Номер провадження: 22-ц/813/4524/19

Номер справи місцевого суду: 523/18740/13

Головуючий у першій інстанції Виноградова Н.В.

Доповідач Черевко П. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

20.12.2019 року м. Одеса

Суддя судової палати з цивільних справ Одеського апеляційного суду Черевко П.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 22 жовтня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою -

встановив:

13.05.2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду з зазначеним позовом.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 22.10.2018 року позов ОСОБА_2 - задоволений.

Виділено ОСОБА_2 у власність приміщення: літ. «А1»: «3-3» площею 14,6 кв.м. - житлове; «3-2» площею 11,40 кв.м. - кухня, літ. «а3»: «3-5» площею 0,8 кв.м. - туалет, «3-1» 8,6 кв.м. - коридор; «3-4» площею 1,7 кв.м. - умивальник, літ. «а5»: «ІІ» площею 1,0 кв.м. - тамбур, літ «Б» - сарай, частини мостіння, частини огорожі, у відповідності до частки у спільній сумісній власності, житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що становить 8/25.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 відповідно до часток у спільній сумісній власності житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 437 кв.м., відповідно до частки кожного з власників.

Встановлений постійний сервітут ОСОБА_2 на право обслуговування та ремонту з правом встановлення будівельних риштувань та іншого будівельного та ремонтного обладнання щодо приміщень: літ. «А1»: «3-3» площею 14,6 кв.м. - житлове; «3-2» площею 11,40 кв.м. - кухня, літ. «а3»: «3-5» площею 0,8 кв.м. - туалет, «3-1» 8,6 кв.м. - коридор; «3-4» площею 1,7 кв.м. - умивальник, літ. «а5»: «ІІ» площею 1,0 кв.м. - тамбур, літ «Б» - сарай, частини мостіння, частини огорожі (у відповідності до частки у спільній сумісній власності), житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду, 06.03.2019 року ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 повністю.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено 22.10.2018 року.

06.03.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду.

В заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду ОСОБА_1 зазначає, що вона не була присутня в судовому засіданні під час проголошення рішення суду, копію оскаржуваного рішення одержала в приміщенні суду 04.02.2019 року, що, на думку апелянта, є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Однак викладені в заяві причини пропуску строку не можна вважати поважними, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , повноваження якого були підтверджені діючою довіреністю, одержав копію оскаржуваного рішення суду від 22.10.2018 року, ознайомився з матеріалами справи й зробив необхідні копії 03.12.2018 року (а.с.210, 212 т.2).

Також слід зазначити, що 25.10.2018 року за адресою ОСОБА_1 відмовились від отримання рішення суду, що підтверджується відміткою кур`єра служби доставки (а.с.217 т.2).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від. 14 березня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 22 жовтня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою була залишена без руху, , був наданий термін для усунення недоліків.

Копія ухвали суду, яка неодноразово направлялась скаржнику за вказаною адресою.

Згідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Недобросовісним користування процесуальними правами вважається, зокрема, заявлення численних необґрунтованих відводів суддям, нез`явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог ЦПК, одночасного оскарження судових рішень в різних видах проваджень, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

На підставі наведеного, вважаю, що скаржник ОСОБА_1 належним чином сповіщений про залишення апеляційної скарги без руху, неотримання ним копії ухвал про залишення апеляційної скарги без руху є зловживанням наданими правами, враховуючи ті обставини, що сторона повідомлялась належним чином у відповідності до чинного процесуального законодавства. Враховуючи, що скаржник, як ініціатор провадження на цій стадії, повинен проявляти процесуальну зацікавленість рухом своєї скарги, і крім надісланої копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, має можливість отримати інформацію щодо руху апеляційної скарги в мережі Інтернет, а саме на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Більш того, вважаю за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що сторони процесу повинні вживати заходи для того, щоб дізнатися про рух та розгляд їх справ.

Так, в пункті 41 рішення Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року по справі «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03) зазначено, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Аналогічна позиція висловлена також в пункті 27 рішення Європейського Суду з прав людини від 26 квітня 2007 року по справі "Шевченко проти України" (Заява N 8371/02). Європейський Суд, де зазначив, що заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки між вереснем 2002 року та груднем 2003 року та після 2 червня 2004 року, щоб довідатись про стан провадження у його справі.

Таким чином, є всі правові підстави вважати доставленою скаржнику копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до положення ч.ч. 6-7 ст. 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обставини, на які посилається скаржник в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не можна визнати поважними, жодних інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначено не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Враховуючи наведені обставини і вимоги процесуального закону, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, а справу повернути до суду першої інстанції.

Керуючись ч.4 ст. 357 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 22 жовтня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського

апеляційного суду П.М. Черевко