Справа № 2-6/2010р.
РІШЕННЯ
Іменем України
26 лютого 2010 року Талалаївський районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
при секретарі Ярошенко Л.А.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за водокористування, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за водокористування в сумі 1209 грн. 37 коп. В позовній заяві вказує, що 16.11.2007 року він згідно рішення 16-ї сесії Талалаївської селищної ради отримав в оренду артезіанську свердловину, яка розташована в АДРЕСА_1. 20.11.2007 року він зареєструвався в Талалаївський райдержадміністрації як фізична особа-підприємець, а 20.06.2008 року отримав ліцензію на централізоване водопостачання строком на 5 років.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 18.09.2008 року рішенням виконавчого комітету Талалаївської селищної ради затверджено норми споживання води в смт. Талалаївка, а 09.02.2009 року рішенням 24-ї сесії Талалаївської селищної ради затверджено тарифи на послуги з водопостачання в розмірі 5.75 грн. за 1 куб. м. води. Згідно висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області від 03.10.2008 року такий тариф на послуги з водопостачання є економічно обґрунтованим. Про затвердження даних тарифів було доведено до відома споживачів через районну газету «Трибуна хлібороба».
Згідно із ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах і обов’язок по укладенню договору покладено на споживача.
Відповідач ОСОБА_2 порушення вказаних вимог відмовляється укладати договір на постачання холодної води, але продовжував користуватися цією послугою до 24.07.2009 року і здійснював оплату за тарифом 5 грн. з однієї особи. Таким чином відповідач за період з 21.02.2009 року по 24.07.2009 року не доплатив згідно затверджених норм споживання 210 л на добу за одну людину та тарифу 5.75 грн. за 1 куб. м води 361 грн. 25 коп.
В період з 24.07.2009 року по 04.10.2009 року відповідач був відключений від централізованого водопостачання в зв’язку з відмовою укладати договір відповідно до затверджених тарифів. З 04.10.2009 року відповідач самовільно підключився до системи централізованого водопостачання, і відповідно до наказу Міністерства з питань ЖКГ України від 27.06.2008 року, яким забороняється будь-яке самовільне приєднання об’єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання, а у разі самовільного приєднання розрахунок заборгованості здійснюється відповідно до п. 3.3. цих Правил. Виходячи з цього заборгованість відповідача за період з 04.10.2009 року по 23.12.2009 року становить 848 грн. 12 коп. згідно доданого позивачем розрахунку. І тому позивач просить суд стягнути 1209 грн. 37 коп. боргу відповідача за надання послуг з холодного водопостачання та зобов’язати припинити самовільне використання водоспоживання відповідачем.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив стягнути з відповідача заборгованість за водокористування. Пояснив, що згідно рішення сесії Талалаївської селищної ради, яке опубліковано на сторінках районної газети «Трибуна хлібороба», було затверджено тарифи на послуги водопостачання в розмірі 5 грн. 75 коп. за 1 куб. м води. Даний тариф він розробив, узгодив в державній інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області. Відповідач ОСОБА_2 не погоджувався з такими тарифами і продовжував сплачувати за послуги з водопостачання по старим тарифам – 5 гривень за місяць з однієї особи, проживаючої в квартирі. Позивач неодноразово звертався до відповідача та інших жителів будинку поАДРЕСА_2 з пропозицією укласти договір на постачання води, 6 власників квартир із будинку уклали договори, 10 власників квартир, в тому числі і ОСОБА_2, відмовлялися укладати договір, і тому 24.07.2009 року шляхом демонтажу лічильного вузла водороздільному колодязі 10 споживачів води в будинку по АДРЕСА_2, в тому числі і відповідач ОСОБА_2, були відключені від водопостачання по причині відмови водокористувачів заключити договір на надання послуг. До початку жовтня 9 споживачів сплатили символічну заборгованість, написали заяви на підключення і 04.10.2009 року решта споживачів води були підключені до водопостачання. Технічної можливості відключити одного споживача ОСОБА_2 у нього не було, тому він також став користуватися водою, хоча заяви на підключення він не писав і технічні умови на підключення до мережі централізованого водопостачання не отримував. Факт самовільного підключення документально не підтверджений до цього часу, він звертався із заявою до селищної ради про створення комісії для засвідчення даного факту, але відповіді не отримав. Непорозуміння між ним і відповідачем з приводу тарифів продовжуються значний час, що він може підтвердити копіями документів, які за його клопотанням в судовому засіданні долучені до справи. У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав уточнений розрахунок заборгованості водокористувача ОСОБА_2 станом на 25.02.2010 року, але просить суд задовольнити позов у тому розмірі, в якому він подав до суду.