Справа 2-329

 2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 січня  2010 року.                       м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючого судді                           Міщенко С.В.,

при секретарі               Матвєєвій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Вознесенської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

    Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Вознесенської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку.

Свою заяву позивачі пояснюють тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла гр. ОСОБА_3, яка проживала в с. Канівщина, Вознесенської сільської ради, Золотоніського р-ну. Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,40 га, що розташована на території Вознесенської сільської ради, Золотоніського р-ну.

Як члену КСП "Червоний прапор" с. Вознесенське у 1997 році на її ім'я був виданий сертифікат, яким стверджено право на земельну частку (пай) в розмірі 2,32 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі. Правонаступником КСП "Червоний прапор" став КСП "Лан".

29.11.2000 року вона склала заповіт, посвідчивши його у Вознесенській сільській раді Золотоніського району, який був зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій під № 322. В тексті заповіту вказано, що заповідачка ОСОБА_3 "право на земельну частку (пай) в КСП "Лан" заповідала ОСОБА_1".

16.03.2001 року в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері ОСОБА_4 ОСОБА_3 одержала свідоцтво про право на спадщину на право на земельну частку (пай) у КСП "Червоний прапор" с. Вознесенське розміром 2,32 в умовних кадастрових гектарах.

19.03.2001 року ОСОБА_3 склала заповіт і на це одержане в спадок право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_2, посвідчивши його у Вознесенській сільській раді Золотоніського району, записаний в реєстрі за № 447.

Після проведення виділу в натурі земельної ділянки згідно належного права на земельну частку (пай) по двох сертифікатах, на ім'я ОСОБА_3 11 березня 2002 року був виданий один державний акт на право приватної власності на землю згідно рішення Вознесенської сільської ради від 26.06.2001 року № 17-3 та який зареєстрований в Книзі  записів державних актів на право приватної власності на землю за № 51. Розмір земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 4,40 га, що відповідає розмірам умовних кадастрових гектарів, які були вказані в двох сертифікатах на право на земельну частку (пай), різницю складає частина землі, що була під шляхами.

В установлений законом шестимісячний термін з дня смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв ОСОБА_1, подавши заяву про прийняття спадщини в райдержнотконтору, а ОСОБА_2 подав таку заяву в листопаді 2009 року і на це дав йому дозвіл ОСОБА_1 Однак в нотаріальному порядку вони не можуть одержати свідоцтва про право на спадщину по заповітах по тій причині, що в тексті заповітів вказано, що заповідалось лише право на земельну частку (пай) і не вказано, що пізніше буде виділена земля в натурі і вона також повинна перейти їм, спадкоємцям за заповітом , а оскільки обидва заповіти мають один і той же текст і не визначена конкретність спадкового майна, то й визначити частку спадкодавців у спадковому майні неможливо.  Проекти обох заповітів виготовила секретар Вознесенської сільської ради друкарською машинкою, тексти їх не мають конкретного опису заповіданого майна, але заповідачка не була юридично грамотною і надіялася, що посадова особа сільської ради надала їй послугу в складенні проектів текстів заповітів вірну, а тому і підписала їх. Тому просили суд визнати за ними право власності по ? частині земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,40 га, що розташована на території Вознесенської сільської ради в порядку спадкування за заповітом посвідченим у Вознесенській сільській раді на користь ОСОБА_1 29.11.2000 року, реєстр № 322 та на користь ОСОБА_2 19.03.2001 року, реєстр № 447 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3      

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі де на задоволенні позову наполягав у повному обсязі.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі де на задоволенні позову наполягав у повному обсязі.

    Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи без  участі представника, де позовні вимоги визнали у повному обсязі.

Представник третьої особи - міськрайонного управління держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі де не заперечував проти задоволення позову.

Представник третьої особи  - Золотоніської районної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі де не заперечував проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення. Так, згідно свідоцтва про смерть серії І-СР № 086886 вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що в книзі реєстрації смертей зроблений запис № 1. Згідно заповіту, посвідченого 29.11.2000 року у Вознесенській сільській раді Золотоніського району реєстр. № 322 - заповідачка ОСОБА_3 "право на земельну частку (пай) в КСП "Лан", яке їй належало на день написання заповіту, - заповідала ОСОБА_1, а згідно заповіту, посвідченого 19.03.2001 року у Вознесенській сільській раді Золотоніського району, реєстр № 447 року ОСОБА_3 одержане в спадок право на земельну частку (пай) заповідала на ім'я ОСОБА_2 29.11.2000 року. Отже, хоч у заповітах і не було конкретизовано частки земельних паїв, яка мала відійти кожному зі спадкоємців по заповіту, але виходячи з їх тексту і обставин складення можна зроби висновок, що спадкодавець мала на меті заповісти свої права на землю обом спадкоємцям в рівних частинах. Але по рішенню Вознесенської сільської ради від 26.06.2001 року № 17-3 по вказаних сертифікатах на ім'я ОСОБА_3 11 березня 2002 року був виданий один державний акт на право приватної власності, який зареєстрований в Книзі  записів державних актів на право приватної власності на землю за № 51. Розмір земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 4,40 га, що відповідає розмірам умовних кадастрових гектарів, які були вказані в двох сертифікатах на право на земельну частку (пай), різницю складає частина землі, що була під шляхами. Однак в нотаріальному порядку позивачі не можуть одержати свідоцтва про право на спадщину по заповітах по тій причині, що в тексті заповітів вказано, що заповідалось лише право на земельну частку (пай) і не вказано, що пізніше буде виділена земля в натурі і вона також повинна перейти їм, спадкоємцям за заповітом порівну, а в текстах заповітів ніяким чином не визначена конкретність спадкового майна. Тому суд вважає, що оскільки позивачі прийняли спадщину в установленому законом порядку та на даний час мають бажання оформити спадщину, не заперечують проти поділу успадкованого майна в рівних частинах, то відповідно до ст.328 та 1268 ЦК України за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 має бути визнано право власності по 1/2 частині земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,40 га, що розташована на території Вознесенської сільської ради в порядку спадкування за заповітом посвідченим у Вознесенській сільській раді на користь ОСОБА_1 29.11.2000 року, реєстр № 322 та на користь ОСОБА_2 19.03.2001 року, реєстр № 447 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 174, 226, 227, 213, 215  ЦПК України, ст. ст. 328, 373-378, 1216, 1222, 1223, 1225 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Вознесенської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,40 га, яка розташована на території Вознесенської сільської Ради Золотоніського району Черкаської області в порядку спадкування за заповітом, посвідченим у Вознесенській сільській раді 29.11.2000 року, реєстр № 322 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,40 га, яка розташована на території Вознесенської сільської Ради Золотоніського району Черкаської області в порядку спадкування за заповітом, посвідченим у Вознесенській сільській раді 19.03.2001 року, реєстр № 447 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд.

             СУДДЯ:                               С.В. Міщенко