УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    24 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Дралла І.Г.

Суддів Летягіної О.В.

при секретарі Білоусової В.В.

Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод в приватизації земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 грудня 2009 року,                                                    

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачка звернулася до суду з позовом  до ОСОБА_6 про усунення перешкод в приватизації земельної ділянки, що розташована у м. Сімферополі АР Крим, по АДРЕСА_1 та про зобов’язання   приватизувати вказану земельну ділянку.

Вимоги мотивовані тим, що сторони по справі є співвласниками домоволодіння №29 по АДРЕСА_1  у м. Сімферополі.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належить по ј частки домоволодіння, а ОСОБА_7 належить Ѕ частина. Вказує, що ОСОБА_6 не дає згоду позивачці на приватизацію земельної ділянки, тому вона звернулась з вказаним позовом до суду.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 грудня 2009 року   у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5 подала  апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального та  матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що  право позивачки ОСОБА_5 на приватизацію земельної ділянки не порушено,  оскільки вона не зверталася до  міського управління земельних ресурсів по оформленню правовстановлюючих документів на приватизацію земельної ділянки. До того ж право на приватизацію земельної ділянки не   оспорюється  відповідачами по справі.

З такими висновками погоджується колегія суддів.

З матеріалів справи слідує, що сторони по справі є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1  у м. Сімферополі, а саме: позивачці ОСОБА_5 та відповідачці ОСОБА_6 належать по 1\4 частки домоволодіння, відповідачці ОСОБА_7 належить 1\2 частка  домоволодіння.

 Згідно рішення Київського районного суду м. Сімферополя  від 19 травня 1998 року встановлений порядок користування земельною ділянкою, де стороною по справі  також являлась позивачка ОСОБА_5 та їй у користування була виділена земельна ділянка розміром 246,5 кв.м.

 Судом було встановлено, що ОСОБА_5 не надала суду доказів в обґрунтування своїх вимог відносно того, що відповідачі чинять перешкоди у проведенні приватизації. Крім того, з матеріалів справи, а саме: з листа виконавчого комітету Сімферопольської міської ради вбачається, що позивачці було роз’яснено її право звернутися до Управління земельних ресурсів для вирішення питання про приватизацію разом з іншими користувачами спірної земельної  ділянки та розв’язання спорів між ними.

Листом Сімферопольського міського управління земельних ресурсів підтверджується, що ОСОБА_5 не зверталася до цього органу за оформленням правовстановлюючих документів на приватизацію земельної ділянки.  

Тому колегія суддів погоджується  з посиланням суду першої інстанції на положення ч.1 статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Доказів того, що її право  на приватизацію земельної ділянки  було порушено, позивачкою суду надано не було.  

           З урахування наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що рішення  постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, і підстав його скасування немає.

Судом правильно встановлені факті, якими обґрунтуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і по справі постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що відповідно до положень статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.  

  На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА :

              Апеляційну скаргу ОСОБА_5  відхилити.

              Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 грудня 2009 року залишити без змін.

             Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

            Судді: