УХВАЛА

21 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 917/154/15

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.

розглянув заяву Приватного підприємства "КОНСТРАКТ-РЕАЛТІ" про відвід колегії суддів: Білоуса В. В., Ткаченко Н. Г., Погребняка В. Я. від розгляду справи № 917/154/15

за касаційними скаргами Приватного підприємства "КОНСТРАКТ-РЕАЛТІ" та ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 27.11.2019

та на рішення Господарського суду Полтавської області

від 07.05.2018

за позовом Заступника військового прокурора Полтавського гарнізону, м. Полтава в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України;

2. Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест-груп";

2. Приватного підприємства "УкрБізнесКонсалтінг";

3. Фізичної особи-підприємця Філь Ніни Сергіївни;

4. Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор";

2. ОСОБА_2 ;

3. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

4. Фонд державного майна України;

5. ОСОБА_1 ;

6. Приватне підприємство "ГУД МАРКЕТ ДЕМАНД";

7. Приватне підприємство "КОНСТРАКТ-РЕАЛТІ"

про визнання права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

17.12.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства "КОНСТРАКТ-РЕАЛТІ" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.05.2018 у справі № 917/154/15.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Приватного підприємства "КОНСТРАКТ-РЕАЛТІ" у справі № 917/154/15 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., суддів - Ткаченко Н. Г., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.12.2019.

18.12.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 від 18.12.2019 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.05.2018 у справі № 917/154/15.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 917/154/15 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., суддів - Ткаченко Н. Г., судді - Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.12.2019.

19.12.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Приватного підприємства "КОНСТРАКТ-РЕАЛТІ" надійшла заява б/н (вх.№ 11368 від 19.12.2019) про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., суддів Ткаченко Н. Г., Погребняка В. Я. від розгляду справи № 917/154/15.

Заява мотивована порушенням порядку визначення суддів, оскільки справа про визнання права власності та витребування майна не відноситься до спеціалізації визначено суддям Білоусу В. В., Ткаченко Н. Г., Погребняку В. Я. згідно рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2019 № 6.

У якості нормативної підстави для відводу заявник визначив пункт 4 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2019 визнано заявлений 19.12.2019 Приватним підприємством "КОНСТРАКТ-РЕАЛТІ" відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., суддів Ткаченко Н. Г., Погребняка В. Я. від розгляду справи № 917/154/15 необґрунтованим, справу передано для вирішення питання про відвід в порядку частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

20.12.2019 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід визначено суддю Банаська О. О.

Розглянувши заяву Приватного підприємства "КОНСТРАКТ-РЕАЛТІ" б/н (вх.№ 11368 від 19.12.2019) про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., суддів Ткаченко Н. Г., Погребняка В. Я. від розгляду справи № 917/154/15 суд дійшов таких висновків.

Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

Частинами першою, другою, третьою статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.

Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 6 Господарського процесуального кодексу України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Станом на 21.12.2019 Державною судовою адміністрацією України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не опубліковано.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції з 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Рішенням Ради суддів України від 02.03.2018 № 17, погодженим листом Державної судової адміністрації України від 15.03.2018 № 15-5170/18, внесено зміни до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами).

Пунктом 3 розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 урегульовано автоматизований розподіл судових справ між суддями відповідно до якого первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації). Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом:

1) первісного розподілу справи;

2) додаткового визначення суддів;

3) передачі судової справи на розгляд палати, об`єднаної або Великої Палати Верховного Суду;

4) заміни судді в колегії або основного судді;

5) повторного розподілу справи;

6) передачі судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті.

Передача судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу, зокрема, щодо апеляційних та касаційних скарг, які надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі (пункт 21 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010).

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Згідно із частинами четвертою та восьмою статті 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом.

За змістом частини шістнадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.

Тобто законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ, так само як і заміну судді, який з поважних причин не може брати участі у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.

Із наведеного вище вбачається, що судді не мають будь-яких нормативно встановлених механізмів формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Варто звернути увагу заявника на те, що ухвалою Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 917/154/15 задоволено заяву колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я. про самовідвід у справі № 917/154/15 позаяк судове рішення у цій справі підлягає касаційному перегляду судовою палатою для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, скільки нерухоме майно, яке є предметом спору в цій справі, було відчужено за біржовою угодою від 28.08.2002 № 28-02/12 в межах процедури банкрутства (санації) Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (позивача), а тому така справа пов`язана із застосуванням норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Із матеріалів справи випливає, що порядок визначення складу суду для розгляду касаційної скарги Приватного підприємства "КОНСТРАКТ-РЕАЛТІ" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.05.2018 у справі № 917/154/15 порушений не був, а тому безпідставними є доводи заявника в заяві про відвід про недотримання порядку визначення колегії суддів для розгляду цієї справи.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

За результатами розгляду заяви Приватного підприємства "КОНСТРАКТ-РЕАЛТІ" б/н (вх.№ 11368 від 19.12.2019) про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Білоуса В. В., суддів Ткаченко Н. Г., Погребняка В. Я. від розгляду справи № 917/154/15 суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань, які можуть бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України. Заявником не надано жодних доказів, які б вказували на порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, а тому вищезазначений відвід є необґрунтованим.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Приватного підприємства "КОНСТРАКТ-РЕАЛТІ" б/н (вх.№ 11368 від 19.12.2019) про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., суддів Ткаченко Н. Г., Погребняка В. Я. від розгляду справи № 917/154/15, слід відмовити.

Керуючись статтями 35, 39, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "КОНСТРАКТ-РЕАЛТІ" б/н (вх.№ 11368 від 19.12.2019) про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., суддів Ткаченко Н. Г., Погребняка В. Я. від розгляду справи № 917/154/15.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду О. О. Банасько