ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року                                                                            Справа № 2а-6462/09/2370

12 год. 20 хв.                                                                                                                     м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гаращенка В.В.,

при секретарі – Бондар Т.П.,

за участю:

представника позивача: Пилипенка Р.Б., Неїленко С.О. – за довіреністю,

представника 1-го відповідача: не з’явився,

представника 2-го відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Степанки» до державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області Стойка Володимира Юрійовича, державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області про визнання неправомірними дій та протиправними припису та протоколу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Степанки» до державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області Стойка В.Ю. та до Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Черкаській області щодо організації, проведення перевірки СТОВ «Степанки» та встановлення порушень норм Земельного кодексу України, визначення збитків в розмірі 61384 грн. 19 коп., складання стосовно директора СТОВ «Степанки» протоколу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявленого позову позивач стверджує, що державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області Стойком Володимиром Юрійовичем, як посадовою особою суб'єкта владних повноважень 7 серпня 2009 року складено незаконний акт перевірки дотримання СТОВ «Степанки» вимог земельного законодавства.

В свою чергу, позивач порушення, зазначені в акті перевірки не визнає, вважає їх надуманими та необґрунтованими, стверджує, що складений акт та перевірка мають ознаки адміністративного тиску, оскільки перевірка проведена без дотримання встановлених правил, з цих же підстав вважає протиправним припис відповідача від 22.09.2009 року №021801, яким зобов'язано позивача усунути протягом 30 днів виявлені, проте не підтвердженні порушення земельного законодавства.

Крім цього, позивач вважає неправомірними та необґрунтованими повідомлення від 23.09.2009 року №138 щодо визначення суми штрафних санкцій (збитків) в розмірі 61384 грн. 19 коп. за шкоду, завдану внаслідок самовільного зайняття позивачем земельної ділянки.

Також стверджує про неправомірність складеного протоколу про адміністративне правопорушення від 22.09.2009 року стосовно директора позивача.

Виходячи з викладеного позивач просить визнати дії державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області Стойка В.Ю. та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Черкаській області щодо організації, проведення перевірки та визначення в повідомленні суми збитків - неправомірними, а припис від 22.09.2009 року № 021801 та протокол від 22.09.2009 року №011010 – протиправними.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити повністю.

Представник позивача також надав суду заяву про уточнення позовних вимог, якою просив залишити без розгляду позовну вимогу щодо визнання протиправним протоколу від 22.09.2009 року №011010 про притягнення до адміністративної відповідальності директора СТОВ «Степанки» ОСОБА_4, оскільки позов в цій частині згідно вимог ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає розгляду в Черкаському районному суді за місцем проживання ОСОБА_4

Суд вважає за можливе задовольнити таку заяву позивача, оскільки відповідно до      ст. 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачі заперечень  проти позову не надали, представників в судове засідання не направили, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи.

Крім того, суд звертає увагу, що ухвалою суду від 22 грудня 2009 року відкрито провадження у даній справі та викликано сторін в судове засідання. Цією ж ухвалою зобов’язано відповідачів надати суду для повного та об’єктивного розгляду справи перелік документів для огляду та їх копій для приєднання до матеріалів справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався з причин неявки відповідачів в судове засідання. Також відповідачами проігноровано вимоги суду та не надано ані заперечень проти позову, ані документів, що вимагалися судом.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Степанки», зареєстроване як юридична особа 14.05.1993 року, про що державним реєстратором Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за № 10000059711, ідентифікаційний код 03793337.

Відповідно до довідки від 23.01.2009 року №256/01-09, виданої управлінням Держкомзему у Черкаському районі Черкаської області вбачається, що згідно земельно-облікових документів станом на 01 січня 2009 року за СТОВ «Степанки» в адмінмежах Степанківської сільської ради обліковується 1933,3024 га земель, в тому числі в межах населеного пункту – 3,9 га.

