ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2010 року справа № 2а-252/10/2370
15 год. 30 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Гараня С.М.,
при секретарі – Лисенко С.С.,
за участю:
прокурора – Максимової В.В.,
представника Корсунь - Шевченківського районного центру зайнятості Черкаської області Гриценка О.М. – за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Корсунь - Шевченківського району Черкаської області в інтересах держави в особі Корсунь - Шевченківського районного центру зайнятості Черкаської області до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовом звернувся прокурор Корсунь-Шевченківського району Черкаської області в інтересах держави в особі Корсунь-Шевченківського районного центру зайнятості Черкаської області, в якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_2 кошти, витрачені у зв’язку з достроковим виходом її на пенсію, в сумі 5 065 грн. 97 коп.
Прокурор та представник Корсунь-Шевченківського районного центру зайнятості у судовому засіданні позов підтримали, просили суд задовольнити його в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь Корсунь-Шевченківського районного центру зайнятості кошти, витрачені у зв’язку з достроковим виходом на пенсію, за період з 14.04.2004 р. по 30.09.2005 р. в сумі 5 065 грн. 97 коп., з мотивів порушення відповідачем вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили, що ОСОБА_2, як застрахована особа, що перебуває на обліку в центрі занятості, зобов'язана була своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, а саме ті, що вона під час перебування на обліку в Корсунь-Шевченківському районному центрі зайнятості як безробітна не повідомила про обставину її реєстрації як приватного підприємця. За період з 14.04.2004 р. по 30.09.2005 р. позивачем до Пенсійного фонду України, в зв’язку з достроковим виходом ОСОБА_2 на пенсію, були виплачені кошти в сумі 5 065 грн. 97 коп., які внаслідок умисного невиконання відповідачем своїх обов'язків та зловживання, стягуються з неї відповідно до законодавства України з моменту виникнення таких обставин. Термін на звернення до суду у позивача наступив з моменту отримання відомостей від держаного реєстратора, а саме з 09.10.2009 р. Тому заперечення проти позову в цій частині вони вважають безпідставними.
Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явилася, на адресу суду направила письмове заперечення в якому просила суд провести розгляд справи за її відсутності, та зазначила, що позовні вимоги прокурора в інтересах Корсунь-Шевченківського центру занятості Черкаської області не підлягають до задоволення, оскільки позивачем пропущений строк на звернення до суду з відповідним позовом про захист своїх прав та інтересів, який настав у 2004 році, а саме тоді, коли позивач міг отримати інформацію про її перебування у статусі підприємця отримавши таку інформацію з держаної податкової інспекції. Виникла заборгованість перед центром занятості підлягає списанню як безнадійна дебіторська заборгованість по зобов’язаннях, за якими минув строк позовної давності. З цих підстав просила суд відмовити в задоволенні позову прокурора в інтересах Корсунь-Шевченківського районного центру занятості про повернення коштів, виплачених їй при достроковому виході на пенсію.
Заслухавши пояснення та доводи прокурора та представника Корсунь-Шевченківського районного центру занятості Черкаської області, вивчивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Суд зазначає, що при вирішенні даного спору необхідно керуватися Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2.03.2000 р. № 1533-III (далі – Закон № 1533 та Законом України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-XIII (далі – Закон № 803).
Стаття 4 Основ, як вид загальнообов'язкового державного соціального страхування, залежно від страхового випадку, встановлює страхування на випадок безробіття.
Зокрема стаття 6 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) передбачено, що застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Статтею 11 Основ встановлено визначення страхового випадку, як події, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 25 Основ встановлює види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням до яких, зокрема, відноситься пенсійне страхування.
Стаття 30 Основ передбачає, що сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.
Відповідно до частин 1, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», якою встановлюються права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб, зазначається, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом «г» частини 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-XII в редакції, чинній на період виникнення правовідносин, передбачене право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку осіб передпенсійного віку, які мають встановлений законодавством про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж (у тому числі на пільгових умовах).
Підпунктом 7 пункту 1 статті 31 Закону України № 1533 визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
Судом встановлено, що 14.04.2004 р. ОСОБА_2 звернулася з заявами до Корсунь -Шевченківського районного центру занятості Черкаської області про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, та про видачу їй направлення до місцевих органів Пенсійного фонду України для дострокового виходу на пенсію та зняття її з обліку.
З дня подачі зазначених заяв ОСОБА_2 була знята з обліку в районному центрі зайнятості, а протягом періоду з 14.04.2004 р. по 30.09.2005 р. з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Пенсійного фонду України були перераховані кошти в сумі 5 065 грн. 97 коп. для виплати відповідачу пенсії. Дані виплати підтверджуються довідкою управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області від 12.10.2009 р. № 5667/05.
Під час проведеної позивачем перевірки достовірності даних безробітних, які є підставою для надання особам статусу безробітного та призначення їм матеріального забезпечення, встановлено, що на день надання ОСОБА_2 статусу безробітної, остання була зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності. Ці відомості станом на 09.10.2009 р. підтверджуються довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не виконала вимоги статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме – не подала відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, зокрема ті, що на момент надання статусу безробітної та період виплати пенсії, ОСОБА_2 була зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та перебувала у переліку зареєстрованих підприємців до моменту проведення перевірки. Тому позов Корсунь – Шевченківського районного центру занятості Черкаської області до ОСОБА_2 про стягнення коштів підлягає задоволенню.
Щодо заперечення відповідача проти позову в частині пропущення позивачем терміну для звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 статті 100 цього Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Судом встановлено, що довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до якої відповідач зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності та перебуває в цьому статусі станом на 09.10.2009 р., була отримана позивачем 26.10.2009 р., а тому право на звернення до суду наступає у нього саме з дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів, а саме з 26.10.2009 р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги прокурора Корсунь - Шевченківського району Черкаської області в інтересах держави в особі Корсунь - Шевченківського районного центру зайнятості Черкаської області до ОСОБА_2 про стягнення коштів - – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Корсунь – Шевченківського районного центру зайнятості Черкаської області кошти в сумі 5 065 (п’ять тисяч шістдесят п’ять) грн. 97 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, а у випадку відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.М. Гарань
Повний текст постанови виготовлений 15 березня 2010 року.