УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" червня 2006 р.

Справа № 5/805

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Сероветник О.А., доруч. від 17.01.06р.

від відповідача Сторожук О.В., директор, постанова №22 від 06.07.05р.  

 

Розглянув справу за позовом Попільнянського кооперативного ринку (смт. Попільня)  

до Хлібзаводу Попільнянського районного споживчого товариства(смт.Попільня)

про стягнення 1000,00 грн.

Спір розглядається у більш тривалий термін ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про  стягнення з відповідача, помилково перерахованих коштів в сумі 1000 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що кошти в сумі 1000грн. були перераховані за купівлю складу, згідно постанови райспоживтовариства, проте зазначив, що договору купівлі-продажу не було укладено.

Відповідач  надав письмовий відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує, його представник  в засіданні суду пояснив, що ніякої постанови про продаж позивачеві складу немає і така не приймалась, а якщо кошти  були перераховані помилково, то  позов не підлягає задоволенню, оскільки позивач  пропустив строк позовної давності щодо звернення з позовом до суду.

Суд оглянув у судовому засіданні документи: платіжне доручення № 43 від 20.02.01р., вимогу, банківську виписку, відзив, статут позивача,  поштові квитанції.

Заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач помилково перерахував відповідачу 1000грн., що підтверджується платіжним дорученням № 43 від 20.02.01р та банківською випискою.

21.07.05р. позивач надіслав письмову вимогу відповідачеві за № 58 про повернення помилково перерахованих коштів (а.с.8-9).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню із слідуючих підстав:

Як вбачається з платіжного доручення, 20.02.01р. позивач перерахував відповідачу 1000грн. і 20.02.01р. кошти були перераховані із його рахунку на рахунок відповідача (банківська виписка від 20.02.01р.).

Таким чином, позивач, отримавши виписку з банку за 20.02.01р., дізнався про порушення свого права.

Тому,  повинен був звернутись з позовом до суду за захистом порушеного права  до 20.02.2004 року.

А звернувся з позовом до суду 10 березня 2006 року, пропустивши строк позовної давності, оскільки відповідно до ст.ст.71, 76 ЦК УРСР (в редакції 1963р., чинної на день виникнення спірних відносин) загальний строк для захисту права за  позовом  особи,  право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.2,3 ст. ст.267 ЦК України).

Оскільки строк позовної давності закінчився  20.02.2004 року,  то   суд керуючись пунктом 6  Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та ст. 256, ч.3 ст. 267 ЦК України, враховуючи заяву відповідача щодо пропуску строку позовної давності, приходить до висновку, що позивач пред'явив позов після закінчення  строку  позовної давності.

Слід зазначити, що позивач не надавав доказів чи заяви щодо пропуску строку позовної давності з поважних причин.

Відповідно до ст.33 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі наявні докази та обставини справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.    

Керуючись ст.71 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.), ст.ст. 256, 257, 261, 267, п. 6  Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України,   ст.33,34,49,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законноїсили після  закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення суду.

Суддя

Брагіна Я.В.

Дата підписання мотивованого рішення: 13 червня 2006 року.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позив.

            3- відп.