як на даний час у неї є вітчим, який її утримує, а вона називає його «батьком».

Третя особа – ОСОБА_4 просила позов задовольнити, пояснивши що вона на даний час продовжує навчання в учбовому закладі, але із – за того, що не добрала балів при здачі сесії стипендію не отримує.

Третя особа –ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась, про день і час слухання справи належно повідомлена, її неявка не є підставою для перенесення слухання справи.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та ретельно проаналізувавши письмові докази по справі, архівну справу № 2- 515 за 2002 рік, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного;

Судом достовірно встановлено, що 21 серпня 1991 року між позивачкою та відповідачем було розірвано шлюб, який підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 2).

Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження(а.с.3),батьком якої записаний відповідач по справі. До досягнення дочкою повноліття позивачка отримувала від відповідача  аліменти.  

Стаття 182 СК України передбачає, що при призначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я  та матеріальне  становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх  дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника  з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього  кодексу.

З 01 вересня 2008 року ОСОБА_4 вступила до аграрного коледжу управління і права Полтавської аграрної академії І-ІІ рівня акредитації на стаціонарне навчання з кінцевим строком навчання - 30 червня 2011 року (а.с.5), стипендію не отримує, проживає в гуртожитку та щомісячно сплачує за проживання по 130грн.

Відповідно до наданої довідки Миргородського КЖЕУ (а.с.6,) сім’я ОСОБА_1 складається із  доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, яка знаходиться на її утриманні.

Позивачка ОСОБА_1 має середню заробітну плату, виходячи із наданої довідки (а.с.  ) 844грн. Відповідно до довідки (а.с.6) на її утриманні знаходиться дочка ОСОБА_4, таким чином дохід їх сім’ї на двох осіб складає по 422 грн. на кожного.

         На день розгляду справи в суді, у зв’язку з набранням чинності з 05 листопада 2009 року ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»  прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено з 1 січня 2010 року – 869 грн., що є більшим від середньої заробітної плати позивачки.

            Відповідач ОСОБА_2 – ОСОБА_3 отримує пенсію по інвалідності як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до наданої довідки (а.с.88) 1263,70 грн.

             Судом враховано те, що  відповідач  ОСОБА_2 – ОСОБА_3 виплачує  аліменти на утримання сина ОСОБА_7 12.02.2000року народження відповідно до рішення Миргородського міського суду від 24.01.2002року (а.с.16-17, справа № 2-515, 2002рік) – 1/8 частину всіх видів заробітку ( доходу), що складає в середньому по 223 грн. щомісяця.

Зважаючи на вимоги ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

Суд не може прийняти до уваги пояснення відповідача про те, що доходи позивачки є достатніми для фінансового  утримання дочки ОСОБА_8, поскільки не враховано дохід її другого чоловіка, оскільки ним не надано інших доказів, які б спростовували офіційні.

Стаття 198 СК України передбачає, що батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу надавати.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв’язку з цим  потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані їх утримувати до  досягнення 23 років за умови, що вони можуть  надавати матеріальну допомогу.

Враховуючи вищевикладене те, що дохід відповідача з урахуванням відрахування аліментів на утримання неповнолітнього сина, та того, що він страждає рядом хронічних захворювань ( а.с.50,57-62) становить вище прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом на час розгляду, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, відповідно до ст. ст. 182, 198, 199, 200 СК України, стягнувши  аліменти з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1, на утримання дочки ОСОБА_4,  що продовжує навчання до 30 червня 2011 року, в розмірі 15% пенсії (доходу)  щомісячно, починаючи з 01 жовтня 2009 року до закінчення навчання – 30 червня 2011року.

Відповідно до положень частини 3 статті 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до частини 2 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли.

В зв’язку з цим необхідно стягнути з ОСОБА_2 – ОСОБА_3 120 грн. на користь Державного бюджету міста Миргорода - витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Так як відповідач ОСОБА_2 – ОСОБА_3 як інвалід – чорнобилець  відповідно до ст.4 п.18 Декрету КМУ «Про державне мито» звільнений від сплати державного мито( судового збору) – відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України ці витрати повинні компенсуватися за рахунок держави.

              Керуючись ст.ст. 180, 182, 198, 199, 200, СК України, ст.ст.10, 11, 81, 88,  212, 213, 214, 215, 218,  293, 294  ЦПК України, ст.4 п.18 Декрету КМУ «Про державне мито», суд -

                                               В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягувати з  ОСОБА_2 – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця  радгосп Степовий Сартинського  району Калмикія, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, інваліда 3 групи, учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, 1 категорії, не працюючого, на користь ОСОБА_1 на утримання дочки, що продовжує навчання – ОСОБА_4,  аліменти в розмірі 15% пенсії (доходу)  щомісячно, починаючи з 01 жовтня 2009 року до закінчення навчання - 30 червня  2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 – ОСОБА_3 120 грн. на користь Державного бюджету міста Миргород - витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Судові витрати у виді судового збору в сумі 51 грн. віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу проголошення та подачі  апеляційної скарги протягом  20 днів після подачі заяви або без попереднього подання заяви на протязі 10 днів через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.

Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя : ( підпис)

«Оригіналу відповідає»

Суддя Миргородського

міськрайонного суду                             ОСОБА_9