Статтею 2 Закон України «Про плату за землю» визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вчасно сплачує орендну плату за землю, а також станом на 30.06.2009 року не має завищень чи занижень сум, визначених до сплати за оренду землі, що підтверджується актом від 19.11.2009 року №309/23-010/03793337 за результатами планової виїзної перевірки позивача проведеної державною податковою інспекцією в Черкаському районі Черкаської області.

За змістом ч.2 ст.19 Конституції України випливає, що державні органи, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року № 1958 утворено в складі Державного комітету по земельних ресурсах Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель як урядовий орган державного управління та затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель.

Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель організує і здійснює державний контроль за використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення (абзац 4 підпункту 1 пункту 4 Положення).

17 вересня 2009 року посадовою особою Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Черкаській області – державним інспектором Стойком В.Ю. складено акт стосовно позивача, в якому зазначені виявлені порушення вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а саме: самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 51,23 га в адміністративних межах Степанківської сільської ради за межами населеного пункту. З них невитребуваних паїв – площею 33,55 га, проектно-польові шляхи – 17,68 га, що відносяться до землі сільськогосподарського призначення.

На підставі зазначеного акту перевірки від 17.09.2009 року та акту обстеження земельної ділянки від 22.09.2009 року № 3 Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель винесено припис від 22.09.2009 року, яким позивача зобов’язано звільнити самовільно зайняті земельні ділянки та надано строк для усунення зазначеного правопорушення до 22.10.2009 року.

Проте вже 23.09.2009 року позивачу направлено повідомлення № 138 щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та зазначено розмір заподіяної шкоди – 61384 грн. 19 коп.

Закон, який визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля є Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року №963-IV (далі – Закон №963-IV).

Відповідно до ст. 9 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

В силу ст. 10 Закону №963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

В той же час, відповідно до Закону №963-IV та Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 року №312 затверджено Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (далі – Порядок).

Порядок установлює процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначає підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки.

Розділ 5 Порядку визначає правила оформлення документів та результатів перевірок.

При проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, такий акт складається за результатами перевірки, якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства, при усуненні чи неусуненні раніше виявлених порушень у строк, установлений у приписах (у тому числі і в повторно виданих приписах), при неможливості встановити особу порушника.

Відповідно до п. 5.3. Порядку акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю, копія акта надається цим органам.

При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Копія акта може бути надана іншим зацікавленим державним органам, громадянам чи громадським організаціям на їх запит.

В свою чергу в акті державний інспектор зазначає, зокрема:

- посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки;

- посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці;

- місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується;

- категорію земель та склад угідь;

- цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки;

- наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;

- обставини порушення земельного законодавства.

Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

Відповідно до п 5.6. Порядку в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

В свою чергу, акт перевірки як доказовий матеріал щодо проведення подальших дій суб’єктом владних повноважень по притягненню винних осіб до відповідальності, має відповідати встановленим правилам, а факти порушень законодавства повинні бути викладені з обов’язковим посиланням на докази. Такими доказами є зокрема: первинні документи – договори оренди, акти на право користування, розрахунки та інші документи, в яких засвідчені факти, що мають значення для постановлення вірних висновків за результатами перевірки; пояснення посадових осіб та інших працівників підприємства, що перевіряється; письмові висновки фахівців, залучених у ході перевірки свідків, докази фактичного обстеження земельних ділянок тощо.

Дослідивши акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від              17 вересня 2009 року та акт обстеження земельної ділянки від 22 вересня 2009 року суд приходить до висновку, що наведені документи не можуть братися судом до уваги як докази, оскільки акти складені без участі директора позивача та не підписані жодною посадовою особою позивача, відсутній доказ про вручення копій актів. Також відсутні будь-які підписи осіб, які мали бути присутніми під час проведення перевірки (директор, головний бухгалтер, свідки), немає також відмітки про відмову від ознайомлення вказаних осіб з висновками акту перевірки. В актах не заповнені план-схеми розташування земельної ділянки, де мали бути графічно зображені землі в разі їх самовільного зайняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Крім того, позивач стверджує, що взагалі не допустив відповідача, державного інспектора Стойка В.Ю., до проведення перевірки, оскільки останній не надав жодного документу про підстави, тип і характер перевірки. Окрім цього, позивач стверджує, що не надавав жодних первинних документів та будь-яку письмову інформацію щодо використання земель позивачем в адмінмежах Степанківської сільської ради.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

В свою чергу, Закон, який визначає правові та організаційні засади та основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі – Закон №877-V).

Статтею 2 Закону №877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Такі заходи державного нагляду (контролю) здійснюються, зокрема, шляхом проведення планових та позапланових перевірок (ревізій, обстежень) за наявності правових підстав для їх проведення.

Порядком проведення перевірок визначено, що за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів проводиться позапланова перевірка.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, а ч. 11 зазначеної статті закріплено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Місцем провадження господарської діяльності СТОВ «Степанки» є с. Степанки Черкаського району Черкаської області.

Разом з тим, доказ проведення перевірки за місцем провадження господарської діяльності СТОВ «Степанки» відсутній, як і доказ проведення перевірки в присутності директора позивача чи іншої уповноваженої особи.

Крім того, згідно ч. 1, 2 ст. 7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Однак в акті перевірки не вказаний вид перевірки та відсутнє посилання на наказ про її проведення.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону №877-V суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Невиконання вказаної вимоги надає право суб’єкту господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення перевірки.

Суд неодноразово зобов’язував відповідачів надати, зокрема, наказ про проведення планової (позапланової) перевірки СТОВ «Степанки» у вересні 2009 року, направлення (посвідчення) на державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області Стойка В.Ю. на проведення перевірки СТОВ «Степанки», копії та оригінали журналу видачі направлень на проведення перевірок, матеріалів перевірки СТОВ «Степанки» тощо.

Жодного з витребуваних судом документів відповідачами не надано, чим грубо проігноровано вимоги суду.

В силу ст. 10 Закону №963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, встановлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

В приписі відповідача від 22 вересня 2009 року №021801 вказано, що встановлено порушення ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а саме: самовільно зайнято земельні ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону №963-IV вказаний термін викладено у такій редакції: самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Тобто, згідно із зазначеним терміном, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним.

Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки).

Вказаними статтями Земельного кодексу України закріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, ст. 125 ЗК України, а статтею 126 цього кодексу визначено перелік документів, що посвідчує право на земельну ділянку.

В той же час, факт самовільного використання земельних ділянок не підтверджується актом перевірки, оскільки останній не містить будь-якого посилання відповідача на відсутність рішення органу влади про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) чи на відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок.

З огляду викладеного суд приходить до висновку, що припис державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області Стойка Володимира Юрійовича від 22.09.2009 року № 021801 є протиправним, оскільки прийнятий на підставі необґрунтованих даних, суб'єктивних припущень, без посилання на підтверджуючі докази. Більше того, в графі припису (припис одержав) зазначено, що його одержав сам державний інспектор Стойко В.Ю.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, законом покладено обов'язок щодо доказування правомірності проведеної перевірки та підстав нарахування штрафних санкцій на відповідача, як суб'єкта владних повноважень.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, судом встановлено, що висновки, покладені в основу прийняття припису та повідомлення від 23.09.2009 року №138 щодо визначення суми збитків, здійсненні з порушенням норм чинного законодавства, право на проведення перевірки та порушення, що наведені в акті перевірки не мають документальних підтверджень, що вказує на неправомірність дій державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області Стойка Володимира Юрійовича, а доводи позивача в обґрунтування заявленого позову знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17, 70, 71, 89, 159, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області Стойка Володимира Юрійовича неправомірними.

Визнати припис державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області Стойка Володимира Юрійовича від 22.09.2009 року № 021801 протиправним.

Стягнути з Держаного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Степанки» 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови з дня складення та підписання її повного тексту. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 лютого 2010 року.

Суддя                                                                                       В.В. Гаращенко