ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

     15 лютого 2010 року

          08 год. 55 хв.

Справа № 2а-6621/09/2370 м. Черкаси

   Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

   головуючого - судді ГаращенкаВ.В.,

   при секретарі - Бондар Т.П., за участю:

представника позивача: Смовжа П.В. - за довіреністю; представника         відповідача: Гнізділова 1.0. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області, в якій просить визнати дії щодо відмови у прийнятті до відшкодування суми коштів на виплату пенсії неправомірними та стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка кошти, виплачені як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі: основної пенсії 1612 грн. 70 коп. та 12 грн. 73 коп. витрат на доставку вказаної пенсії громадянину ОСОБА_2 за період з 01 вересня 2009 року по 30 листопада 2009 року.

Представник позивача в судовому засідання підтримав заявлений позов та просив його задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив мотивуючи це тим, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України.

Таким чином, оскільки передача означених документів не відбулася, то підстав у відповідача для відповідних виплат немає.

Крім того, зазначив, що Угода «Про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» врегульовує лише питання пенсійного забезпечення громадян держав - учасниць СНД і ніяким чином не регулює питання проведення взаєморозрахунків між страховими фондами в рамках однієї держави-учасниці, а тому в даному випадку Угода до застосування не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області подало до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з вересня 2009 року по листопад 2009 року.

Відповідно до даних актів, відповідач не прийняв до заліку та не відшкодовує позивачеві пенсію особи, яка отримала каліцтво або втратила годувальника на підприємствах республік колишнього СРСР.

Такі витрати складали: пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 1612 грн. 70 коп., виплачених ОСОБА_2, який одержує пенсію по інвалідності в результаті травми, яку отримав внаслідок нещасного випадку на виробництві в СУ-58 «Мегионнефтепромстрой» п. Радужний Нижневартовського району Тюменської області Російської Федерації, підтверджено довідкою МСЕК серії ВТЗ-234 № 060660 та 12 грн. 73 коп. витрат на доставку вказаної суми пенсій.

Не погоджуючись з відшкодуванням вказаних витрат відповідачем складено таблиці розбіжностей у яких зазначено, що ним не враховані зазначені суми.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплат здійснюється органами Пенсійного фонду України. Ця норма стосується і призначення та виплат пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Починаючи з 1 квітня 2001 року з набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.09.1999 року №1105-ХГУ (далі - «Закон №1105») на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсії по інвалідності в зв'язку з втратою годувальника.

Дія Закону №1105 поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання на фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

Статтею 21 Закону №1105 визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 одержує пенсію по інвалідності, в результаті трудового каліцтва, отриманого при виконанні трудових обов'язків на території країни колишнього СРСР.

За змістом частини 2 статті 2 Закону №1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку, відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

В той же час, у відповідності до п. 2 статті 7 Прикінцевих положень Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві» від 22.02.2001 року, який набув чинності з 01.04.2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

В той же час, суд вважає незаконними дії відповідача щодо невключення до взаємозаліку за період вересень - листопад 2009 року суми виплат пенсій особам, які отримали каліцтво або втратили годувальника на підприємстві республік колишнього СРСР і інших територіях за кордоном України в розмірі 1625 грн. 43 коп.

Підпунктом "а" статті 27 Закону №1105 встановлено, що громадянам України -переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1105, відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги. Уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Відповідно до статті 1 Угоди країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у сфері пенсійного забезпечення, яка підписана сторонами 13 березня 1992 року встановлено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. При цьому, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе Держава, що надає пенсійне забезпечення (статна 3 Угоди). Крім того, стаття 5 вказаної Угоди передбачає, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Таким чином у відповідача не було правових підстав не включати до заліку кошти виплачені пенсійним фондом особам, які отримали каліцтво або втратили годувальника на підприємстві республік колишнього СРСР і інших територіях за кордоном України.

16 травня 2003 року Міністерством юстиції України зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №5-4/4, якою затверджений порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - «Порядок»).

Пункт 2 Порядку визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

В свою чергу, головне управління Пенсійного фонду України та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі актів щомісячної звірки узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі складеної довідки та на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області та Звенигородське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка є робочими органами відповідних фондів на місцевому рівні, що свідчить про неналежний склад сторін у справі.

В той же час, суд позбавлений можливості провести заміну неналежної сторони, зокрема місцевих органів відповідних фондів на їх центральні органи, оскільки відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України це потягне зміну підсудності адміністративної справи.

За таких обставин, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, зокрема шляхом стягнення з відповідача витрат по виплаті вказаного виду пенсії, сплачених управлінням Пенсійного фонду ОСОБА_2 не відповідає положенням чинних нормативно-правових актів України.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, вищевикладені норми чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись, ст.ст. 17, 71, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати   протиправними  дії  відділення  виконавчої  дирекції   Фонду   соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка щодо відмови відобразити в акті щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, суму пенсії особи, яка отримала каліцтво або втратила годувальника на підприємстві республік колишнього СРСР за період з 01.09.2009 року по 30.11.2009 року. В іншій частині позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови з дня складення та підписання її повного тексту. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання

заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 лютого 2010 року.

Суддя         В.В. Таращенко