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, надав до суду заперечення на позовну заяву в якому вказує, що посилання позивача на рішення 24 сесії Талалаївської селищної ради є безпідставним, так як представницькому органу місцевого самоврядування не надано повноважень по встановленню тарифів. На твердження позивача про відмову укладення договору відповідач ОСОБА_2 надав копії квитанцій про оплату послуг за водопостачання, які є підтвердженням заключення даної угоди де-факто. Також відповідач відкидає твердження позивача по питанню припинення водопостачання та самовільного підключення, мотивуючи це тим, що водопостачання 24.07.2009 року було припинено до всього багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 шляхом демонтажу лічильного вузла в водороздільному колодязі, а підключення 04.10.2009 року було відновлено по існуючому підведеному водопроводу також до всього будинку, тобто не було самовільного підключення одного споживача, як стверджує у позовній заяві позивач ОСОБА_1
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, підтвердив свої письмові заперечення і пояснив суду, що позивач ОСОБА_1 не мав права 24.07.2009 року відключити будинок від водопостачання, норми споживання води він вважає завищеними і розрахунок заборгованості за водокористування вважає економічно необґрунтованим. Крім того, сесія селищної ради не мала повноважень затверджувати тарифи на водопостачання, відсутній основний документ – рішення виконкому селищної ради, який би був законний, і яким би було встановлено тарифи . На сьогоднішній день в апеляційній інстанції розглядається скарга селищної ради на рішення суду, яким було скасоване рішення сесії Талалаївської селищної ради від 15.04.2008 року, що встановлювало тарифи на водопостачання в розмірі 4 грн. 55 коп. за 1 куб. м. Позов ОСОБА_1 він не визнає і просить суд відмовити в задоволенні позову.
На попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заявив клопотання допитати в судовому засідання в якості свідка селищного голову ОСОБА_3 по питанню законності прийняття сесією рішення про затвердження тарифів на водопостачання. Але свідок не зміг з’явитись до суду і надав письмову заяву, в якій вказує, що рішення 24 сесії від 09 лютого 2009 року ніким не оскаржувалось і дійсне на даний час.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши надані суду письмові докази в їх сукупності, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 являється фізичною особою-підприємцем згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_1 від 20.11.2007 року, виданого державним реєстратором Талалаївської РДА (а.с.4) і згідно ліцензії серія НОМЕР_2 від 20.06.2008 року, виданої Чернігівською обласною державною адміністрацією (а.с.5) здійснює централізоване водопостачання. На підставі рішення 16-ї сесії Талалаївської селищної ради від 16.11.2007 року, йому було надано в оренду терміном на 2 роки 11 місяців, зокрема і артезіанську свердловину, яка знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.7). Отже, позивач являється підприємцем, який на правовій підставі надає послуги з водопостачання в смт. Талалаївка.
Рішенням виконавчого комітету Талалаївської селищної ради № 137 від 18.09.2008 року затверджено норми споживання води в смт. Талалаївка (а.с.9), згідно яких норма споживання на 1 людину в житлових будинках з водопроводом, каналізацією та ванною з газовими водонагрівачами становить 210 літрів на добу; а рішенням 24 сесії селищної ради від 09.02.2009 року (а.с.8) затверджено тарифи на водопостачання в смт. Талалаївка, які становлять 5 грн. 75 коп. за 1 куб. м. води. Згідно висновку № 274 Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області від 03.10.2008 року (а.с.10) вказаний тариф є економічно обґрунтованим.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки. Підставами виникнення цих прав та обов’язків є договори та інші правочини.
Договірні відносини щодо користування системами централізовано комунального водопостачання здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, у т.ч. на постачання води, підготовлений виконавцем на основі типового договору. А відповідно до п.3 ч.2 ст. 21 названого Закону виконавець зобов’язаний підготувати і укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно із типовим договором.
Судом встановлено, що між позивачем і відповідачем фактично укладений договір № 268 від 19 травня 2009 року, але сторони не дійшли домовленості між собою, про що свідчить протокол розбіжностей до даного договору, поданий і підписаний відповідачем ОСОБА_2 і не підписаний ОСОБА_1, що є ознакою того, що даний договір є неукладений. Судом встановлено, що позивач у своєму листі відповідачу від 05.07. 2009 року (а.с.42) повідомив, що договір на водопостачання є неукладеним. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. По договору від 19.05.2009 року між ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було досягнуто згоди з істотних умов договору, тому суд приходить до висновку, що договір є неукладеним. Крім того, у матеріалах справи наявні дві різні копії вказаного договору (а.с.29-30 та а.с.52-53), надані позивачем і відповідачем, з письмовими дописками відповідача, які не узгоджені із позивачем, що дає достатні підстави суду вважати що договір № 268 являється неукладеним.
Договір від 19.05. 2009 року, який запропонував до укладення позивач ОСОБА_1, по своїй суті є публічним договором і відповідно до ч.4 ст. 633 ЦК України підприємець не має права відмовитись від укладання публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних послуг. В позивача ОСОБА_1 були можливості надання відповідних послуг по водопостачанню шляхом вирішення переддоговірного спору відповідно до статті 649 ЦК України, яка містить положення про те, що розбіжності, які виникають між сторонами при укладенні договору, можуть бути вирішені судом, однак позивачем це не було зроблено.
За період з дня опублікування тарифів на водопостачання в районній газеті «Трибуна хлібороба» 21.02.2009 року і по день відключення 24.07.2009 року відповідач ОСОБА_2 зобов’язаний був платити за водокористування згідно затвердженого тарифу, а саме – 210 літрів за добу на одну людину та тарифу 5 грн. 75 коп. за 1 куб. м. води. Так як рішення 24 сесії Талалаївської селищної ради від 09 лютого 2009 року, яким затверджено тарифи на послуги водопостачання, ніким не оскаржувалось, не скасовувалось і дійсне по даний час, згідно повідомлення Талалаївської селищної ради № 42 від 25.02.2010 року (а.с.57). Таким чином за вказаний період відповідач за проживаючих 3-х чоловік при нормі споживання 210 л/добу на 1 людину і за період 148 днів повинен сплатити 534 грн. 75 коп. Згідно наданих суду копій квитанцій про сплату відповідачем фактично сплачено 173 грн. 50 коп., що не заперечується і позивачем. Таким чином, за період 21.02.2009 року по день відключення 24.07.2009 року борг відповідача ОСОБА_2 за послуги водокористування становить 361 грн. 25 коп.
В період відключення води з 24.07.2009 року по 04.10.2009 року відповідачем ОСОБА_2 було встановлено прилад обліку води і оплата за водокористування за жовтень-грудень 2009 року ним здійснювалась на підставі показань лічильника за тарифом 5 грн. 75 коп. згідно наданих суду копій квитанцій про сплату за вказані місяці. (а.с.27-28)
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини справи, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
У зв’язку з тим, що позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні документально не підтвердив той факт, що 24.07.2009 року відключення від водопостачання було здійснено тільки квартири відповідача (як він стверджував у позовній заяві), так як фактично був відключеній багатоквартирний будинок по АДРЕСА_2, і того, що 04.10.2009 року відповідач самовільно підключився до водопостачання (як стверджував позивач у позовній –заяві), а не було підключено увесь будинок по АДРЕСА_2 по існуючому водопроводу, то його вимоги про стягнення заборгованості саме за безоблікове водокористування задоволенню не підлягають, так як будь-яких даних на підтвердження самовільного підключення до системи водопостачання і безоблікового використання води відповідачем ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 суду не надав. Згідно п. 3.2 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» затвердженого наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 року водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до системи централізованого комунального водопостачання. І саме при безобліковому водокористуванні розрахунок витрат води здійснюється за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2.0 м/сек, та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу згідно п.3.3 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» затвердженого наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 року. Таким чином, розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_2 за безоблікове водокористування, поданий позивачем ОСОБА_1 згідно названих Правил, з дня підключення 04.10.2009 по 23.12.2009, сума якого складає за вказаний період 848 грн. 12 коп., до уваги не береться і його суд вважає їх необґрунтованими.
Таким чином позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно заявленим вимогам. Згідно ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Відповідно до квитанцій № 87 і № 89 при зверненні до суду позивачем сплачено судового збору 51 грн. і витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. 50 коп. Оскільки вимоги позивача задоволені частково, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати пропорційно задоволеній частині позову.
На основі викладеного керуючись п.п. 3.3., 3.4. «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» затвердженого наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 р., ст.ст. 7, 19, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 11, 633, 638, 649 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за надання послуг з водопостачання в сумі 361 грн. 25 коп. (триста шістдесят одну гривню 25 коп.).
В решті частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 в рахунок повернення сплачених судових витрат - 15 грн. 30 коп. державного мита і 11 грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 26 грн. 55 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Талалаївський районний суд Чернігівської області протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя Л.В.Тіщенко