Копія
Справа № 2-а-1377/10/2270/1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2010року Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого судді Блонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Канділовського І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління державної автомобільної інспекції управління МВС України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати протиправними дії управління МВС України в Хмельницькій області щодо відмови позивачу у проходженні позивачем державного технічного огляду автомобіля НОМЕР_1, та зобов’язати відповідача провести державний технічний огляд зазначеного автомобіля.
Свій позов позивач мотивує тим, що він придбав у іншої особи за договором доручення автомобіль НОМЕР_1. Відповідачем у проходженні державного технічного огляду вказаного автомобіля йому було відмовлено, тому що власник автомобіля не сплатив накладені на нього адміністративні штрафи за порушення правил дорожнього руху.
Таку відмову позивач вважає незаконною, та просить зобов’язати відповідача провести державний технічний огляд зазначеного автомобіля так як власник автомобіля не погоджується сплачувати штрафи, вважаючи їх неправомірними, також штрафи були застосовані до власника автомобіля за порушення правил дорожнього руху при керуванні ним іншим автомобілем, власником якого він є також.
Крім того позивач вважає, що відмова у проведені державного технічного огляду автомобіля може мати місце лише стосовно особи, яка звертається щодо цього, а позивач звертається як уповноважена особа і фактичний володілець транспортного засобу, який не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, та відповідно не має несплачених адміністративних штрафів. Норма закону, на яку посилається відповідач в обґрунтування відмови у проходженні державного технічного огляду не вимагає в обов’язковому порядку відмовляти позивачу в проходженні державного технічного огляду.
Відмова відповідача у проведенні державного технічного огляду позбавляє позивача можливості належним чином користуватись та розпоряджатись автомобілем, який використовується позивачем як таксі і є єдиним джерелом доходів позивача.
Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, та представник позивача пояснив суду, що власник автомобіля не погоджується сплачувати штрафи, вважаючи їх неправомірними, також штрафи були застосовані до власника автомобіля за порушення правил дорожнього руху при керуванні ним іншим автомобілем, власником якого він є також. Вини позивача у тому, що штрафи не сплачені власником автомобіля яким користується позивач, немає.
Крім того позивач вважає, що відмова у проведені державного технічного огляду автомобіля може мати місце лише стосовно особи, яка звертається щодо цього, а позивач звертається як уповноважена особа і фактичний володілець транспортного засобу, який не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, та відповідно не має несплачених адміністративних штрафів. Норма закону, на яку посилається відповідач в обґрунтування відмови у проходженні державного технічного огляду не вимагає в обов’язковому порядку відмовляти позивачу в проходженні державного технічного огляду.
Відмова відповідача у проведенні державного технічного огляду позбавляє позивача можливості належним чином користуватись та розпоряджатись автомобілем, який використовується позивачем як таксі і є єдиним джерелом доходів позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що дії відповідача по відмові позивачу у проведенні державного технічного огляду, є законними так як повністю відповідають нормам ч. 9 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», нормам «Порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів», тому у позові необхідно відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач згідно довіреності від 27 березня 2008 року, посвідченої приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрованої в реєстрі за № 1802 отримав право бути представником ОСОБА_4 з питань експлуатації належного йому на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, виданого 1 – м ВРЕР УДАЇ УМВС України в Хмельницькій області 11.01.2008 року, транспортним засобом марки «SAFE», модель SUV ZNH, 2005 року випуску, що підтверджується копією довіреності від 27 березня 2008 року. Серед повноважень визначених вказаною довіреністю також зазначено право позивача представляти інтереси власника автомобіля в тому числі в органах Державтоінспекції, зокрема з питань проходження технічного огляду автомобіля.
Позивач звернувшись до відповідача з питанням про проходження державного технічного огляду автомобіля, отримав відмову. На його письмове звернення до відповідача з питанням роз’яснення причин такої відмови, відповідач листом від 17.02.2010 року № 5/53 – Л – 99 повідомив позивача, що у проходженні державного технічного огляду позивачу відмовлено в зв’язку з тим, що власником автомобіля, тобто ОСОБА_4, не сплачені адміністративні штрафи за порушення правил дорожнього руху, та перераховані дати постанов і суми штрафів, накладених на ОСОБА_4
Згідно ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.
