АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа   № 22-1005/2010                 Головуючий у 1-й інстанції:  Шевченко В.І.

Суддя-доповідач:  Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

    30 березня  2010 року                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:   Осоцького І.І.

 суддів :              Мануйлова Ю.С.

                       Давискиби Н.Ф.

при секретарі:   Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Запорізького району Запорізької області, що діє в інтересах ОСОБА_3  та ОСОБА_4   на ухвалу Вільнянського  районного суду Запорізької області від 12 лютого

2009 року про визнання мирової угоди  та закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа : ОСОБА_7,  про стягнення заборгованості за договором позики,  

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду із вищевказаним позовом.

12 лютого 2009 року в судовому засіданні сторони зробили спільну заяву і надали суду укладену між ними мирову угоду.

Ухвалою Вільнянського  районного суду Запорізької області від 12 лютого 2009 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за умовами якої: ОСОБА_6 визнає факт існування боргу перед ОСОБА_5 на загальну суму

288 000 грн. згідно договору займу від 30 жовтня 2008 року. При цьому ОСОБА_6 не заперечує проти повернення боргу, однак через відсутність коштів готовий передати ОСОБА_5 житловий будинокАДРЕСА_1.

             Визнано право власності на житловий будинок літ. «А-2», з підвалом літ. «пд..», верандою літ. «а» та ганком літ. «кр», загальною площею 171,1 кв.м.,  що знаходитися за вказаною адресою за ОСОБА_5

              Зобов’язано ОП ЗМБТІ зареєструвати право власності ОСОБА_5 на зазначений житловий будинок. ОСОБА_5 відмовляться від свого позову до ОСОБА_6. Провадження у справі за вказаним позовом закрито.

 Прокурор Запорізького району Запорізької області, що діє в інтересах ОСОБА_3  та ОСОБА_4 (далі - прокурор), подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у визнанні мирової угоди.

            Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга

підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

            Відповідно до п. З ч. І ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

              Постановлюючи у судовому засіданні 12 лютого 2009 року ухвалу про затвердження мирової угоди  за умовами якої  ОСОБА_5 відмовляється від  свого  позову до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором  позики у розмірі 288 000 грн.  і  за нею визнається право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, суд зазначив, що вказана угода не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін. .

З посиланням на ст. 175, п. 4 ч. 1 ст. 205 України, суд затвердив мирову угоду та закрив провадження у справі.

Проте погодитися з такими висновками  суду не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні  2009 року ОСОБА_5 звернулася  до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики у розмірі

288  0000 грн.,  отже предметом спору за вказаним договором позики є грошові кошти.

Згідно положень ч. ч. 1, 5 ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав і обов’язків сторін і предмету спору.

Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.  Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановлює ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Затверджуючи мирову угоду про фактичне відчуження житлового будинку в
рахунок виконання грошових зобов’язань за договором позики, суд  не взяв до уваги те, що вказаний  житловий будинок предметом спору про стягнення позичених  ОСОБА_6  грошових коштів не був  

За змістом ст. 175 ЦПК України суд визнає мирову угоду і закриває провадження у справі у разі, якщо умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб (не сторін).

              З наданих до апеляційної скарги матеріалів ( а.с. 39-44) вбачається, що 30 серпня  2009 року  ОСОБА_3 звернулась до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_8 про визнання права  власності на 1/2 частину житлового будинку, зазначивши, що 27 січня 1989 р. між нею та відповідачем  зареєстровано шлюб. В шлюбі була народжена дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.  19 грудня 1997 року шлюб між  сторонами  був розірваний. У період шлюбу  на спільні кошти був збудований  будинок за адресою: АДРЕСА_1, яким  вона разом  із сином користувались до 2007 року.

             31 серпня 2007 року  ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області у справі

№ 2-3-28/2007 р. було задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено арешт на житловий будинок за адресою Запорізька область Запорізький район

АДРЕСА_1.

             На теперішній час остаточне рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку не прийнято.

              Водночас вбачається,  що на  теперішній час право власності на житловий будинок за адресою Запорізька область Запорізький район АДРЕСА_1 був відчужений та на разі власником будинку є інші особи на підставі  оскаржуваної  ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 лютого 2009 року у справі

№ 2-31/2009 р.

            Таким чином, при визнанні права власності на житловий будинок на підставі

ухвали Вільнянського районного суду  порушено як встановлений порядок обігу нерухомого майна, так і завдано істотної шкоди інтересам громадян - ОСОБА_3 та її сина на набуття в установленому законодавством порядку прав на нерухоме майно, набуте під час перебування у шлюбі  та на яке накладено арешт ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 31 серпня 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Частина 1 ст. 30 ЦПК України визначає, що сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач.

Із змісту позовної заяви та оскаржуваної ухвали суду вбачає вбачається, що сторонами у справі є позивач - ОСОБА_5 та відповідач - ОСОБА_6, інші сторони по справі відсутні.

Постановляючи ухвалу , суд залишив поза увагою той факт, що відповідно до умов

затвердження мирової угоди зобов’язано   Орендне підприємство Запорізьке міжрайонне бюро технічної інвентаризації, яке не було ані стороною по справі, ані третьою особою, зареєструвати право власності ОСОБА_5 на спірний житловий будинок.

       Тобто мирова угода, всупереч ч. 1 ст. 175 ЦПК України стосується не лише прав та обов’язків сторін по справі, але й покладає обов'язок вчинення певних дій, які мають юридичне значення та є обов'язковими при вирішенні питанні про відчуження нерухомого майна, на Орендне підприємство Запорізьке міжрайонне бюро технічної інвентаризації..

         Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

          Разом з тим, не зважаючи не невідповідність мирової угоди вимогам ч. 1 ст. 175

ЦПК України, суд, порушивши норми процесуального права не постановив ухвалу  про

відмову у визнанні мирової угоди та не продовжив судовий розгляд справи, що призвело

 до неправильного вирішення справи.

За вказаних обставин постановлена судом ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Запорізького району Запорізької області,  що діє в інтересах ОСОБА_3  та ОСОБА_4, задовольнити частково.

Ухвалу  Вільнянського  районного суду Запорізької області від 12 лютого 2009 року про визнання мирової угоди  та закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа : ОСОБА_7,  про стягнення заборгованості за договором позики скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції у іншому складі.

,

   Ухвала оскарженню не підлягає.

            Головуючий:

            судді: