Постанова

Іменем України

20 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 417/4998/17

провадження № 61-45860св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Деркул», Марківська селищна рада Луганської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Луганської області від 11 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Назарової М. В., Лозко Ю. П., Луганської В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Деркул» (далі - СТОВ «Деркул»), Марківської селищної ради Луганської області про визнання права власності.

На обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що він є одним із учасників СТОВ «Деркул» з часткою 5,23 % відповідно до Статуту. СТОВ «Деркул» створено 29 березня 2002 року та є правонаступником МШПМК-36, працівником якого був і він.

МШПМК-36 та його правонаступник СТОВ «Деркул» в якості основних фондів і виробничої бази підприємства використовували цілісний майновий комплекс, який розташований за адресою: смт. Марківка Луганської області, площа Спортивна (Радянська), 13 , який був внесений до статутного фонду СТОВ.

У листопада 2017 року він подав заяву голові правління засновників СТОВ «Деркул» про свій намір вийти зі складу учасників товариства та винести на загальні збори товариства питання про отримання ним компенсації належної йому частки в майні СТОВ - частину приміщення, розташованого на площі Спортивна ( Радянська), 13 у смт. Марківка Луганської області .

У зв'язку з тим, що вказане майно не зареєстровано за СТОВ «Деркул», у розгляді його заяви було відмовлено.

Посилаючись на те, що він має право на отримання частки нерухомого майна та, враховуючи, що відповідач набув право власності на спірне нерухоме майно, яким заволоділо і відкрито, безперервно користується з моменту свого заснування, позивач просив визнати за СТОВ «Деркул» право власності на цілісний майновий комплекс на площі Спортивна (Радянська), 13 у смт . Марківка Луганської області , який складається з адміністративної будівлі літ. А-2, ганку а; бази літ. Г; складу літ. С, тамбуру літ. С-1, мехмайстерні літ. О-Б, гаражу літ. Ж, Ж-1; навісу літ. Н; башти Рожновського літ. В; артезіанської свердловини літ. Д.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 22 січня 2018 року в складі судді Логвіненка Т. Г. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за СТОВ «Деркул» право власності на цілісний майновий комплекс на площі Спортивна (Радянська), 13 у смт . Марківка Луганської області , який складається з адміністративної будівлі літ. А-2, ганку а; бази літ. Г; складу літ.С тамбуру літ.С-1; мехмайстерні літ. О-Б. гаражу літ. Ж, Ж-1; навісу літ. Н; башти Рожновського літ. В; артезіанської свердловини літ. Д.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Марківського районного суду Луганської області від 12 січня 2018 року, щодо заборони Марківській селищній раді Луганської області вчиняти будь-які дії або приймати рішення щодо встановлення статусу та/або передачі в користування, нагляду та охорони, зберігання вказаного цілісного майнового комплексу, розташованого на площі Спортивна ( Радянська) , 13 у смт. Марківка Луганської області .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку з відсутністю у СТОВ «Деркул» правовстановлюючих документів про право власності на майновий комплекс, що унеможливлює передачу у власність позивачу його частини в якості належної йому частки у вартості майна підприємства, та, враховуючи, що СТОВ «Деркул» з 2002 року добросовісно заволоділо і продовжує відкрито, безперервно володіти вказаним майновим комплексом, тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, виконувач обов`язків керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, який не брав участі у справі, в інтересах держави в особі Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області та Марківської селищної ради Луганської області звернувся з апеляційною скаргою про оскарження рішення Марківського районного суду Луганської області від 22 січня 2018 року.

