Судове рішення #8410035

Справа  № 11– 150/2010                                       Головуючий у І інстанції: Майборода С.М.  

Категорія : ст.186 ч.3  КК України                                       Доповідач : Шахова О.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

11 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних  справах  апеляційного  суду Чернігівської  області  в  складі:

головуючого-судді    Салая Г.А.    

суддів                             Шахової О.Г., Сердюка О.Г.

з  участю  прокурора   Гапєєвої Н.П.                          

засудженого                  ОСОБА_1    

розглянула у  відкритому  судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією заступника прокурора Чернігівського району Симоненко А.В., яка затверджувала обвинувальний висновок на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 грудня 2009 року.

Цим  вироком :      

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, не одружений, не працюючий, раніше судимий Чернігівським районним судом: 01 вересня 2004 року за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців   позбавлення волі з застосуванням ст.96 КК України, звільнений умовно-достроково, 14 грудня 2007 року на 1 місяць 15 днів за постановою Октябрьського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2007 року; 28.03.2008 року за ст. 309 ч.1, ст. 70 ч.4 КК України до 3   років 6 місяців позбавлення волі,

засуджений:

-   за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

-   за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

-   за ч. 3 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

-   за ч. 1 ст. 129 КК України до 1  року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено   покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 689 грн. 40 коп.

Цивільний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Доля речових доказів вирішена відповідно  до вимог ст.81 КПК України.

Вироком суду ОСОБА_1 . визнаний винним та засуджений за те, що 09 липня 2009 року, о 17 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, шляхом відкривання вхідних дверей, які були не замкнені, проник до будинку АДРЕСА_2 та області звідки таємно викрав: пластикове відро вартістю 7 грн., ліхтар вартістю 60 грн., кусачки вартістю 4,50 грн., пляшку олії вартістю 8,75 грн., 3 кг вермішелі вартістю 11 грн., 1 буханку хліба вартістю 2,40 грн., а всього на загальну суму 95 грн. 55 коп., що належать ОСОБА_2

Крім цього, 09 липня 2009 року, о 20 годині, він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в господарстві АДРЕСА_2 відкрито викрав з кишені куртки ОСОБА_2   гроші в сумі 150 грн.

10 липня 2009 року, о 05 годині, він, шляхом вибивання фанери у вікні проник до будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_2 АДРЕСА_2, звідки відкрито викрав п’ять курячих яєць вартістю 2,90 грн.

28 липня 2009 року, близько 08 години, він, знаходячись на АДРЕСА_3 став погрожувати вбивством ОСОБА_3, а щоб виникли реальні підстави побоюватись вказаних погроз схопив сокиру та погнався за ОСОБА_3

Не погоджуючись з вироком суду,  заступник прокурора Чернігівського району Симоненко А.В., яка затверджувала обвинувальний висновок, подала апеляцію, в якій, не оспорюючи фактичних обставин справи, просила вирок суду скасувати в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, а також в зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Призначаючи за ст.ст.186 ч.2 та 186 ч.3 однакове за видом та розміром покарання  - по 4 роки позбавлення волі, принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим у даному випадку не може бути застосований. Просила постановити свій вирок і за ст.186 ч.3 призначити ОСОБА_1 - 4 роки 2 місяці позбавлення волі і на підставі ст.70 КК, за сукупністю всіх злочинів – остаточно призначити 4 роки 2 місяці позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просив залишити апеляцію прокурора без задоволення, думку прокурора, який  підтримав змінену апеляцію та просив її задовольнити з вказаних в ній підстав, дослідивши  матеріали  справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених у судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку і ніким не оспорюється.

Сам засуджений вину у інкримінованих йому злочинах визнав у повному обсягу як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні.

Злочинні дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2, 186 ч.3, 129 ч.1 КК України.

  Згідно з роз’ясненнями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання”, на підставі ст.70 КК України суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш  суворого  покарання  більш суворим при призначенні за окремі злочини,  що входять у сукупність, покарання як одного виду, так і різних.  

При цьому, однакові  за  видом  і  розміром  покарання поглиненню не підлягають,  крім випадку,  коли вони  призначені  у  максимальних межах  санкцій  статей  КК.

Суд призначив ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.186 та ч.3 ст.186 КК України однакове за видом та розміром, що суперечить чинному законодавству.  

За таких обставин, вирок суду в частині призначеного покарання підлягає зміні.

Міру покарання засудженому ОСОБА_1 за ст.ст.185 ч.3,186 ч.3,129 ч.1 КК суд обрав у відповідності зі ст. 65 КК України з урахуванням суспільної небезпеки скоєних злочинів, особи винного, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. Однак, колегія суддів вважає   за можливе призначити йому покарання за ст.186 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, враховуючи, що ОСОБА_1 вину у скоєних злочинах визнав у повному обсягу, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочинів, а також його стан здоров’я.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –  

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію заступника прокурора Чернігівського району Симоненко А.В., яка затверджувала обвинувальний висновок – задовольнити частково.

Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 грудня 2009 року відносно ОСОБА_1 за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2, 186 ч.3, 129 ч.1 КК України – змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

За ст.ст.185 ч.3, 186 ч.3, 129 ч.1 КК України вважати його засудженим до міри покарання, призначеної судом 1 інстанції.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

В іншій частині цей вирок залишити без змін.

Судді:

О.Г. Шахова                         Салай Г.А.                     Сердюк О.Г.          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація