УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "07" червня 2006 р. | Справа № 4/70"Д" |
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивача Гановський П.О., довір. від 06.02.06р.
від відповідача 1. Варицький С.В., директор, паспорт, Сопілко А.І., доруч. від 12.04.05р., 2. Шкляр О.С., арбітражний керуючий
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯППО" (м. Київ)
до 1.Приватної фірми "Айсберг" (м. Вінниця) та 2. Відкритого акціонерного товариства спеціального лісового машинобудування "Житомирспецлісмаш" (м.Житомир)
про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги від 06.01.2004р.
В засіданні суду 29.05.06р. оголошувалась перерва до 07.06.06 року.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги від 06.01.04р., на підставі якого було передано першим відповідачем - Приватною фірмою "Айсберг" другому відповідачеві - Відкритому акціонерногому товариству "Житомирспецлісмаш" поворотну фінансову допомогу в сумі 1200000грн. для погашення вимог кредиторів.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що зазначений вище договір поворотної фінансової допомоги, укладений між відповідачами суперечить вимогам п.2 ст.212 та п.2 ст.207 Господарського кодексу України, оскільки сторони спірної угоди вчинили приховану санацію боржника без врахування інтересів інших санаторів, в тому числі і позивача та протирічить вимогам ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так як керуючий санацією не мав права підписувати спірну угоду без погодження з комітетом кредиторів. Вважає, що згідно постанови Житомирського апеляційного господарського суду і Вищого господарського суду України у справі № 1/92 "Б" про банкрутство відповідача ВАТ "Житомирспецлісмаш" керуючий санацією повинен був розробити новий план санації за участю інших інвесторів, а не укладати спірну угоду. Тому, на підставі ч.3 ст.215 ЦК України просить визнати спірну угоду недійсною.
Відповідачі надали письмові відзиви на позовну заяву ( а.с. 10-12, 21 -23), у яких позов не визнали, пояснили, що спірна угода ніяким чином не порушує інтереси позивача, оскільки він не являвся інвестором на день подання позову (16 червня 2005 року), що підтверджується постановою Житомирського апеляційного суду від 13.10.05р. та постановою Вищого господарського суду України від 06.12.05р. у справі 1/92"Б". Крім того, зазначили, що укладення договору поворотної фінансової допомоги не суперечить діючому законодавству, в тому числі і Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, оскільки спірна угода підписана керуючим санацією не на відчуження майна боржника, а з метою задоволення вимог кредиторів, в тому числі і на виплату заборгованості по заробітній платі та відновлення платоспроможності боржника. Наслідком такої допомоги стало припинення провадження у справі №1/92"Б" про банкрутство боржника, що підтверджується ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.06.05р. у справі 1/92"Б", яка вступила в законну силу. Просили відмовити в позові.
Суд оглянув у засіданні документи: договір про надання поворотної фінансової допомоги від 06.01.04р., довідки про включення до ЄДРПОУ, статути, відзиви, листи, справу №1/92"Б".
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
06 вересня 2004 року між Приватною фірмою "Айсберг" та Відкритим акціонерним товариством "Житомирспецлісмаш" (відповідачами) був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги, згідно якого Приватне підприємство "Айсберг" зобов'язується перерахувати 1200000грн. на протязі з 01 березня 2004 року по 30 червня 2005 року боржнику ВАТ "Житомирспецлісмаш" з метою погашення кредиторської заборгованості у справі про банкрутство 1/92"Б" (а.с.7).
Позивач просить визнати зазначений вище договір недійсним на підставі ч.3 ст.215 ЦК України.
Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного:
- Як вбачається із справи №1/92"Б" ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.09.02р. було порушено провадження у справі №1/92"Б" про банкрутство Відкритого акціонерного товариства спеціального лісового машинобудування "Житомирспецлісмаш" (а.с.57 ).
Ухвалою від 18 серпня 2003р. у справі 1/92"Б" господарський суд ввів процедуру санації боржника та призначив керуючим санацією арбітражного керуючого Дунаєвського Ю. Б. (а.с.59).
Ухвалами від 03.09.2003р. та від 02.12.03р. у справі 1/92"Б" господарський суд призначив інвесторами ВАТ "Житомирспецлісмаш" ТОВ "ЯППО" (м. Київ), Інвестиційну компанію "ІТТ-Інвест" ( м. Київ), Гановського П.О. і Приватну фірму "Айсберг" (а.с.60-61).
