ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2010 року Справа № 2а-672/10/2370
11 год. 30 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кульчицького С.О.,
при секретарі – Руденко Ю.В.,
за участю:
представника позивача – Батаргіної Ю.О. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція в м. Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 3303 грн. 98 коп. податкового боргу з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб в сумі 4848 грн. 75 коп., усього на загальну суму 8152 грн. 43 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг в сумі 8152 грн. 43 коп.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, позов просив задовольнити.
Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (витяг станом на 13.03.2010 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2, як фізична особа-підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 13.06.2002 року, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 та відповідно до довідки № 1215/17226 від 13.06.2002 року взятий на облік як платник податків у ДПІ у м. Черкаси 13.06.2002 року за № 16165.
Позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування", відповідно до якої відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що на момент розгляду адміністративної справи у відповідача існує податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 3303 грн. 68 коп. , та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4484 грн. 75 коп., усього на загальну суму 8152 грн. 43 коп.
Відповідач є платником податку на додану вартість (ПДВ) на підставі пункту 1 статті 3 ЗУ «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року, тобто особою, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Податковий борг по податку на додану вартість виник у зв’язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, визначеного деклараціями по податку на додану вартість № 278193 від 16.12.2008 року в сумі 1010 грн., № 320983 від 20.01.2009 року в сумі 167 грн., № 34251 від 23.03.2009 року в сумі 72 грн., № 999132 від 20.05.2009 року на суму 77 грн., № 144879 від 20.07.2009 року в сумі 648 грн., № 173175 від 20.08.2009 року в сумі 1 грн., № 178560 від 16.09.2009 року в сумі 109 грн., № 90001536533 від 20.10.2009 року в сумі 76 грн., № 9001845278 від 16.11.2009 року в сумі 117 грн., № 9002611637 від 19.01.2010 року в сумі 747 грн. та уточнюючими розрахунками № 292287 від 31.12.2008 року в сумі 263 грн., № 89973 від 01.02.2009 року в сумі 98 грн., № 144882 від 01.05.2009 року в сумі 64 грн.
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, узгоджена, проте не сплачена та, з урахуванням часткової переплати складає 3303 грн. 68 коп. ( 1010 грн. (згідно декларації № 278193 від 16.12.2008 року) + 167 грн. (згідно декларації № 320983 від 20.01.2009 року) + 72 грн. (згідно декларації № 34251 від 23.03.2009 року) + 77 грн. (згідно декларації № 99132 від 20.05.2009 року) + 648 грн. (згідно декларації № 144879 від 20.07.2009 року) + 1 грн. (згідно декларації № 173175 від 20.08.2009 року) + 109 грн. (згідно декларації № 178560 від 16.09.2009 року) + 76 грн. (згідно декларації № 9001536533 від 20.10.2009 року ) + 117 грн. (згідно декларації № 9001845278 від 16.11.2009 року ) + 747 грн. (згідно декларації № 9002611637 від 19.01.2010 року ) + 263 грн. (згідно уточнюючого розрахунку № 292287 від 31.12.2008 року) + 98 грн. (згідно уточнюючого розрахунку № 89973 від 01.02.2009 року) + 64 грн. (згідно уточнюючого розрахунку № 144882 від 01.05.2009 року) – 145 грн. 32 коп. ( переплата станом на 16.12.2008 року ).
Податковий борг по податку з доходів фізичних осіб виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Черкаси № 0002231701/0 та № 0002211701/0 від 13.02.2009 року, які згідно корінців вказаних рішень було вручено відповідачу.
Загальна сума податкового боргу відповідача по податку на доходи фізичних осіб з урахуванням часткової переплати складає 4484 грн. 75 коп. (3000 грн. (згідно корінця податкового повідомлення № 00002231701/0 від 13.02.2009 року) + 1885 грн. 35 коп. (згідно корінця податкового повідомлення № 0002211701 від 13.02.2009 року) – 36 грн. 60 коп. (переплата станом на 16.03.2009 року).
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача узгоджена, проте не сплачена та складає 8152 грн. 43 коп. (4484 грн. 75 коп. + 3303 грн. 68 коп.).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/5460 від 31.12.2008 року та другу податкову вимогу № 2/3085 від 16.04.2009 року.
Вказані податкові вимоги були одержані відповідачем 13.03.2009 року та 22.05.2009 року, відповідно, що підтверджується поштовими повідомленнями № 203324 та № 2149774.
В зв’язку з несплатою у встановлені строки зазначеного податкового боргу відповідачем, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була зареєстрована податкова застава № 8369268 від 15.01.2009 року.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Статтею 5 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 17 Закону №2181 сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Положенням пп. 7 п. 1 ст. 17 Закону №2181 визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім цього, на підставі статті 16 Закону №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Підпунктом 1 пункту 3 статті 5 Закону №2181 встановлено десятиденний строк сплати податкового зобов’язання, самостійно визначеного в поданій відповідачем до територіального податкового органу декларації.
Оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.
Відповідно до п.8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків, що має податковий борг, передаються в податкову заставу. Пунктом 8.2.2. ст. 8 зазначеного Закону передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.
В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, за рахунок їх майна.
Згідно даних ДПІ у м. Черкаси податковий борг у сумі 8152 грн. 43 коп. відповідачем на момент розгляду справи в суді не сплачено, а отже, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення його з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, ч.2 ст.128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код 34503595) податковий борг у сумі 8152 (вісім тисяч сто пятдесят дві) грн. 43 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий С.О. Кульчицький