ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2010 року Справа № 2а-512/10/2370
14 год. 40 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Гараня С.М.,
при секретарі – Лисенко С.С.,
за участю представника позивача Дмитренко О.С. – за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Бамперб» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
ВСТАНОВИВ:
Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бамперб» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити його в повному обсязі та стягнути з відповідача заявлену суму адміністративно-господарських санкцій в сумі 9691 грн. 18 коп. та пені в сумі 2883 грн. 81 коп. з мотивів порушення відповідачем вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зазначивши при цьому, що підприємства, установи і організації, які використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів відповідно до 4% нормативу робочих місць. Представник позивача зазначила, що відповідач не виконав вимог діючого законодавства, не працевлаштувавши інваліда на підприємстві у визначеному порядку.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в засідання не з’явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю та просив провести розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 № 875-XII (надалі за текстом – «Закон N 875-XII») .
Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону N 875-XII.
Згідно Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач зобов’язаний щороку до 1 березня подавати відділенню Фонду інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів.
В порушення вимог законодавства відповідач до відділення Фонду зазначений звіт не подав, у зв’язку з чим у позивача були відсутні відомості про наявність правопорушення.
В результаті проведення виїзної перевірки виконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, та сплати ним адміністративно – господарських санкцій, була встановлена чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в кількості одна особа при середньообліковій кількості штатних працівників протягом 2006 року - 17 найманих працівників (акт від 28.10.2009 р.).
Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого 4% нормативу робочих місць та на яких працює від 8 до 25 осіб установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця.
При цьому, частиною другою статті 19 Закону № 875-XII зобов’язано підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечувати працевлаштування інвалідів.
Частиною 3 статті 18 Закону № 875-XII п ідприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На думку суду безпосередній обов'язок з працевлаштування інвалідів покладено на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів. Однак законодавством України також визначено, що підприємства, установи і організації також повинні приймати пряму участь у процесі працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для інвалідів та відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено, що відповідачем звіти форми 3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості протягом 2006 року не подавались, що підтверджується довідкою Уманського міського центру зайнятості від 25.11.09 № 1914.
Приймаючи до уваги, що ТОВ «Бамперб» у 2006 році не були виконані покладені на нього обов’язки, а саме – не створені робочі місця для працевлаштування робітників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена група інвалідності, та не подано до місцевого центру зайнятості звітність форми 3-ПН із зазначенням в ній вакансій для працевлаштування даної категорії населення, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконані всі залежні від нього дії для недопущення правопорушення.
Згідно частини першої статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації.
Тому відповідач зобов’язаний сплатити Черкаському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві.
Пунктом другим Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», строк сплати адміністративно-господарських санкцій визначений до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій частиною другою статті 20 Закону № 875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Згідно даним зазначеного вище акту перевірки від 28.10.2009 р. середньорічна заробітна плата штатного працівника в 2006 році у відповідача складала 9691 грн. 32 коп.
Таким чином, з урахуванням викладених вище норм Закону № 875-XII відповідач зобов’язаний був до 15 квітня 2007 року сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006 році в сумі 9691 грн. 32 коп.
Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив зазначені адміністративно-господарські санкції, розмір пені, нарахованої на суму недоїмки, за період з 01.06.2007 р. до 15.02.2010 р. включно складає 2 883 грн. 81 коп.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 Закону № 875-XII , є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Це положення узгоджується зі статтею 43 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
З огляду на викладене, суд констатує, що відповідач, ігноруючи вищезазначені вимоги чинного законодавства щодо створення робочих місць для забезпечення зайнятості людей з фізичними чи психічними вадами, перешкоджає досягненню ними матеріальної незалежності, їх соціальної реабілітації та забезпеченню рівних можливостей з усіма іншими громадянами.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем – суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись статями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Бамперб» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бамперб», ідентифікаційний код 14208135, на користь Черкаського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006 році в розмірі 9691 (дев’ять тисяч шістсот дев’яносто одну) грн. 18 коп., та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 2883 (дві тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 81 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, а у випадку відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.М. Гарань
Повний текст постанови виготовлений 19 березня 2010 року.