Обов’язки повіреного та довірителя визначені ст. ст. 1006, 1007 ЦК України, зокрема довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення, також зобов’язаний, якщо інше не встановлено договором забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення.
Аналізуючи вказані норми закону суд приходить до висновку, що ОСОБА_4, як довіритель зобов’язаний забезпечити повіреного всіма необхідними засобами, необхідними для виконання доручення, в тому числі і забезпечити проходження державного технічного огляду позивачем.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки регулюються Законом України «Про дорожній рух» № 3353 – 12 від 30.06.1993 року в редакції Закону від 24.09.2008 року.
Згідно ч. ч. 1, 9 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, а також причепи (напівпричепи) до них підлягають обов’язковому державному технічному огляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Власникам транспортних засобів або уповноваженим на використання цих транспортних засобів особам може бути відмовлено в проведенні державного технічного огляду в разі, коли такі особи мають заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, до сплати зазначеної заборгованості.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач мав право відмовити у проходженні державного технічного огляду не тільки ОСОБА_4, як власнику автомобіля марки «SAFE» при його безпосередньому зверненні до відповідача для проведення такої дії, а і позивачу, як особі уповноваженій власником на використання цього транспортного засобу згідно довіреності від 27 березня 2008 року, тому що власник має заборгованість зі сплати адміністративних штрафів за порушення правил дорожнього руху, що підтверджується листом відповідача на ім’я позивача від 17.02.2010 року № 5/53 – Л – 99, та поясненнями представника відповідача, які не заперечуються поясненнями позивача та його представника. При цьому немає необхідності відповідачу визначати на якому автомобілі власник вчиняв порушення правил дорожнього руху, за які він був притягнутий до адміністративної відповідальності, - на тому, що потребує проходження державного технічного огляду чи на іншому, так як відмова стосується особи, яка має заборгованість по сплаті штрафних санкцій за порушення правил дорожнього руху.
На виконання ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» Кабінетом Міністрів України постановою від 9 липня 2008 року № 606 затверджено «Порядок проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів».
Відповідно до ч. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року № 606, функції з організації проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів покладено на Міністерство внутрішніх справ.
Згідно ч. ч. 1, 2, 4 «Порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів» цей Порядок визначає процедуру та організаційні засади проведення державного технічного огляду (далі - техогляд) колісних транспортних засобів (далі - засоби), зареєстрованих підрозділами Державтоінспекції.
Дія цього Положення поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, які є власниками засобів чи експлуатують їх. Уповноважені власниками засобів особи виконують їх обов’язки та реалізують їх права в межах своїх повноважень.
Техогляд засобів – це комплекс заходів державного контролю за їх технічним станом, правомірністю експлуатації, сплатою власниками засобів податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та штрафів за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.
Одним із заходів державного контролю за технічним станом транспортного засобу відповідно ч. 31 «Порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів» є перевірка відомостей про засіб, його власника або уповноважену ним особу за наявними автоматизованими базами даних МВС щодо розшуку, накладення арешту, тощо, а також своєчасності сплати штрафів за порушення законодавства у сфері безпеки дорожнього руху.
Виходячи із змісту правових норм, наведених у «Порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів», суд приходить до висновку, що відповідач при відмові позивачу у проведенні державного технічного огляду автомобіля на підставі зазначених обставин діяв у повній відповідності із повноваженнями визначеними вказаними нормами, тому визнати дії відповідача протиправними, підстав немає.
Враховуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та повністю недоведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому у його задоволені необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ч. ч. 1, 9 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», ч. ч. 1, 2, 4, 31 «Порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів», ст.ст. 9, 11, 86, 159 – 163, 167 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
В повному обсязі постанова виготовлена 11.03.2010 року.
Головуючий суддя В.К.Блонський
З оригіналом згідно
Суддя В.К.Блонський