У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

01 березня 2010 року                                                                                                № 2а-749/10/2370

                м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., перевіривши матеріали позовної заяви, поданої ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності незаконною та стягнення моральної шкоди у сумі 24000 гривень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання незаконну бездіяльність Верховної Ради України стосовно того, що остання до цього не прийняла закон який направлений на встановлення умов та порядку відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину.

В свою чергу, ця обставина на переконання позивача порушує його конституційні права. Позивач неодноразово звертався до суду з аналогічними позовними заявами, фактично з наміром відшкодувати за рахунок держави шкоду завдану крадіжкою, оскільки в ході розгляду кримінальної справи не встановлено особу, яка вчинила злочин. Також просить відшкодувати і моральну шкоду, яку оцінив у 24000 грн.

Розглянувши подану позовну заяву суддя приходить до такого висновку.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову.

Також, ст. 75 Конституції України закріплено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Прийняття законів віднесено до компетенції виключно Верховної Ради України.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 3 КАС України передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Визначення суб’єкта владних повноважень наведено у п. 7 ч. 1 вказаної статті і це є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний позов – це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно – правових відносинах.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень дій чи бездіяльності.

При цьому, потрібно зауважити, що до юрисдикції адміністративних судів належать не усі публічно-правові спори, а лише ті, одним із учасників яких є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції.

Таким чином, не відносяться до адміністративної юрисдикції спори з публічно-правових відносин, де відсутній суб'єкт, який наділений публічно-владними повноваженнями, а також з відносин, де такий суб'єкт хоч і є, але при цьому він не здійснює владні управлінські функції.

В той же час, під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належить до законодавчих повноважень.

Таким чином, оскільки Верховна Рада України наділена виключним правом приймати Закони, тобто керується законотворчими повноваженнями, а не владними управлінськими функціями як державний орган, з цих причин не є органом влади, що здійснює такі функції і відповідно справа за позовом до Верховної Ради України з підстав не прийняття законів не є справою адміністративної  юрисдикції.

В свою чергу, відповідно до ст. 93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.

Крім того, п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено обов’язок Кабінету Міністрів України до 01 квітня 2003 року подати до Верховної Ради України проекти законів, необхідність прийняття яких випливає із цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності незаконною та стягнення моральної шкоди у сумі 24000 гривень не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст.ст. 160, 165 КАС України, суддя –

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності незаконною та стягнення моральної шкоди у сумі 24000 гривень.

Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення або з дня її отримання стороною за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАСУ, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    В.В. Гаращенко