А 22.12.2003р. ухвалою у справі 1/92"Б" господарський суд Житомирської області затвердив план санації ВАТ "Житомирспецлісмаш" за участю інвестора ПФ "Айсберг" (а.с.62-63).
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 11.05.2004р. зазначену вище ухвалу господарського суду у справі 1/92"Б" скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у затвердженні плану санації боржника, справу №1/92"Б" передано для розгляду до господарського суду Житомирської області (а.с.64-65).
Постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2004р. постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 11.05.2004р. у справі №1/92"Б" залишено без змін (а.с.66-67). У постанові Вищого господарського суду України, зокрема, зазначено, що у разі наявності інвесторів, план санації доробляється та погоджується за участю інвесторів.
-Ухвалою Житомирського апеляційного суду Житомирської області від 13 жовтня 2005 року встановлено, що позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯППО" станом на день подачі позову (16 червня 2005 року) не був учасником (інвестором) провадження у справі №1/92"Б" про банкрутство другого відповідача, а інвестором був лише перший відповідач ПФ "Айсберг" (а.с.54-55 ).
Відповідно до ст.35 ГПК України , факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Тому суд приходить до висновку, що права позивача як інвестора на день подачі позову до суду (16 червня 2005 року) не порушені і останній являється неналежним позивачем у справі.
Слід зазначити, що позивач не являється й стороною спірного договору і навіть, якщо б суд дійшов висновку, що договір суперечить вимогам діючого законодавства, то визнання його недійсним не тягнуло би для позивача яких- небудь наслідків.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача, в частині щодо укладення спірного договору поворотної фінансової допомоги, що суперечить вимогам п.2 ст.212 та п.2 ст.207 Господарського кодексу України, та в частині щодо невідповідності спірного договору вимогам ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки його доводи спростовуються ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.06.05 року у справі №1/92"Б" про банкрутство другого відповідача, яка вступила в законну силу (а.с.51-53).
Як вбачається із зазначеної вище ухвали, спірний договір досліджувався судом, і якому суд давав правову оцінку. Провадження у справі №1/92"Б" про банкрутство другого відповідача припинено, в зв'язку з надходженням коштів від першого відповідача (який являється акціонером боржника) на погашення кредиторської заборгованості та поповнення оборотних коштів на підставі спірного договору, платіжних доручень.
Крім того, ухвалою суду від 16.05.05 року (а.с.51-53) встановлено, зокрема, що спірний договір відповідає вимогам закону, в тому числі і Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено процедуру надання фінансової допомоги в порядку досудової санації. Так, власником майна боржника державного чи приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника-юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога у розмірі, достатньому для погашення зобов’язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація). Закон не передбачає можливості вирішення через комітет кредиторів надання фінансової допомоги зазначеним особам у процесі застосування до боржника судових процедур. Проте, аналіз ч. 7 ст. 17, п. 7 ч. 1 ст. 40 зазначеного Закону, ст.ст. 526, 528 ЦК України свідчить, що власник майна підприємства може задовольнити вимоги кредиторів навіть без згоди органів управління боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника внаслідок застосування процедур, передбачених зазначеним Законом.
А як уже зазначав суд вище, що відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Крім того, слід зазначити, що укладення спірного договору не заборонено вимогами діючого законодавства.
Відповідно до п.6 ст.3-1, п.5 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", керуючий санацією має право укладати від імені боржника цивільно-правові, трудові та інші угоди, крім випадків передбачених законом. Оскільки спірний договір укладався не на розпорядження майном, то така згода комітету кредиторів не визначена законом обов'язковою. Всі вимоги кредиторів у справі №1/92"Б" задоволені, кредитори спірний договір не оскаржували, комітет кредиторів погодився на припинення провадження у справі про банкрутство другого відповідача.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності докази, що знаходяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позивач не довів обставини, на які посилався в позовній заяві і тому відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з внесеними відповідними змінами, ст.ст.526.528 ЦК України, ст.ст.33,34,35,49,82-85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1.В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення суду у відповідності до ст.84 ГПК України.
Суддя | Брагіна Я.В. |
Дата підписання мотивованого рішення суду: 13 червня 2006 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - поз.
3-4 -відп.