АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -546/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 45 Манько М.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Іскрі І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 грудня 2009 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6 про розірвання договору відновлювальної кредитної лінії, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення , -
в с т а н о в и л а :
В вересні 2009 року Смілянський міжрайонний прокурор звернувся в суд з позовом в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість по наданому кредиту в сумі 126 527 гривень 60 копійок. Свої вимоги мотивував тим, що між ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем 19 березня 2007 року був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 36, відповідно до якого, ОСОБА_6 отримав кредит на споживчі потреби в розмірі 120 000 грн. зі сплатою за користування кредитом 16,5 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом та остаточним терміном його повернення 18 березня 2017 року.
В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором сторони 19 березня 2007 року уклали договір іпотеки № 36., відповідно п. 1.1 якого, відповідач передав позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: 3- кімнатну квартиру загальною площею 60,1 кв.м., житловою площею 33,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 15 грудня 2005 року.
ОСОБА_7 свої зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків не виконує, внаслідок чого станом на 10 серпня 2009 року у нього виникла заборгованість в сумі 126 527 грн. 60 коп., з яких: 119 937 грн. 58 коп. – заборгованість по кредиту, заборгованість по несплачених відсотках в сумі 6 519 грн. 39 коп. та заборгованість по нарахованій пені за несплачені платежі в сумі 70 грн. 63 коп, які і просив стягнути на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Смілянського відділення № 3276.
В ході розгляду справи Смілянський міжрайонний прокурор відмовився від позову.
ВАТ «Державний ощадний банк України» заявою від 20 жовтня 2009 року збільшив свої позовні вимоги та просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на АДРЕСА_1, достроково розірвати договір відновлюваної кредитної лінії № 36 від 19 березня 2007 року та виселити жильців, які зареєстровані і проживають у вищевказаній квартирі зі зняттям з реєстрації і обліку у відділі у справах громадянства , імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України. 06 листопада 2009 року ВАТ « Державний ощадний банк України» подав заяву про зміну предмету позову в якій просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити жильців які зареєстровані і проживають в квартирі. 19 листопада 2009 року ВАТ «Державний ощадний банк України» подав заяву про збільшення позовних вимог в якій остаточно просив розірвати договір відновлюваної кредитної лінії, звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити жильців які зареєстровані та проживають у квартирі із зняттям з реєстрації
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 грудня 2009 року позов задоволено повністю. Ухвалено розірвати договір відновлюваної кредитної лінії № 36 від 19 березня 2007 року. В рахунок погашення заборгованості ухвалено звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу її ВАТ «Державний ощадний банк Україна» з укладенням від його імені договору купівлі-продажу з будь-якою особою- покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ВАТ «Державний ощадний банк України» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Ухвалено виселити ОСОБА_6 та всіх громадян, які зареєстровані та проживають в даній квартирі у тому числі неповнолітніх дітей зі зняттям з реєстраційного обліку у Смілянському відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Черкаській області. Також стягнуто з ОСОБА_6 на користь ВАТ «Державний ощадний банк Україна» судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, просить його скасувати, у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права та передати справу на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Заслухавши пояснення осіб, які з‘явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення колегія суддів не може визнати законним та обґрунтованим.
П. 4 ст. 311 ЦПК України передбачає, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов»язки осіб, які не брали участь у справі.
Із матеріалів справи , а саме із апеляційної скарги ОСОБА_6 вбачається, що в АДРЕСА_1 на яку як на предмет іпотеки рішенням суду першої інстанції звернуто стягнення, без реєстрації проживають дружина ОСОБА_6 – ОСОБА_8 та їх неповнолітня дитина – дочка ОСОБА_9, що також підтвердив в ході розгляду справи апеляційним судом представник ВАТ «Державний ощадний банк Україна».
В ході розгляду справи судом дані особи встановлені не були, позовні вимоги про їх виселення банком не заявлялись, ОСОБА_8 до участі в справі залучена не була, хоча рішенням суду були виселені всі громадяни, які зареєстровані та проживають в квартирі без їх конкретизації. Судом також вирішено питання про виселення ОСОБА_6, хоча із матеріалів справи вбачається, що така вимога банком не заявлялась, а ставилось питання про виселення жильців вищевказаної квартири /без конкретизації осіб/. Кого саме просив ВАТ «Державний ощадний банк Україна» виселити у поданих заявах про зміну, збільшення позовних вимог та зміну предмету позову /а.с. 30, 35, 43/ не вказано.
В рішенні суду іде мова про виселення ОСОБА_6 та всіх громадян, в тому числі неповнолітніх дітей із АДРЕСА_1, однак при цьому , орган опіки та піклування до участі в справі залучений не був, як не був залучений Смілянський відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Черкаській області яким відповідно до рішення суду повинно бути проведене зняття з реєстрації всіх осіб які проживають в АДРЕСА_1.
Відповідно до положень ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення.
Ч. 2 ст. 46 ЦПК України передбачено, що відмова органів та інших осі, які відповідно до ст. 45 ЦПК України звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна вимог не позбавляє особу , на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимог у первісному обсязі.
Із матеріалів справи вбачається, що після відмови прокурора від заявленого позову в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк Україна», справа судом першої інстанції була розглянута не в межах вимог заявлених в первісному обсязі, банком були подані заяви про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, що є новими вимогами і відповідно до норм ЦПК України підлягають оформленню новою позовною заявою.
Оскільки допущені судом порушення норм процесуального права є такими, що тягнуть за собою обов»язкове скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 311 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 грудня 2009 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6 про розірвання договору відновлювальної кредитної лінії, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення – скасувати.
Справу направити Смілянському міжрайонному суду Черкаської області для розгляду в іншому складі суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий /підписи/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.І. Гончар