Справа №22ц-82,2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Склярська І.В.
Категорія: 2 Доповідач – Цуканова І.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року лютого місяця « 03 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Цуканової І.В.
Суддів: Капітан І.А.,
Полікарпової О.М.
при секретарі – Мірзе Г.Г.
з участю адвоката – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від «05» листопада 2008 року
за позовом
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до виконавчого комітету Херсонської міської ради, управління комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради, приватного підприємця ОСОБА_14, 3-я особа: Фонд комунального майна м.Херсона про визнання рішень виконкому, свідоцтв про право власності та договору оренди нежилого приміщення частково недійсними, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони є власниками квартир, що знаходяться в будинку №32 по вул. Декабристів у м.Херсоні. Крім того, їм також належать допоміжні приміщення - сараї, які розташовані у дворі житлового будинку і, які були передані у власність квартиронаймачів безоплатно під час приватизації квартир в період з 1995 по 2002 роки, так як окремо ці допоміжні приміщення (сараї) приватизації не підлягали.
У грудні 2007 року їм стало відомо, що управління комунальної власності виконкому Херсонської міської ради передало відповідачу ОСОБА_14 в оренду належні їм допоміжні приміщення, якими вони користувалися до приватизації квартир і користуються в даний час, уклавши з ним 01.02.2007р. договір оренди, в якому сараї вказано, як нежиле приміщення, окремо розташованої будівлі, позначеної на плані літ. «Е» за адресою: АДРЕСА_1. Як зазначено в договорі оренди, приміщення належить управлінню комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради на підставі свідоцтва про право власності, виданого Херсонською міською радою 18.01.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету №32 від 16.01.2007 року.
Вважають, що рішення виконкому та видане на підставі нього свідоцтво про право власності, а також договір оренди є незаконним, оскільки предметом їх є нежилі приміщення (сараї), які належать їм за законом і можуть бути вилучені у них тільки по рішенню суду.
Просили визнати рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16 січня 2007 року №32 частково незаконним і скасувати його в частині вилучення у них належних їм сараїв загальною площею 154кв.м, що значаться як нежиле приміщення під літ. «Е» по АДРЕСА_1, а також визнати свідоцтво про право власності від 18.01.2007 року, видане на підставі рішення виконкому Херсонської міської ради від 16.01.2007 року та договір оренди від 01.02.2007 року укладений управлінням комунальної власності виконкому Херсонської міської ради з ОСОБА_14, частково недійсними.
У процесі розгляду справи позивачі доповнили позовні вимоги та просили визнати також частково незаконним та скасувати рішення виконкому Херсонської міської ради №359 від 17.07.2007 року та видане 23.07.2007 року на підставі цього рішення свідоцтво про право власності на нерухоме майно, нежитлову будівлю (літ. «Е») по АДРЕСА_1, Херсонській міській раді в особі Фонду комунального майна м.Херсона.
Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 05 листопада 2008р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду позивачі просять його скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
У судовому засіданні представники позивачів апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених в ній.
Представники відповідачів та третьої особи доводи апеляційної скарги не визнали, просили рішення суду залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11 є власниками квартир в будинку АДРЕСА_1 на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» /а.с. 7,59,62,67,71,75/, ОСОБА_4, ОСОБА_10 набули право власності на квартири в цьому будинку на підставі договорів купівлі-продажу /а.с. 12,65/, ОСОБА_12 – рішення суду /а.с. 54-56/. Придбані ними житлові приміщення раніше були приватизовані попередніми квартиронаймачами на підставі цього ж Закону.
Пунктом 1.32 рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради (далі виконком) №32 від 16.01.2007р. доручено управлінню комунальної власності видати свідоцтво про право власності територіальній громаді м.Херсона в особі Херсонської міської ради на нежилі приміщення літ. «Е» загальною площею 170,3кв.м по АДРЕСА_1 (далі приміщення літ «Е») - /а.с. 125/.
Херсонським ДБТІ 24.01.2007р. здійснено державну реєстрацію права власності територіальної громади м.Херсона на приміщення літ. «Е» на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 18.01.2007р., виданого згідно рішення виконкому №32 від 16.01.2007р. /а.с. 168/.
01.02.2007р. між управлінням комунальної власності виконкому Херсонської міської ради та приватним підприємцем ОСОБА_14 укладено договір оренди нежитлового приміщення літ. «Е» площею 170,3кв.м строком до 01.02.2010р. /а.с. 17-18/.
