ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.12.2019Справа № 910/14836/18

за поданням про у справі за позовом Приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Мельниченко Олега Володимировича тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України № 910/14836/18 Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ"

до проФізичної особи-підприємця Костюка Євгена Анатолійовича стягнення 85 360,76 грн.

Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.О.

Представники сторін:

від приватного виконавця: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Костюка Євгена Анатолійовича про стягнення 85 360, 76 грн

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.01.2019 у справі № 910/14836/18 (суддя Балац С.В.) позов задоволено повністю, на виконання якого видано наказ від 19.02.2019 № 910/14836/18.

11.12.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) Приватним виконавцем виконавчого органу міста Києва Мельниченка Олега Володимировича (надалі - приватний виконавець) надано подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до виконання покладених на нього зобов`язань відповідно до наказу № 910/14836/18, виданого Господарським судом міста Києва від 19.02.2019.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/3027 від 11.12.2019 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи у зв`язку з відпусткою судді Балаца С.В.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 11.12.2019 зазначене вище подання приватного виконавця передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 заяву приватного виконавця призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.12.2019.

Приватний виконавець в судове засідання, що відбулось 18.12.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так, ухвала суду від 12.12.2019 була надіслана за адресою приватного виконавця, що зазначена у заяві, а відтак суд приходить до висновку, що приватного виконавця було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Окрім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

За таких обставин, оскільки приватного виконавця було належним чином повідомлено про, час і місце судового засідання та оскільки останнім не повідомлено про причини неявки, суд вважає, що неявка приватного виконавця в судове засідання 18.12.2019 не перешкоджає розгляду заяви.

Мотивуючи необхідність застосування до ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду закордон, як до боржника за невиконаним ним судовим рішенням господарського суду м. Києва від 21.01.2019 у справі № 910/14836/18, на строк до повного виконання такого судового рішення, приватний виконавець вказує на наступні обставини:

- 25.07.2019 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження" приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59644737, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Дана постанова була надіслана за адресою боржника, що зазначено в виконавчому документі, на підтвердження чого приватний виконавець надав список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №3637 від 26.07.2019, за яким поштове відправлення на адресу боржника має №0312716655948 та 03.08.2019 поштове відправлення №0312716655948 було вручено члену сім`ї боржника, на підтвердження чого приватний виконавець надав витяг з веб-сайту "Укрпошти";

- приватним виконавцем було отримано інформацію про наявність у боржника рахунків у банківських установах, у зв`язку із чим 26.07.2019 року приватним виконавцем винесена постанова про арештів коштів боржника, якою було накладено арешт на кошти на рахунках боржника у АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", АТ "УКРСИББАНК", АТ "ОТП БАНК", ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", АТ "АЛЬФА-БАНК", АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" та АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", а також 23.08.2019 була винесена постанова про арештів коштів боржника, якою було накладено арешт на кошти на рахунках боржника у ПАТ "ПроКредитБанк" та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та натомість - у відповідь на відповідні платіжні вимоги щодо списання грошових коштів з рахунків боржника, приватному виконавцеві були надані з боку зазначених банківських установ відповіді згідно яких кошти, які є на рахунках, забезпечують виконання постанов про арешт коштів боржника, що надійшли до банку раніше, або повідомлялося про відсутність у Банках рахунків, відкритих на ім`я боржника та про те, що на рахунках недостатньо коштів для виконання постанови;

- приватним виконавцем було здійснено ряд заходів, щодо виявлення майна боржника,

а саме - 26.07.2019 винесена постанова про арешт майна боржника, якою арештовано все рухоме майно боржника, а також реєстровано відповідне обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та постанова про арешт майна боржника, якою арештовано все нерухоме майно боржника, а також реєстровано відповідне обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Окрім того приватним виконавцем встановлено, що відповідно до відповіді Пенсійного фонду №1055219882 від 08.08.2019, боржник ОСОБА_1 не отримує пенсій;

- 23.08.2019 приватним виконавцем було направлено виклик ОСОБА_1 зі зобов`язанням з`явитись до виконавця та надати інформацію щодо сплати боргу за наказом Господарського суду м. Києва №910/14836/18 від 19.02.2019 або надати підтверджуючі документи про сплату, на підтвердження чого приватний виконавець надав фіскальний чек АТ "Укрпошта" №000045766 00118 від 23.08.2019, а також витяг з веб- сайту АТ "Укрпошта", згідно якого зазначене поштове відправлення № 0312716763872 було повернуте за зворотною адресою у зв`язку зі закінченням терміну зберігання;

- 23.08.2019 постановою приватного виконавця ВП №59644737 про арешт майна боржника було накладено арешт на 1/4 квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить боржнику на підставі свідоцтва про право власності від 30.12.1997 року, виданого Державним управлінням житлового господарства Мінського району м. Києва. При цьому приватним виконавцем встановлено, що згідно з відповіддю Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації від 01.11.2019 року, боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та водночас, згідно з відповіддю Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.11.2019, в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 2 (двох) неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- приватним виконавцем встановлено, що за боржником не обліковуються транспортні засоби, записи щодо суден, власником або судновласником яких є боржник відсутні, боржник серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариства, відсутній, за боржником земельних ділянок не зареєстровано, за боржником також не обліковуються великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових і водогрійних котлів, посудин що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води;

- приватним виконавцем встановлено, що боржник має паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 05.12.2014 органом видачі 8099 та другим діючим паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданим 10.04.2018 органом видачі 3201, а також встановлено, що боржник перетинав державний кордон України 2 (два) рази на пункті пропуску Бориспіль-D - 23.03.2019 (виїзд) та 01.04.2019 (в`їзд);

- 26.11.2019 приватним виконавцем було здійснено виїзд за місцезнаходженням боржника за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якого перевірити майновий стан боржника виявилось неможливим, оскільки приватному виконавцю було відмовлено у наданні доступу до житлового приміщення, про що було складено акт. Крім того, приватний виконавець залишив прикріпленим до дверей квартири боржника виклик приватного виконавця, на підтвердження чого приватний виконавець надав суду фотознімки, що були зроблені за адресою: місто Київ, проспект Оболонський. буд. 16-Б;

- 26.11.2019 боржнику шляхом надсилання повідомлення через мобільний додаток "Viber" було направлено виклик приватного виконавця, на підтвердження чого приватний виконавець надав суду скрін-шоти повідомлень з Інтернет месенджера Viber в мобільному телефоні приватного виконавця.

З урахуванням вищезазначеного, приватний виконавець, з посиланням на ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", за якою боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, вказує, що боржник має всі можливості виконати рішення суду, але жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, не вчиняє та за результатами здійснених виконавчих дій майна та грошових коштів боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено.

При цьому приватний виконавець зазначає, що заявлене до боржника обмеження щодо виїзду закордон ґрунтується на законі, оскільки прямо передбачено низкою нормативних актів внутрішнього законодавства України - Конституцією України, Господарським процесуальним кодексом. Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", переслідує легітимну мету - виконання судового рішення і при цьому - знаходиться у справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом і пропорційно меті застосування, оскільки мета його застосування - це виконання судового рішення, і таке обмеження є необхідним виправданим заходом, вжиття якого сприятиме погашенню заборгованості.

Так, згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Поряд із тим, пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Так, згідно з ч. 3 ст. 337 ГПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

При цьому, відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Слід зазначити, що право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Суд також приймає до уваги посилання приватного виконавця на практику Європейського суду з прав людини, зокрема - на рішення у справі "Горнсбі проти Греції", "Чіжов проти України", "Агрокомплекс проти України" та "Юрій Миколайович Іванов проти України" зокрема щодо обов`язковості виконання судового рішення та забезпечення ефективного механізму його виконання, а також принципу "законного сподівання" та втручання у право на мирне володіння майном з метою виконання судового рішення.

Водночас з урахуванням ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також приймає до уваги приписи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема положення ч. ч. 2, 3 ст. 2 зазначеної Конвенції (Свобода пересування), за якими кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною та при цьому на здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

З наведеного випливає, що забезпечення державою ефективного механізму захисту порушених прав зацікавлених осіб, зокрема шляхом обмеження права іншої (управненої) особи на вільне пересування, має бути співмірним із необхідністю дотримання публічного порядку, що у даному разі виражається у виконанні остаточного судового рішення у разі доведення свідомого ухиляння з боку управненої особи від виконання такого рішення суду.

При цьому приватним виконавцем не надано доказів на підтвердження того факту, що боржником (відповідачем) були отримані постанови про відкриття виконавчого провадження №59644737 та виклик приватного виконавця від 23.08.2019. Отримання постанови про відкриття виконавчого провадження №59644737 членом сім`ї боржника, на що вказує приватний виконавець, не свідчить про отримання даної постанови особисто боржником.

Поряд із тим, з наданого приватним виконавцем фотознімку неможливо достовірно встановити, той факт що виклик приватного виконавця був залишений саме за адресою боржника та при цьому, в будь-якому разі, залишення документу прикріпленим до вхідної двері помешкання, у якому зареєстрований боржник не свідчить про отримання боржником документу.

Направлення шляхом надсилання повідомлення через мобільний додаток "Viber" виклику приватного виконавця також не слід вважати належним та допустимим доказом надсилання боржникові відповідного виклику приватного виконавця.

Всі інші наведені вище доводи приватного виконавця щодо не виявлення на рахунках боржника грошових коштів, а також іншого майна свідчать про здійснення приватних виконавцем заходів відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та при цьому приватним виконавцем не зазначено, яким саме чином дані обставини свідчать про ухилення боржника від виконання рішення господарського суду м. Києва від 21.01.2019 у справі № 910/14836/18, що у свою чергу є підставою для накладення на боржника заявленого приватним виконавцем обмеження щодо виїзду закордон.

Окрім того, приватний виконавець не надав будь-яких доказів в підтвердження наявності наміру у боржника перетнути державний кордон України з метою ухилення від виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Таким чином, приватним виконавцем не надано суду доказів ухилення боржника від виконання господарського суду м. Києва від 21.01.2019 у справі № 910/14836/18 у рамках виконавчого провадження № 59644737. А відтак, приватним виконавцем не доведено необхідності застосування до боржника обмеження у праві виїзду за кордон як виключного заходу забезпечення виконання судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, в суду відсутні підстави для задоволення заяви приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Мельниченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до виконання покладених на нього зобов`язань відповідно до наказу № 910/14836/18, виданого Господарським судом міста Києва від 19.02.2019.

Керуючись ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Мельниченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 23.12.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко