ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                            Справа № 2а-61/10/2370  

    09 березня 2010 року                                                                                м. Черкаси                                          

  11 год. 55 хв.                                                  

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді  – Коваленка В.І.,

суддів  – Чубар Т.М., Холода Р.В.,

при секретарі  – Поповій Ю.Є.,

за участю прокурора  – Максимової В.В., прокурора відділу прокуратури Черкаської області,

представників:

від позивача  – Шевченка О.Ю., Терещенка С.І., за довіреністю,  

від відповідача  – Смілянської ОДПІ Прилуцького В.О., Каптенко Л.М., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Бішпол» до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області та Головного управління Державного казначейства України в Черкаській області за участю прокуратури Черкаської області про поновлення строку на оскарження бездіяльності Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області, визнання протиправною бездіяльність та стягнення 111833 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Бішпол» звернулося до суду з адміністративним позовом до   Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області та Головного управління Державного казначейства України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення 111833 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав повністю та просить суд поновити строк на звернення до суду з метою оскарження бездіяльності Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції, визнати протиправною бездіяльність Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області щодо невідшкодування бюджетної заборгованості приватному підприємству «Бішпол» в сумі 111833 грн. по деклараціях за серпень та вересень 2008 року, а також позивач просить стягнути з Державного бюджету на користь приватного підприємства «Бішпол» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 111833 грн.

Представники відповідачів проти позову заперечили повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд  встановив, що  приватне підприємство «Бішпол», згідно відомостей вказаних у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України взятий на облік платників податків Смілянською об’єднаною державною податковою інспекцією та згідно відомостей, вказаних у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи № 106613 з 11.05.1992 року є юридичною особою.

Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем 22.09.2008 року до відповідача подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року з розрахунком сум бюджетного відшкодування в сумі 48636 грн. та 20.10.2008 року з розрахунком сум бюджетного відшкодування на суму 77530 грн. Смілянською ОДПІ на виконання вимог п.п.7.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» були проведені документальні невиїзні (камеральні) перевірки достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, про що складені довідки про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 22.10.2008 року № 1548/15-025 та від 17.11.2008 року №1748/15-025. Згідно зазначених довідок, встановлено, що позивачем розрахунки бюджетного відшкодування заповнено з порушенням норм податкового законодавства, внаслідок чого матеріали службовими записками передано до відділу контрольно – перевірочної роботи ОДПІ для вирішення питання щодо проведення позапланової виїзної перевірки.

Судом встановлено, що відповідно до п.3.11 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 18.08.2005 року № 350, достатніми підставами для проведення підрозділами контрольно – перевірочної роботи позапланової виїзної документальної перевірки платника ПДВ, зокрема, є: заявлення платником ПДВ бюджетного відшкодування, яке в два рази і більше перевищує вартість власних основних фондів, а також, заявлення платником ПДВ бюджетного відшкодування, яке з урахуванням проведеного бюджетного відшкодування у попередніх періодах за результатами документальної невиїзної перевірки у чотири рази більше перевищує вартість власних основних фондів.

При дослідженні матеріалів справи судом також встановлено, що підстаною для проведення перевірки стала та обставина, що станом на 01.01.2008 року та на момент подання МП «Бішпол» декларацій по податку на додану вартість в яких задекларовано суми до відшкодування з бюджету основні фонди на підприємстві відсутні. Крім того, позивач декларував суми до відшкодування з бюджету щомісячно в сумах що не перевищують 100000 грн.                                                                                

Суд зазначає, що відповідно до положень пункту 6 частини 9 статті 111 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509/XII позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення  платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

     2) платником   податків   не   подано  в  установлений  строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

     3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні   підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

     4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення  законодавства  посадовими  особами органу державної податкової служби під час  проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або   часткового скасування результатів відповідної перевірки;

     5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від  особи,  яка  мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення  та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної  податкової  служби  протягом  десяти робочих днів з дня отримання запиту;

     6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

 7) стосовно  платника  податків  (посадової особи платника податків) у порядку,  встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив   перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків  акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до  бюджетів  сум  податків  та  зборів (обов'язкових  платежів).

Позапланова  виїзна  перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

  9)  платником  подано  декларацію  з  від'ємним  значенням  з податку  на  додану  вартість,  яке  становить  більше  100000 гривень.  

   Позаплановими  перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень  податкових  органів,  визначених  законами  України «Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг» ( 265/95-ВР ), «Про державне  регулювання  виробництва  і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,  алкогольних напоїв та тютюнових  виробів» (  481/95-ВР  ),  а  в інших випадках - за рішенням суду.

Позапланова виїзна  перевірка  може  здійснюватися  лише на підставі  рішення  суду.  Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки,  подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення,  склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки,  інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової  служби  щодо  суб'єкта  господарської  діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості.  У розгляді питання про надання дозволу  на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності.  Повідомлення  про місце,  дату  та  час розгляду питання  про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

     Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин,  викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.  

Судом встановлено, що для проведення невиїзної документальної перевірки Смілянською ОДПІ на ім’я керівника МП «Бішпол» направлено листи від 03.11.2008 року № 17297/23-140 та від 03.12.2008 року № 19001/23-140, які вручено під підпис головному бухгалтеру та якими запропоновано надати перелік документів необхідних для проведення перевірки.

Керівником МП «Бішпол» відмовлено в наданні відповідних документів.

Відповідно до наданих реєстрів виданих та отриманих податкових накладних ОДПІ направлено запити на підтвердження даних про взаємовідносини між контрагентами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що у податковому органі були відсутні необхідні фактичні відомості та правові підстави для проведення виїзної позапланової перевірки позивача.

    Судом встановлено, що 3 серпня 2009 року директором МП «Бішпол» Шевченко О.Ю, надано лист з проханням провести перевірки правомірності задекларованого бюджетного відшкодування.

    З матеріалів справи вбачається, що в серпні 2009 року проведено перевірку правомірності декларування бюджетного відшкодування задекларованого в серпні 2008 року за липень 2008 року, про що складено акт позапланової перевірки від 11.09.2009 року № 3369/23/14198661. Суми задекларовані до відшкодування з бюджету не зменшувались.  

Позивачем, відповідно до п.п. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», самостійно прийнято рішення про зарахування йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку у наступних податкових періодах в розмірі 14333 грн.

    В ході перевірки встановлено, також що в липні 2008 року підприємство здійснювало експортні операції на суму 63451 грн. піддонів дерев’яних. Відповідно до п. 4.3,4,4.5  наказу ДПА України від 18 серпня 2005 року №350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» по основних постачальниках до ДПІ за місцем їх реєстрації направлено запити. Основними постачальниками за рахунок яких сформовано податковий кредит в липні 2008 року були: ТОВ «Галеон – ДВБ» та ПП ОСОБА_5

     В ході перевірки встановлено, що в липні 2008 року підприємство здійснювало експортні операції на суму 63451 грн. піддонів дерев'яних. Відповідно до п. 4.3.4.4,4.5 наказу ДПА України від 18 серпня 2005 року № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» по основних постачальниках до ДПІ за місцем їх реєстрації направлено запити. Основними постачальниками за рахунок яких сформовано податковий кредит в липні 2008 року були: TOB «Галеон-ДВБ» та ПП ОСОБА_5

У вересні 2009 року проведено перевірку правомірності декларування бюджетного відшкодування задекларованого в серпні 2008 року за липень 2008 року, про що складено акт позапланової перевірки від 29.09.2009 року № 3557/23/14198661. Суми задекларовані до відшкодування з бюджету не зменшувались.

 Також, під час перевірки встановлено, що в серпні 2008 року підприємство здійснювало експортні операції на суму 710304 грн. піддонів дерев'яних та вугілля кам'яного. Відповідно до п.4.3,4.4,4.5 наказу ДПА України від 18 серпня 2005 року № 350 по основних постачальниках до ДПІ за місцем їх реєстрації направлено запити. Основними постачальниками за рахунок яких сформовано податковий кредит в серпні 2008 року були: TOB «Галеон-ДВБ» та ПП ОСОБА_5    

Судом встановлено, що на підставі наказу Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області № 479 від 07.09.2009 року про проведення позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Бішпол» код ЄДРПОУ 14198661 Смілянською об’єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Бішпол» з питань правомірності заявлення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в декларації за серпень 2008 року. У зв’язку з чим відповідачем складено акт № 3369/23/14198661 від 11.09.2009 року про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Бішпол», код ЄДРПОУ 14198661 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2008 року, яка виникла в серпні 2008 року за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2008 року по 31.07.2008 року. Із висновків даної перевірки випливає, що приватне підприємство «Бішпол» не підпадає під ознаки, визначені п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та має право на бюджетне відшкодування. Порушення п.п. 7.7.2, 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПП «Бішпол» занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 34303 грн.

Крім того, перевіркою підтверджено відображене ПП «Бішпол» у декларації за серпень 2008 року, з урахуванням уточнених показників, бюджетне відшкодування у сумі 34303 грн.

В зв'язку з встановленням порушення підпункту 7.7.2, 7.7.3 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та добровільною відмовою ПП «Бішпол» від отримання суми заниження в розмірі 14333 грн. як бюджетного відшкодування, податковим повідомленням-рішенням Смілянської ОДПІ від 16 вересня 2009 року №0000462301/0 зазначена сума зарахована у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Відповідно до довідки №3557/23/14198661 від 29 вересня 2009 року про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Бішпол» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2008 року, яка виникла у вересні 2008 року за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 серпня 2008 року по 31 серпня 2008 року, перевіркою встановлено, що підприємство не підпадає під ознаки, визначені п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та має право на бюджетне відшкодування. Підтверджено відображене ПП «Бішпол» у декларації за вересень 2008 року бюджетне відшкодування у сумі 77530 грн.

На підставі наведеного, суд встановив, що підтверджена бюджетна заборгованість перед ПП «Бішпол» становить 111833 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач вважає проведену перевірку здійснену з порушенням строків проведення перевірки, що є на його думку, поважною причиною пропуску строку звернення до суду з метою оскарження дій податкового органу.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ч.2 пп. 7.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пп.7.7.6 вищевказаного Закону, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Однак, Смілянською ОДПІ в порушення вищевказаних норм не було надано до органу державного казначейства у встановлені законом терміни висновки із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь ПП «Бішпол».

Відповідно до п.7.7.10 Закону України «Про податок на додану вартість» джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Отже, дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку про те, що першим відповідачем не надано до органу державного казначейства у встановлені законом терміни висновки із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь МП «Бішпол», у зв’язку з тим, що у першого відповідача були відсутні правові підстави та фактичні відомості необхідні для проведення виїзної позапланової перевірки позивача.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 101 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до статті 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Статтею 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивач просить суд поновити пропущений строк звернення до суду, посилаючись на п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закон України «Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами», яка стосується не строку позовної давності звернення до суду, а граничного строку для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів), де дійсно зазначено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

За вищевказаних обставин, суд вважає, що посилання позивача на п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 вищевказаного Закону є безпідставними і необґрунтованими і носять помилковий характер.

Частиною 3 ст. 99 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Жодним законом з питань оподаткування не визначено строк позовної давності для стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Таким чином, виходячи з положень п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», перебіг строку позовної давності для звернення з позовом до суду про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість починається після закінчення граничних строків на проведення перевірки податковим органом даних, зазначених в податковій декларації, розрахунку та заяві про повернення сум бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що позивачем декларація з податку на додану вартість за серпень 2008 року подана 22.09.2008 року, за вересень 2008 року подана 20.10.2008 року (беручи до уваги 30-денний термін для проведення невиїзної (камеральної) перевірки та 30 денний термін для проведення позапланової виїзної перевірки), то річний строк для звернення до суду про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у позивача сплив   22.11.2009 року та 20.12.2009 року. Позивач в свою чергу звернувся з адміністративним позовом до суду 12 січня 2010 року.

   За вищевказаних обставин, суд зазначає, що стаття 100 Кодексу адміністративного судочинства України  визначає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, а саме: пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

    Із заперечень відповідача вбачається, що він заперечує проти позову, в тому числі посилаючись на пропущений позивачем процесуальний строк звернення до суду.

 Суд враховує, що, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.

Отже, за вищевказаних обставин, суд приходить до висновку про відсутність поважної причини пропущеного строку звернення до суду, а посилання позивача на п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закон України «Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» про застосування строку визначеного даною нормою права суд вважає непереконливими.

 На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.  

    Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з  подачею  копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текса постанови виготовлено та підписано 15 березня 2010 року.

Суддя                                                                                                        В.І. Коваленко