Справа № 2-185

                                                                  2010 року

         Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(заочне)

           22 лютого 2010 року.                         м. Золотоноша

    Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого  судді                                Міщенка С.В.,

при секретарі                                        Матвєєвій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золотоноша справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, укладеного згідно письмового зобов’язання, -

    В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу, укладеного згідно письмового зобов’язання.

Свою заяву позивач пояснює тим, що між нею та відповідачем був укладений в письмовій формі правочин, зміст якого був викладений у власноручній розписці від 04.07.2006 року, згідно якої ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 3000 грн. При цьому взяті в борг кошти вона буде повертати шляхом сплати отриманого ОСОБА_1 кредиту на аналогічну суму в Золотоніському відділенні «Приватбанк» за період з 04.07.2006 року по 04.07.2008 року.

Крім того, 06.10.2006 року між позивачем по справі та відповідачем знову був укладений другий правочин, зміст якого був викладений у власноручній розписці від 06.10.2006 року, згідно якої ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 850 грн. і зобов’язалася повернути дані кошти до кінця жовтня 2006 року.

13.10.2006 року між позивачем по справі та відповідачем знову був укладений правочин, зміст якого був викладений у власноручній розписці відповідача від 13.10.2006 року, згідно якої ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 2300 грн. і зобов’язалася повернути дані кошти до кінця листопада 2006 року. Вказані кошти по проханню ОСОБА_2 були отримані ОСОБА_1 в Кредитній спілці «Фортеця». Однак в зазначені в розписках терміни ОСОБА_2 грошей не повернула та під будь-яким приводом ухиляється від виконання своїх зобов’язань. Відповідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві  позику в строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Однак відповідач не виконала взяті на себе зобов’язання та не повернула всієї суми боргу по теперішній час, незважаючи на неодноразові вимоги про повернення боргу. Тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь борг в сумі 6150,00 грн., відсотки від простроченої суми за період з жовтня 2006 року по вересень 2009 року в розмірі 538,00 грн., та судові витрати по справі. Крім того, з відповідача повинні бути стягнуті сплачені позивачем відсотки за період з 04.07.2006 року по 30.05.2008 року за користування картковим кредитом у Золотоніському відділенні «ПриватБанк» в сумі 2339,98 грн. крім отриманого нею кредиту 3000 грн. на прохання відповідача та сплачені позивачем відсотки за період з 28.09.2006 року по 11.12.2007 року за користування кредитом в сумі 1303 грн. в Кредиту спілку «Фортеця» (додатково до погашення основної суми кредиту, отриманого в спілці на прохання відповідача).

Позивач в судове засідання не з’явилася, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі, де на задоволенні позовних вимог наполягала у повному обсязі на підставі наданих суду доказів.

Відповідач в судове засідання не з’явилася з невідомих суду причин, оскільки згідно повідомлення відділу зв’язку – адресат за адресою її реєстрації (згідно довідки Золотоніського МВ ГУМВС в Черкаській області №8219 від 10.11.2009р.) -  не проживає, тому судом, згідно ч. 9 ст.74 ЦПК України, було застосовано виклик відповідача до суду через оголошення в пресі, яке було опубліковане в газеті „Черкаський край” № 8 від 29 січня 2010 року. А оскільки відповідач в судове засідання не з’явилася та не повідомила суд про причини неявки, хоча належним чином була повідомлена, головуючий ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення. Так, оскільки відповідно до розписок:

•   від 04.07.2006 року - відповідач отримала в борг від позивача кошти в сумі 3000 грн. (при цьому взяті в борг кошти вона мала повертати шляхом сплати отриманого ОСОБА_1 кредиту на аналогічну суму в Золотоніському відділенні «Приватбанк» за період з 04.07.2006 року по 04.07.2008 року)

•    від 06.10.2006 року - відповідач отримала в борг від позивача кошти в сумі 850 грн. і зобов’язалася повернути дані кошти до кінця жовтня 2006 року;

•   від 13.10.2006 року, згідно якої ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 2300 грн. і зобов’язалася повернути дані кошти до кінця листопада 2006 року, а всього, отримавши таким чином всього у борг 6150,00 грн. То відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язана була повернути кредиторові борг у розмірі та у строки, які визначені в договорі.

 Але відповідач не повернула позивачеві всю суму боргу в установлений строк, чим порушила свої зобов’язання. Таким чином відповідач ОСОБА_2 грубо порушила вимоги ст. 526, 530 ЦК України, не виконавши належним чином взяті зобов’язання у строки, що вказані в розписках. Тому позов належить задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму боргу 6150,00 грн.  Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що становить 538,00 грн. і ця сума також підлягає до стягнення.

А в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3642,98 грн. сплачених позивачкою відсотків за користування картковим кредитом у Золотоніському відділенні «ПриватБанк» та кредитними коштами Кредитної спілки «Фортеця» належить відмовити, оскільки позивачем не доведено тай факт, що вона отримувала дані кошти в зазначених установах для потреб відповідачки.

Позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено державне мито в сумі 130,00 грн., тому суд задовольняючи позов, на підставі ст. 88 ЦПК України стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача державне мито пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 66,88 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120грн.

    Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 215   ЦПК України ,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, укладеного згідно письмового зобов’язання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 6150,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 нараховані три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 538,00грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 державне мито в сумі 66 грн. 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3642 грн. 98 коп. сплачених позивачкою відсотків за користування кредитними коштами – відмовити.

    Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

    СУДДЯ :                                            Міщенко С.В.