АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-471/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 19, 27 Бурлака А.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Гончар Н.І., Скіць М.І.
при секретарі Петренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 11 грудня 2009 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по кредитному договору , -
в с т а н о в и л а :
В липні 2009 року ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по кредитному договору, мотивуючи тим, що 19 жовтня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір № 1175-ЧД, згідно якого ОСОБА_6 був наданий кредит в розмірі 13 000 грн. зі сплатою 0,0001 % річних та щомісячної комісійної винагороди в сумі 227 грн. 50 коп. з кінцевим строком повернення кредиту до18 жовтня 2010 року.
Згідно умов п. 3.2 Договору кредиту повернення кредиту здійснюється щомісячно до 10 числа кожного місяця, згідно з графіком, у складі щомісячного ануїтетного платежу в сумі 588 грн. 61 коп., який включає в себе щомісячний платіж по кредиту та щомісячну комісію за користування кредитом. Позичальник порушив графік повернення кредиту та сплати комісійної винагороди за користування кредитом.
16 березня 2009 року ОСОБА_6 було направлено вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, яка виконана не була.
Також відповідач не виконує взятий на себе обов’язок по сплаті комісійної винагороди за користування кредитом, закріплений п. 4.7 Договору кредиту, внаслідок чого прострочена заборгованість по сплаті комісійної винагороди за користування кредитом складає 1 137 грн. 50 коп.
Відповідно до п. 6.1 Договору кредиту у випадку прострочення позичальником строків повернення кредиту, сплати процентів останній сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. За несвоєчасне повернення вказаних коштів позичальнику нарахована пеня на суму 3 265 грн. 71 коп.
В день укладання договору кредиту, 19 жовтня 2007 року, між Банком, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір поруки № 1175-ЧД, згідно якого ОСОБА_7 зобов’язалась перед позивачем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом та передбачених договором кредиту штрафних санкцій.
З 02 вересня 2009 року рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» змінено найменування Банку на Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит».
В судовому засіданні представник позивача просив стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість в сумі 12 751 грн. 49 коп., з яких: 5 726 грн. 62 коп. – заборгованість за кредитом, 2 166 грн. 66 коп. – заборгованість за простроченим кредитом, 1 137 грн. 50 коп. – заборгованість за простроченою комісійною винагородою, 455 грн. - за нарахованою комісійною винагородою, 3 265 грн. 71 коп. – пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором кредиту, а також судові витрати по сплаті держмита в сумі 127 грн. 51 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.
Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 11 грудня 2009 року позов задоволено. Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість в сумі 12 751 гривню 49 копійок, а також судові витрати по сплаті держмита в сумі 127 гривень 51 копійку та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 гривень, а всього: 13 129 гривень.
Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить в зв»язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за простроченою комісійною винагородою відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які з‘явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_6 19 жовтня 2007 року був укладений кредитний договір відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 13 000 гривень зі сплатою 0,0001 % річних та щомісячної комісійної винагороди в сумі 227,5 гривень з кінцевим строком повернення кредиту до 18 жовтня 2010 року. В день укладення кредитного договору між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір поруки, відповідно до якого остання несе солідарну відповідальність з боржником за всіма зобов»язаннями передбаченими Кредитним договором.
Оскільки взяті на себе зобов»язання за Кредитним договором ОСОБА_6 не виконав та станом на 16 березня 2009 року мав заборгованість, суд прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідачів на користь Банку заборгованості в сумі 12 751 гривня 49 копійок, в тому числі заборгованості за кредитом в сумі 5 726 гривень 62 копійки, заборгованості за простроченим кредитом в сумі 2 166 гривень 66 копійок, заборгованості за простроченою комісійною винагородою в сумі 1137 гривень 50 копійок, заборгованості за нарахованою комісійною винагородою в сумі 455 гривень 00 копійок та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань за договором кредиту в сумі 3 265 гривень 71 копійка.
П. 4.7 Кредитного договору передбачено , що позичальник щомісяця, в строк з «1» по «10» число кожного місяця, сплачує Банку комісійну винагороду за надання Кредитних ресурсів в сумі 227 гривень 50 копійок.
Із матеріалів справи вбачається, що пеня в сумі 1242 гривні 16 копійок була нарахована в зв»язку з невиконанням відповідачами зобов»язання щодо щомісячної сплати грошової комісійної винагороди в сумі 277 гривень 50 копійок за період з січня по травень 2009 року включно /а.с. 5/.
Ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов»язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_9 за прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п. 3.2, 3.3, 3.5, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8 Договору, а також будь-яких інших платежів, передбачених Договором.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідачів пені нарахованої в зв»язку з порушенням строків сплати щомісячної комісійної винагороди, оскільки її сплата передбачена умовами Кредитного договору, а саме п. 6.1 та не суперечить положенням ст. 549 ЦК України.
Твердження апелянта про те, що умовами договору, а саме п. 6.1 передбачена відповідальність виключно за прострочення сплати Кредитних ресурсів та процентів і не передбачена сплата пені у випадку прострочення сплати комісійної винагороди колегія суддів вважає надуманими оскільки вказаний пункт договору передбачає сплату пені у випадку порушення строків сплати комісійної винагороди.
О скільки доводи апеляційної скарги є надуманими, висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення Придніпровського райсуду м. Черкаси від 11 грудня 2009 року залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 11 грудня 2009 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по кредитному договору – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.І. Гончар