У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року березня місяця «22» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Горбань В.В.
Суддів: Курської А.Г.
Терент’євої Н.М.
При секретарі: Козлової К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відібрання дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2009 року позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відібрання дитини залишена без руху, як така, що не відповідає вимогам статті 119 ЦПК України. Суд надав позивачці строк до 03 листопада 2009 року для усунення недоліків щодо форми і змісту її позовної заяви, а саме запропонував надати позовну заяву, в якій зазначено найменування суду; ім’я позивача і відповідача, представника позивача, якщо заява подається представником заявника, їх місце проживання або місце знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову відносно вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; вказівку на докази, які підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доведення; перелік прикладених до заяви документів, а також додати документи, які підтверджують сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, довіреність або інший документ, що підтверджують повноваження представника позивача.
Ухвалою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2009 року позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відібрання дитини визнана неподаною і повернена позивачці.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням вимог процесуального права. Вказує, що вона звернулася до суду з заявою про звільнення її від судових витрат, проте, суд, не розглянувши її заяву, залишив позов без руху, та повернув.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив із того, що вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме запропоновано позивачці надати позовну заяву, в якій зазначити найменування суду; ім’я позивача і відповідача, представника позивача, якщо заява подається представником заявника, їх місце проживання або місце знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову відносно вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; вказівку на докази, які підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доведення; перелік прикладених до заяви документів та додати документи, які підтверджують сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, довіреність або інший документ, що підтверджують повноваження представника позивача.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що у встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунені не були, а саме не було сплачено судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн., а також не зазначено докази, які підтверджують кожну обставину, на яку посилається позивач, або зазначити наявність підстав для звільнення від їх доведення.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року ”Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред’явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, не врахував зазначені роз’яснення Пленуму Верховного Суду України.
Що стосується вимог суду про сплату позивачкою судових витрат, то їх не можна визнати обґрунтованими.
Як убачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_5 при подачі позову звернулася до суду з заявою про звільнення її від судових витрат.
Таким чином, суддя до постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху з мотивів несплати судових витрат, повинен був розглянути заяву позивачки щодо можливості її звільнення від судових витрат, і в залежності від прийнятого рішення, вирішувати питання про постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що повернення позовної заяви в даному випадку не можна визнати обґрунтованим та законним, тому ухвала підлягає скасуванню на підставі пункту 3 статті 312 ЦПК України.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2009 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: Горбань В.В. Курська А.Г. Терент’єва Н.М.