Справа №22ц-249/10 р. Головуючий в І інстанції
Панкєєв В.М.
Категорія: 27 Доповідач: Полікарпова О.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року лютого місяця 24 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючої : Капітан І.А.
суддів : Полікарпової О.М.
Колісниченка А.Г.
при секретарі : Кримцевій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Нижньосірогозьського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2009 року в справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2009 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони надали в борг відповідачам позику у розмірі 59000 грн, яку ті зобов’язалися повернути до 05.03.06 року, а у разі прострочення повернення боргу -зобов’язалися сплачувати щомісячно по 2% від суми боргу. Оскільки відповідачі свої зобов’язання не виконують, позивачі просили стягнути з них 209068.37 грн, з яких 88641.06 грн –сума боргу по курсу долара США до гривні, 76231.31 грн- відсотки за час прострочення розрахунку, 44196 грн- сума, яка утворилась внаслідок застосування індексу інфляції за прострочення виконання зобов’язання. Крім того, ОСОБА_5 просила стягнути на її користь 20000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Нижньосірогозьського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 59000 грн боргу, 50740 грн- відсотки за прострочення виконання зобов’язання. Також стягнуто судові витрати: 1700 грн- витрати по оплаті судового збору, 120 грн- витрати по оплаті ІТЗ, 7000 грн- витрати по оплаті правової допомоги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм цивільного права, а також на неналежну оцінку судом обставин, що мають значення для справи.
Судова колегія, заслухавши доповідача, пояснення апелянтів, перевіривши законність рішення в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Ухвалюючи рішення про стягнення боргу за договором позики, районний суд виходив з того, що його укладення підтверджується розпискою, написання якої відповідачі не заперечували, а сам факт знаходження цієї розписки у позивачів свідчить про неповернення ними
боргу. До висновку про необхідність стягнення 2 відсотків щомісячно за неповернення боргу в обумовлений строк районний суд прийшов з огляду на те, що це є умовою договору.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції і вважає, що судом повно та правильно встановлено обставини по справі, належно оцінено надані сторонами докази.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що 05 березня 2004 року сторонами укладено договір позики, на підтвердження якого позивач надав суду розписку(а.с.11). За умовами договору позивачі передали відповідачам 59000 грн терміном до 05 березня 2006 року, а останні зобов’язалися у разі неповернення боргу до обумовленої дати сплачувати по 2% від переданої суми.
За таких обставин, коли відповідачі не довели факт повернення ними боргу, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для його стягнення, з нарахуванням 2% щомісячно за період прострочення повернення грошей.
Доводи апелянтів, які були викладені ними і у запереченнях на позов перевірялись судом першої інстанції і у рішенні суду їм дано оцінку, з якою судова колегія погоджується.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про стягнення відсотків суду слід було застосувати до спірних правовідносин ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки їх нарахування у даному є видом відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Вказана обставина є підставою для зміни рішення місцевого суду.
Також районним судом не враховано вимоги ст..88 ЦПК України про розподіл судових витрат пропорційно обсягу задоволених вимог. Судова колегія вважає, що оскільки вимоги позивачів задоволено частково, то витрати на оплату судового збору підлягають зменшенню до 1090 грн, витрати на оплату правової допомоги- до 3100 грн.
В іншій частині доводи апеляційної скарги висновок суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 303, п.2 ч.1 ст.307,п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_8, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Нижньосірогозьського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1700 грн держмита, 7000 грн витрат на правову допомогу та загальної суми 11856о грн змінити, зменшивши вказані розміри до 1090 грн, 3100 грн та 114050 грн, відповідно.
Виключити з рішеня посилання на ст..1048 ЦК України, вважати, що спір вирішено у тому числі і на підставі ст.625 ЦК України.
В іншій частині це ж рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає чинності після його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: