ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року справа № 2а-258/10/2370
12 год. 35 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Гараня С.М.,
при секретарі – Лисенко С.С.,
за участю представника позивача управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області Гнізділова І.О. – за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області до державного підприємства підприємство Старобабанівської виправної колонії № 92 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків,
ВСТАНОВИВ:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області звернулося до суду з адміністративним позовом до державного підприємства Старобабанівської виправної колонії № 92 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області про стягнення з відповідача 2 637 грн. 90 коп. недоїмки по сплаті страхових внесків.
В судовому засіданні представник позивача на обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності», внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті страхових внесків.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з’явився, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.
Вивчивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Державне підприємство Старобабанівської виправної колонії № 92 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області, ідентифікаційний код 08681063.
Відповідач взятий на облік як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 07 травня 2001 року, що підтверджується копією страхового свідоцтва від 19.01.2009 року.
Державне підприємство Старобабанівської виправної колонії № 92 відноситься до 49 класу професійного ризику галузі (підгалузі) національної економіки і йому встановлено страховий тариф на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності – 2,08 %.
Правова основа, економічний механізм та організаційна структура загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі – Закон № 1105-XIV).
За приписами цього Закону страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Відповідно до статті 10 Закону №1105-ХІV юридичні особи набувають статусу страхувальників з дня взяття їх на облік як платника страхових внесків.
Частиною 6 статті 47 Закону 1105-ХІV передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.
Відповідно до статті 45 Закону №1105-ХІV та пункту 4.12 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (надалі за текстом – Фонд) від 12.07.2007р. №36 (надалі за текстом – Інструкція) страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю сплачувати страхові внески шляхом перерахування відповідних сум на рахунок Фонду щомісячно в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі - не пізніше наступного дня після здійснення виплат.
Сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001р. № 2272-ІІІ із змінами та доповненнями (надалі за текстом – Закон № 2272-ІІІ), згідно класифікації видів економічної діяльності 45.21.1, до якого віднесено страхувальника.
За змістом статті 47 Закону 1105-ХІV розміри страхових внесків страхувальників-роботодавців обчислюються - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.
Статтею 1 Закону № 2272-ІІІ в становлено, що для 7 класу професійного ризику виробництва страховий тариф на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, визначений у розмірі 2,08 %.
Таким чином відповідач, був зобов’язаний сплачувати страхові внески на рахунок Фонду щомісячно в терміни передбачені чинним законодавством.
Згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІV квартал 2009 року поданої відповідачем, недоїмка зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України склала 134057 грн. 70 коп.
Відповідно наданого позивачем розрахунку заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, на виконанні в органах Державної виконавчої служби знаходяться рішення суду про стягнення недоїмки в примусовому порядку в розмірі 131419 грн. 80 коп.
Таким чином заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків до Фонду складає 2637 грн. 90 коп.
За приписами статті 58 Закону № 1105-ХІV страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.
Відповідно до вимог статті 55 Закону 1105-ХІV та частини 10 Інструкції у сі спірні питання, які виникають між страхувальником та робочими органами виконавчої дирекції Фонду з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до заліку витрат у рахунок страхових внесків, вирішуються в судовому порядку. За бажанням заінтересована особа може звернутися з питань розв'язання спору до спеціальної комісії при робочому органі виконавчої дирекції Фонду, рішення якої може бути оскаржено в комісії, створеної при виконавчій дирекції Фонду, а рішення останньої - в його правлінні.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Беручи до уваги, що заборгованість зі сплати страхових внесків до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області у розмірі 2 637 грн. 90 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності», статтями 159–163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області до державного підприємства Старобабанівської виправної колонії № 92 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків – задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства Старобабанівської виправної колонії № 92 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області, ідентифікаційний код 08681063, на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 2 637 (дві тисячі шістсот тридцять сім) грн. 90 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, а у випадку відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.М. Гарань
Повний текст постанови виготовлений 16 березня 2010 року.