Справа

Головуючий у 1-й інстанції: Мороз I.M.

22-732/09

Доповідач: Чобіток А.О.

ухвала

іменем україни

19 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справа х

Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Чобіток А.О..

суддів - Вовченка В.М., Немировської О.В.

при секретарі - Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-я особа- ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя-

встановила:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2008 року скасовано накладений ухвалою цього ж суду від 03 серпня 2006 року арешт на квартиру № 37 та № 38 в будинку АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, сторін, які з»явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2008 року право власності на квартири № 37 та № 38 в будинку АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_4

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Відповідно до Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-я особа - ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя в забезпечення якого було накладено арешт на квартири № 37 та № 38 в будинку АДРЕСА_1, набрало законної сили відповідно до ухвали апеляційного суду м. Києва від 24.06.2008 року.

Тобто потреба в забезпеченні зазначеного позову відпала.

За таких обставин ухвала суду є законною та обгрунтованою, постановленою з урахуванням Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Керуючись ст. ст. 304, 307, 312- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.