КОПІЯ

                                                                            У  К  Р  А  Ї  Н  А

Апеляційний суд Хмельницької області

                                  У Х В А Л А

                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„13” січня 2010 р.                                                                   м. Хмельницький

        колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного  суду Хмельницької області     в складі:

                       головуючого судді   Харчука В.М.,

                        суддів:  Переверзєвої Н.І.

                                     Кізюн О.Ю.

         при секретарі:  Гребелюк Т.Б.

                 з участю:  апелянта та представника  відповідача

 розглянула у відкритому судовому  засіданні   цивільну справу № 22ц-135 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на  рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства „Проскурів” про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судова колегія,

                                            В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А :

ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між нею та ВАТ „Проскурів” 01 липня 2009 року укладено договір купівлі-продажу квартири № 4 в багатоквартирному жилому будинку № 2\3 по вулиці Кирпоноса в місті Хмельницькому, квартиронаймачем якої вона являється, за 17 404 гривень.

        Сторони дійшли згоди по всіх істотних умовах договору і зі своєї сторони вона умови договору виконала, повністю обумовлену суму коштів внесла на рахунок товариства.

        Однак, товариство безпідставно зволікає з нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу.

        Тому на підставі ст.220, ч.2 ЦК України позивач просила визнати укладений договір дійсним.

        В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги.

        Представник відповідача позовні вимоги визнала, посилаючись на те, що через відсутність коштів ВАТ „Проскурів” не може оформити своє право власності на дану квартиру і зареєструвати його, отримати правовстановлюючий документ на квартиру. Через це підготовка документів для нотаріального посвідчення договору затримується.

         Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26 листопада 2009 року у позові позивачу відмовлено.

________________________________________________________________________ Головуючий у першій інстанції –Карплюк О.І.                 Справа № 22ц-135     Доповідач – Харчук В.М.                                                                         Категорія № 20

        ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на рішення, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права – ст.ст. 220, ч.2, 658,, 204, 215 ЦК України.

         Апелянт посилається на ті ж обставини, що і в позовній заяві та на те, що надала суду достатньо доказів про купівлю квартири і виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу зі свого боку, вважає, що купівля квартири може бути здійснена і без державної реєстрації права власності на неї.

         Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта задоволенню не підлягає.

        Відповідно до ст.ст. 10, 60, 213, 308 ЦПК України суд вирішує спір на засадах змагальності. Кожна сторона зобов’язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

         Судове рішення є законним,  якщо суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

        Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

         Відповідно до ст.ст.317, 319, 328, 331, ч.2, 182, 209-210, 220, ч.ч. 1 та 2, 655, 657 ЦК України право розпорядження майном, в тому числі і продажу, належить лише власнику цього майна. Власник має право вчиняти будь-які дії щодо свого майна, які не суперечать закону.

        Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, в тому числі і на підставі факту створення такого майна власником за власні кошти та власними силами, та на підставах укладених правочинів.

        Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва та прийняття їх в експлуатацію при умові його державної реєстрації.

        Для укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, як-то будинок чи квартира, сторонами повинна бути дотримана письмова нотаріально посвідчена форма правочину.

        Право власності покупця на куплену квартиру виникає після укладання письмового нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, передачі квартири покупцю та реєстрації цього правочину та права власності у реєстрі прав власності.

         Недодержання нотаріальної форми правочину робить такий правочин нікчемним і він не породжує будь-яких правових наслідків, крім наслідків його нікчемності.

        Якщо сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі його наступне нотаріальне посвідчення не вимагається.

        Судом установлено,  що між ОСОБА_2 та ВАТ „Проскурів” 01 липня 2009 року укладено договір купівлі-продажу квартири № 4 в багатоквартирному жилому будинку № 2\3 по вулиці Кирпоноса в місті Хмельницькому за 17 404 гривень.

        Зазначену суму коштів ОСОБА_2 01 липня 2009 року внесла на рахунок товариства.

         Однак, право власності на дану квартиру чи весь будинок за ВАТ „Проскурів” не зареєстроване, через що відповідач зволікає із нотаріальним посвідченням договору.  Зазначені обставини повністю підтверджуються поясненнями сторін і дослідженими доказами: листом ВАТ „Проскурів”, копією договору купівлі-продажу,  повідомленням БТІ, іншими матеріалами справи (а.с.8-9, 16, 18, 22, 31).

        Відмовляючи позивачу у задоволенні позову суд першої інстанції правильно виходив із того, що право власності на спірну квартиру за ВАТ „Проскурів” не зареєстроване, а отже у товариства не виникло право власності на такий об’єкт  як квартира.

        Тому ВАТ „Проскурів” не мало повноважень на продажу зазначеної квартири, а у ОСОБА_2 не виникло право на підставі ст.220, ч.2 ЦК України вимагати визнання договору купівлі продажу укладеним в судовому порядку.

         Фактично дії сторін в судовому процесі направлені на оформлення права власності на квартиру всупереч встановленому законом порядку.

        Сторонами не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог позивача та власних пояснень.

        Судом ухвалене законне та обґрунтоване рішення, підстави до скасування якого в межах доводів апеляційної скарги апелянта відсутні.

         На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України,  судова колегія,

                                                  У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

апеляційну скаргу  ОСОБА_2 відхилити, рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 листопада 2009 року залишити без змін.

        Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:/підпис/

Судді:/підписи/

Копія вірна:

Суддя апеляційного суду                                                         В.М. Харчук