Прокурор обґрунтовував наявність інтересів держави порушенням оскаржуваним рішенням прав Марківської селищної ради Луганської області, яка у 2015 році розпочала процедуру передачі спірного нерухомого майна орієнтовною вартістю 2 335 000,00 грн, яке має ознаки безхазяйного у розумінні статті 335 ЦК України, у комунальну власність, а визнання позовних вимог органом місцевого самоврядування суперечить інтересам Марківської територіальної громади, оскільки перешкоджає отриманню додаткових ресурсів для поповнення місцевого бюджету шляхом здачі вказаного об`єкта в оренду, отримання платежів за це або його продажу.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Луганської області від 11 вересня 2018 року рішення Марківського районного суду Луганської області від 22 січня 2018 року скасовано, апеляційну скаргу виконувача обов`язків керівника Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Марківської селищної ради Луганської області задоволено частково, скасовано рішення суду першої інстанції.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова апеляційної інстанції мотивована відсутністю у позивача права вимоги в інтересах СТОВ «Деркул», а також тим, щопозивач не є особою, яка має право на звернення до суду з позовом в порядку статті 344 ЦК України. Здійснення представництва в суді законних інтересів держави в особі Марківської селищної ради прокурором, апеляційний суд визнав обґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що апеляційний суд, безпідставно прийняв до уваги лише доводи прокурора, не надав критичної оцінки підставам звернення прокурора з апеляційною скаргою та відмовив в захисті його законного інтересу.

Крім того, апеляційний суд не врахував, що Марківська селищна рада Луганської області подала заяву про необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність порушень інтересів територіальної громади.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

Старобільська місцева прокуратура Луганської області подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Деркул», Марківської селищної ради Луганської області про визнання права власності та витребувано з Марківського районного суду Луганської області зазначену справу.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови апеляційного суду Луганської області від 11 вересня 2018 року відмовлено.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що згідно зі Статутом СТОВ «Деркул» ОСОБА_1 є одним із учасників СТОВ «Деркул», його частка у СТОВ становить 5,23 %.

СТОВ «Деркул», що створено 29 березня 2002 рокуя, є правонаступником МШПМК-36, юридична адреса СТОВ: смт. Марківка, Луганської області, пл. Радянська (перейменована в площу Спортивна), 13.

Згідно з додатком до Установчого договору, до статутного капіталу СТОВ «Деркул» були внесені будівлі та споруди, а саме: адміністративна будівля, бази, склад, мехмайстерня, гаражі, навіс літній, башта Рожновського, артезіанська свердловина, що розташовані на пл. Радянська (пл. Спортивна), 13 в смт. Марківка, Луганської області .

Звернувшись з позовом до суду, ОСОБА_1 , посилаючись на відмову в розгляді його заяви про отримання ним компенсації належної йому частки в майні СТОВ - частини приміщення, розташованого на пл. Радянська (пл. Спортивна), 13 у смт. Марківка Луганської області , та, враховуючи, що право власності на вказане майно не зареєстровано за СТОВ «Деркул», просив на підставі статті 344 ЦК України визнати за останнім право власності на майновий комплекс, розташований за вказаною адресою, за набувальною давністю.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом спору є набуття СТОВ «Деркул» права власності на цілісний майновий комплекс на пл. Спортивна, 13 у смт . Марківка Луганської області за набувальною давністю.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18) зроблено висновок, що умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.

Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

За змістом положень статті 344 ЦК України у взаємозв'язку із врегульованим статтею 16 ЦК України поняттям захисту цивільних прав та інтересів, позивачем у даній справі має бути особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито безперервно володіти ним протягом визначеного строку.

У заявлених позовних вимогах ОСОБА_1 просить визнати право власності за відповідачем на нерухоме майно за набувальною давністю.

Апеляційний суд, установивши, що позивач не є особою, яка має право на звернення до суду з позовом в порядку статті 344 ЦК України, а також у позивача відсутнє право вимоги в інтересах СТОВ «Деркул», дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги про те, що Марківська селищна рада Луганської області подала заяву про необґрунтованість апеляційної скарги прокурора та відсутність порушень інтересів територіальної громади, колегія суддів відхиляє, оскільки судом встановлено, що суб`єкт владних повноважень не здійснює захист інтересів органів місцевого самоврядування.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновку апеляційної інстанції, обґрунтовано викладеного у мотивувальній частині судового рішення, а зводяться до незгоди заявника з висновком суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін постанови апеляційного суду Луганської області від 11 вересня 2018 року, оскільки судове рішення є законним та обґрунтованим.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Луганської області від 11 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук