КОПІЯ
Апеляційний суд Хмельницької області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“10” лютого 2010 р. м. Хмельницький
судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Харчука В.М.
суддів: Кізюн О.Ю.
Переверзєвої Н.І.
при секретарі Гребелюк Т.Б.
з участю: представника апелянта та позивача
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-ц-62 за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” на рішення Нетішинського міського суду від 13 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ВАТ КБ „Надра” про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, процентів, збитків та моральної шкоди, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27 січня 2009 року уклав із ВАТ КБ „Надра” в особі Нетішинського відділення договір банківського вкладу, за яким поклав на рахунок в банку 100 000 гривень на строк один місяць.
Термін дії договору закінчився 27 лютого 2009 року, але банк у поверненні вкладу та виплаті процентів відмовив з посиланням на мораторій Національного банку України та введення тимчасової адміністрації.
Внаслідок незаконних дій банку йому не повернуто належні кошти, не виплачено проценти, заподіяно збитки та моральну шкоду.
Збитки заключаються в тому, що він змушений був звертатись за наданням правової допомоги до адвоката, сплатив йому 10 000 гривень, сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 гривень.
Моральна шкода виразилась у хвилюванні щодо не повернення грошей, відсутності коштів, погіршення стану здоров’я внаслідок незаконних дій банку, приниження незаконними діями його честі та гідності. Моральну шкоду оцінює в 100 000 гривень. Тому позивач просив стягнути із ВАТ КБ „Надра” на його користь банківський вклад з процентами в сумі 101 675 гривень, 10 030 гривень збитків та 100 000 гривень моральної шкоди.
_________________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції – Ходоровський Б.В. Справа № 22-ц-62 Доповідач – Харчук В.М. Категорія № 27
Під час розгляду справи позивач неодноразово збільшував позовні вимоги через тривалий розгляд справи і остаточно просив на час ухвалення рішення стягнути з банку на його користь 113 524,40 гривень вкладу з процентами, понесені ним витрати на правову допомогу та оплату ІТЗ в сумі 10 038 гривень та 123 562,70 гривень моральної шкоди, а всього 247 125,40 гривень.
Представник банку в судові засідання не явився, однак подав письмове заперечення проти позову, посилаючись на економічну кризу та введення Національним банком України мораторію на погашення кредиторської заборгованості та введення тимчасового управляючого банком до 10 лютого 2010 року.
Рішенням Нетішинського міського суду від 13 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, стягнуто із ВАТ КБ „Надра” на користь позивача 100 000 гривень грошового вкладу, 16 815, 72 гривень відсотків, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 8 гривень понесених поштових витрат, 1 200 гривень витрат на послуги адвоката, а всього 118 053,72 гривень.
Стягнуто із ВАТ КБ „Надра” на користь держави 1 700 гривень судового збору.
У позові ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ВАТ КБ „Надра” посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права – ст. ст.2, 85, ч.3 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, ст.84 ЦПК України, та на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема, представник апелянта посилається на те, що зазначеними нормативними актами забороняється здійснювати стягнення з банку на підставі виконавчих документів в період дії мораторію на погашення зобов’язань банку перед вкладниками та нараховувати неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання банком зобов’язань перед кредиторами.
Безпідставні висновки суду щодо стягнення з банку відсотків за кредитом, так як між банком та позивачем було укладено договір депозиту лише на один місяць і ці відсотки за місяць були перераховані на рахунок позивача. Поза межами цього строку відсутні підстави до нарахування та сплати процентів.
Суд необґрунтовано стягнув з банку витрати на надання адвокатом юридичної допомоги позивачу, так як в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо понесених витрат в цій частині.
Тому апелянт просить скасувати рішення Нетішинського міського суду від 13 листопада 2009 року, ухвалити нове рішення, яким у позові позивачу відмовити.
Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 84, 88, 213, 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу апелянта і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, присуджується з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Якщо позов задовольняється частково, судові витрати стягуються пропорційно до розміру задоволених вимог.
Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.
Відповідно до ст.ст.317, 319, ч.ч.1 та 7, 321, ч.ч.1 та 2, 509, 525- 526, 1058, 1060, ч.1, 1061, 1074-1075 ЦК України власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Діяльність власника може бути обмежена лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Зобов’язання за договором банківського вкладу повинні виконуватись обома сторонами, одностороння відмова від їх виконання не допускається.
За договором банківського вкладу банк зобов’язується виплатити вкладнику суму його вкладу та проценти на неї відповідно до умов договору та виплатити належні вкладнику кошти на першу його вимогу або за закінченням строку дії договору.
Обмеження прав вкладника по розпорядженню грошовими коштами на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження такого права за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Договір банківського рахунку розривається за заявою вкладника в будь-який час.
Кошти видаються клієнтові в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові.
Відповідно до ст.2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” мораторій - це зупинення банком своїх зобов’язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію.
Судом встановлено, що 27 січня 2009 року між ВАТ комерційний банк „Надра” в особі Нетішинської філії та ОСОБА_2 укладено договір банківського вкладу, за яким останній поклав на рахунок в банку 100 000 гривень на строк один місяць з виплатою відсотків по вкладу 20,1 річних.
27 лютого 2009 року ОСОБА_2 письмово попередив банк про виплату йому коштів по закінченню терміну дії договору банківського вкладу.
Однак, банком зобов’язання за договором банківського вкладу не виконані, у видачі вкладу ОСОБА_2 незаконно відмовлено.
Банком позивачу зараховано на рахунок лише відсотки за один місяць.
Причини невиплати банківського вкладу ОСОБА_2 через введення мораторію та тимчасового адміністратора суд обгрунтовано не визнав підставними, так як строк виплати вкладу позивачу за договором настав після введення мораторію, тимчасовий адміністратор діє, як керуючий банком, і його дії суперечать зазначеним нормам Конституції України та Цивільного кодексу України, які регулюють спірні правовідносини.
Наведені обставини фактично визнаються сторонами і повністю підтверджуються дослідженими доказами: договором банківського вкладу з квитанцією (а.с.5-6), заявою ОСОБА_2 (а.с.7), листами банку „Надра” та Національного банку України (а.с.12-13), іншими матеріалами справи.
З матеріалів справи також вбачається, що позивачу ОСОБА_2 надавалась правова допомога адвокатом ОСОБА_4, якому позивачем сплачено 10 000 гривень.
Така правова допомога виражалась у наданні позивачу консультацій, підготовці процесуальних документів до державних органів та до суду, підготовка позовів та неодноразових змін позовних вимог, неодноразова участь адвоката в судових засіданнях. Суд в цій частині частково задоволив позовні вимоги позивача відповідно до наданих доказів.
Ці обставини підтверджуються договором про надання юридичних послуг та угодою (а.с.9-10), підготовленими зверненнями до банку „Надра” та Національного банку України, позовними заявами та змінами позовних вимог, журналами неодноразових судових засідань з участю адвоката (а.с.1-4, 7, 12-13, 27-33, 53-57), квитанцією до прибуткового касового ордера про оплату послуг адвоката.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави до його скасування в межах доводів апеляційної скарги апелянта відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” відхилити, рішення Нетішинського міського суду від 13 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:/підпис/
Судді:/підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду В.М. Харчук