Відповідно до постанови Господарського суду Херсонської області від 12.04.2007 року зобов’язано Фонд комунального майна м.Херсона включити до Програми приватизації нежилі приміщення окремо розташовані будівлі – літ. «Е», загальною площею 170кв.м, розташовані по вул. Декабристів в м.Херсоні, також зобов’язано фонд комунального майна м.Херсона вчинити дії по відчуженню шляхом приватизації у порядку та спосіб, передбачений чинним законодавством, на користь приватного підприємця ОСОБА_14 приватизації нежилі приміщення окремо розташованої будівлі – літ. «Е», загальною площею 170,3кв.м, розташовані по АДРЕСА_1/а.с. 14-15,16/.
Як зазначено у вказаній постанові, окремо розташована будівля (сарай літ. «Е») не відноситься до допоміжних приміщень житлового будинку, воно не використовується громадянами в якості допоміжних приміщень, в ньому не проходять комунікаційні мережі, воно є окремо розташованою спорудою.
Рішенням виконкому №359 від 17.07.2007р. (п.1.23) вирішено про видачу свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення літ. «Е» площею 170,3кв.м Херсонській міській раді в особі Фонду комунального майна м.Херсона /а.с. 181-183/ та 23.07.2007р. видано відповідне свідоцтво про право власності /а.с. 185/.
10.09.2007р. між Херсонською міською радою в особі Фонду комунального майна та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літ. «Е» площею 170,3кв.м /а.с. 174/, на підставі якого 15.11.2007р. за останнім зареєстровано право власності на вказану нерухомість /а.с. 29/.
Відмовляючи позивачам у задоволенні позову, суд виходив з того, що ними не доведено віднесення нежитлового приміщення літ. «Е» до допоміжних приміщень в розумінні положень ст.1 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», згідно якому допоміжні приміщення – це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
Натомість, за думкою суду, правомірність оскаржуваних рішень виконкому та свідоцтв про право власності на приміщення літ. «Е» підтверджено обставинами, встановленими постановою господарського суду Херсонської області від 12.04.2007р., яке було чинним на час винесення рішення виконкому №359 від 17.07.2007р. та на час ухвалення судом рішення по даній справі.
Відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди від 01.02.2007р. суд мотивував тим, що строк дії цього договору закінчився, оскільки існує інший правовстановлюючий документ стосовно приміщення літ. «Е» - договір його купівлі-продажу від 10.09.07р., за яким ОСОБА_14 набув право власності на нерухомість, що посвідчено державною реєстрацією. Вказані договір та запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно ніким не оспорені.
Такі висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка, ґрунтуються на вимогах закону.
Рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують.
Так, за думкою апелянтів, суд безпідставно послався, як на преюдиційні обставини, встановлені постановою господарського суду Херсонської області від 12.04.07р. про статус приміщення літ. «Е», оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оскаржили цю постанову до Одеського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 02.04.2009р. постанову від 12.04.2007р. скасував та справу направив на новий розгляд до Суворовського районного суду м.Херсона.
З викладеними доводами повністю погодитися неможливо, оскільки, як вбачається із копії апеляційної скарги, вона подана від імені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до суду апеляційної інстанції 14.01.2008р., тобто з пропуском строку, встановленого ст. 186 КАС України.
На час ухвалення судом рішення по даній справі позивачі не надали доказів про поновлення строку апеляційного оскарження, постанови господарського суду, що має значення згідно ч.4 ст.254 КАС України для визначення чинності вказаної постанови.
Не приймаються також до уваги доводи апелянтів про наявність у них права власності на приміщення літ. «Е», як передані у власність як сараї в ході приватизації квартир в житловому будинку АДРЕСА_1 в порядку п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та п.40 Положення «Про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян».
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Позивачами не доведено, що нежиле приміщення літ. «Е» за своїм призначенням є допоміжним і використовується ними для побутових потреб. Про аварійний стан та непридатність для використання вказаного приміщення – зазначено і в їх апеляційній скарзі /а.с. 233/.
З матеріалів справи вбачається, що примітка про наявність сарїв площею 20кв.м та 4кв.м міститься в копіях технічних паспортів на кв.№29 та кв.№19 будинку АДРЕСА_1, власниками яких є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відповідно /а.с. 5-6,9-11/.
Проте вказані обставини не є достовірним доказом доводів зазначених осіб про порушення оскаржуваними рішеннями виконкому, свідоцтвами про право власності та договором оренди їх прав як власників сараїв, оскільки, як вбачається з копії оцінного акту господарської будівлі літ. «Е» її площа складає 217,4кв.м /а.с.13/, оскаржувані рішення, свідоцтва та договір стосуються частини цього приміщення площею 170,3кв.м. Доказів знаходження сараїв ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в частині приміщення літ. «Е», якою розпорядився виконком, суду не надано.
Керуючись ст.ст. 303,308,315, п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 05 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: І.В.Цуканова
Судді: І.А.Капітан, О.М.Полікарпова
Копія вірна: І.В.Цуканова