Справа №22ц-581, 2010 р.                                                               Головуючий у І інстанції  

Категорія: 45                                                                                                    Гордимов А.В.

                                                                                                      Доповідач – Полікарпова О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року березня місяця 03 дня  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

                                                                          Головуючого :              Капітан І.А.

                                                                            суддів :          Цуканової І.В.            

Полікарпової О.М.

при секретарі :             Кримцевій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 10 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою, знесення самочинних будівель,

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду із вищевказаним позовом, просила визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між нею та іншими співвласниками домоволодіння- Яндоловською ОСОБА_6, ОСОБА_7, відповідно до часток у домоволодінні, з урахуванням порядку користування, який склався між ними.

Суд замінив неналежних відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на належного – ОСОБА_3 та залучив до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_4

ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до                     ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою, знесення самочинних будівель,  просила суд визначити між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 такий порядок користування земельною ділянкою, який відповідає їхнім часткам у праві власності на домоволодіння та зобов’язати ОСОБА_5 знести самочинні споруди.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_5 та зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на незаконність, необґрунтованість та невідповідність рішення суду першої інстанції дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, а також на порушення норм процесуального та матеріального права, просили скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2009 року,змінити рішення в частині відмови їм у задоволенні позову і задовольнити їх позов  в повному обсязі.  

Заслухавши доповідача, осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Відмовляючи сторонам у позові про встановлення порядку користування земельною ділянкою, районний суд виходив з того, що є рішення виконкому Дніпровської районної ради від 22.11.66 року, згідно якого  спірна земельна ділянка розподілу не підлягає. Суд відмовив у  позовних вимогах ОСОБА_3 про знесення самовільних будівель, оскільки вважав, що позивачкою не доведено порушення її прав.

Судова колегія не може погодитись з таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального закону. Вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції, на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення.

Судом встановлено, що співвласниками спірного домоволодіння є сторони по справі. ОСОБА_5 належить 85/300 його частин, а ОСОБА_3 і ОСОБА_4 –по  215/600 частин (а.с.5-7,24,79). Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 455,4 кв.м, фактична ж площа земельної ділянки- 477 кв.м. У висновку будівельно-технічної експертизи визначено три варіанти порядку користування спірною земельною ділянкою. Перший варіант про неподільність земельної ділянки запропоновано на підставі рішення виконкому районної ради від 22.11.1966 року. Однак експерт зазначає, що роздільне користування земельною ділянкою на сьогоднішній день встановити можливо. (а.с.43).

Крім висновку про те, що земельна ділянка розподілу не підлягає, експертом запропоновано два варіанти її розподілу. При цьому зазначено, що третій варіант відповідає часткам співвласників у домоволодінні і не порушує права жодного з них (а.с.12-13). Будівля під літерою «Б», що на схемі (а.с.53) позначена як належна ОСОБА_3 є самовільною і сторони цього не заперечують.

П.19 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що при пред’явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку  користування спільною  земельною ділянкою суд може залишити  в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

За таких обставин  суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про те, що земельна ділянка, яка знаходиться у користуванні сторін по справі, розподілу не підлягає.

Судова колегія не може повністю погодитись з висновком суду про те, що ОСОБА_3 не доведено порушення її прав через зведення ОСОБА_5 самовільних будівель на спірній земельній ділянці. Такий висновок не ґрунтується на матеріалах справи.

З висновку будівельно-технічної експертизи вбачається, що у разі встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до розміру часток кожного із співвласників у домоволодінні самовільна будівля, позначена літерою «К», що належить ОСОБА_5 буде займати земельну ділянку, яку належить виділити ОСОБА_3 і ОСОБА_4, що порушує права останніх.

Виходячи з цього, судова колегія вважає, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення ч.4 ст.376 ЦК України про знесення самовільної споруди, а не ст.357 ЦК України, як помилково вважав суд першої інстанції.

Щодо решти самовільних будівель, які належать ОСОБА_5,  то колегія суддів вважає, що позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не доведено в цій частині порушення їх прав, а тому підстав для скасування рішення у відповідній частині немає.

Керуючись ст.303,304,п.2ч.1 ст.307, п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2009 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позови ОСОБА_5 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визначити порядок користування  земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1відповідно до третього варіанту експертизи № 69 від 16.04.2009 року, який  графічно відображено у  додатку до експертизи №2.

Зобов ’ язати ОСОБА_5 знести самовільну будівлю, позначену на плані-схемі у додатку до експертизи №3 літерою «К».

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді