Справа № 740/3097/19 Головуючий у 1 інстанції Ковальова Т. Г.

Провадження № 33/4823/372/19

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд в складі:

судді апеляційного суду Шахової О.Г., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою                  

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого бухгалтером в ПП «Аверс-плюс» м.Ніжин, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановлено стягнути з нього на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.

Як встановив суд 1 інстанції, 20 червня 2019 року о 08-45 год. по вул. Шевченка, 112, в м. Ніжині, ОСОБА_1 керував автомобілем «Мерседес-Бенс С-180» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширення зіниць очей, бліде обличчя, сухість порожнини рота, тремтіння рук. Від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в лікарні відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення,  передбачене, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. 

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в судовому засіданні він заперечив факт керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння як і факт відмови від проходження медичного огляду в лікарні, оскільки працівники поліції не пропонували пройти такий огляд як на місці зупинки, так і в медичному закладі.

Звертає увагу, що пояснення в протоколі він писав під диктовку поліцейських, так як вони погрожували забрати його автомобіль.

З метою перевірки свідчень свідків події ним було заявлено клопотання про їх допит та допит поліцейського в судовому засіданні, проте судом 1 інстанції цього зроблено не було, що є порушенням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП.

На думку апелянта, його розписка, на яку посилається суд, не містить в собі доказового значення, оскільки не підтверджує факт відмови від проходження огляду. 

Вислухавши пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанцій ОСОБА_1   не надав доказів про причини неявки в судові засідання апеляційного суду, вину не визнав та пояснив, що 20 червня 2019 року він керував автомобілем «Мерседес-Бенс С-180» д.н.з. НОМЕР_1 , однак не за тією адресою, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення. Його зупинили працівники поліції, причиною було те, що він не був пристебнутий ременем безпеки, йому запропонували пройти в їх авто, де зачинили та не випускали, доки він не підпише протокол. Зазначив, що він не відмовлявся їхати до лікарні на медичне освідування, однак працівники поліції повідомили, що їм не має часу возити його до лікарні. При цьому свідки даної події стояли біля автомобіля працівників поліції та нічого не чули, пояснення не писали.

Пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення писав під диктовку працівників поліції, оскільки вони погрожували йому, що заберуть автомобіль. Після цього його відпустили, він не звертався самостійно  до наркодиспансеру з метою освідування на стан наркотичного сп`яніння Скаргу на дії працівників поліції він не писав. На питання суду щодо надання доказів на підтвердження вказаних фактів повідомив, що такі відсутні. Просив постанову суду скасувати та провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.   

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за зазначених у постанові обставин ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах і є законним та обґрунтованим.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував автомобілем «Мерседес-Бенс С-180» з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширення зіниць очей, бліде обличчя, сухість порожнини рота, тремтіння рук), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився (а.с. 4).

Згідно власноручних пояснень, які маються в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в наркологічному диспансері, так як вживав коноплю дуже давно (а.с. 4).

Даний протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735.

Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції, в тому числі і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій. 

Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надано.

В судовому засіданні суду 1 інстанції ОСОБА_1 , окрім іншого, пояснив, що він дійсно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога.

Із досліджених пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3   вбачається, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження освідування в лікарні (а.с.5-6). 

Наведені свідчення свідків суд визнав достовірними, оскільки вони підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, узгоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами, зібраними у справі, з чим погоджується апеляційний суд. 

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , як особа, яка керує транспортним засобом і щодо якої є підстави вважати, що вона перебуває у стані наркотичного сп`яніння, був відсторонений від керування цим транспортним засобом. Зокрема, згідно розписки ОСОБА_4 , він зобов`язувався доставити автомобіль «Мерседес-Бенс С-180», державний номерний знак НОМЕР_1 , на місце стоянки.

          Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до вимог п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

ОСОБА_1 , стверджуючи про невинуватість у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення, в суді 1 інстанції не заперечував факту відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. При цьому, він не навів жодних доказів, які б засвідчили, що він погодився на законну вимогу працівника поліції пройти освідування у встановленому законом порядку. Його позицію щодо невизнання вини апеляційний суд розцінює як захисну версію з метою уникнення відповідальності за вчинене.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність, окрім іншого, настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАп, а саме, його відмові від проходження зазначеного вище огляду,  ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах і є законним та обґрунтованим.

Його твердження, що на нього морально здійснювали тиск працівники поліції з тим, щоб він підтвердив свою відмову від проходження освідування в лікарні на предмет наркотичного сп`яніння – голослівні і нічим не підтверджуються.

Як вбачається з протоколу судового засідання суду першої інстанції від 03.09.2019 року, розгляд справи було відкладено та постановлено викликати в судове засідання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та працівників поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак на наступне судове засідання 17.09.2019 року, дані особи не з`явились, а також і сам ОСОБА_1 , тому суд першої інстанції визнав за можливе розглядати справу по наявних в ній доказах, з чим погоджується і апеляційний суд.

  Крім того, посилання ОСОБА_1 про те, що письмові пояснення свідків не можуть бути допустимим доказом, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, окрім іншого, поясненнями свідків.

За таких підстав, судовий розгляд даної адміністративної справи судом першої інстанції відбувся з додержанням вказаних норм законодавства, всебічно, повно і об`єктивно, як того і вимагають норми статей 245, 280, 283 КУпАП.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.

За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, а тому скасуванню чи зміні не підлягає.  

Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,     

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. 

Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.  

СуддяО. Г. Шахова