Справа № 11– 187/2010 Головуючий у 1 інстанції: Стеблина А.В..
Категорія : ст. 185 ч.3 КК України Доповідач : Шахова О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Салая Г.А.
суддів Шахової О.Г., Козака В.І.
з участю прокурора Гапєєвої Н.П.
засудженого ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2009 року.
Цим вироком : ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, з середньою освітою, неодружений, працює фасувальником ВАТ „ Агротех ВНТ”, раніше судимий: 01.11.1983 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. ст. 141 ч.2, 140 ч.2 КК України, 1960 р. до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 18.06.1991 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. ст. 118 ч. 2, 144 ч. 2, 211 КК України, 1960р. до 5 років позбавлення волі; 11.08.1997 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 140 ч. 3 КК України, 1960 р. до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 23.12.2002 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. ст. 185 ч. 3, 185 ч. 4, 357 ч. 3 КК України до 5 років позбавлення волі, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, фактично мешкає АДРЕСА_2,
засуджений:
- за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі;
Стягнуто з засудженого на користь держави 577 грн. 89 коп. судових витрат.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 03.05.2009 року, приблизно о 20 год., з метою таємного викрадення чужого майна, прибув до будинку АДРЕСА_3, де через вікно балкону проник до квартири № 52, звідки таємно викрав ноутбук „ Асер”, вартістю 3 000 грн., факс „ Панасонік”, вартістю 700 грн, а всього на загальну суму 3700 грн., що належать потерпілому ОСОБА_2
В апеляції:
Засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить вирок суду змінити, внаслідок суворості призначеного покарання. Посилається на те, що обираючи міру покарання суд першої інстанції не в повній мірі врахував його особу, а саме: щире каяття, позитивну характеристику з місця роботи, активне сприяння у розкритті злочину, стан його здоров’я, наявність на утриманні батька-інваліда, відсутність будь-яких претензій з боку потерпілого та відшкодування завданого збитку. Просить призначити йому більш м’яке покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію та просив пом’якшити міру покарання, потерпілого, який не заперечував проти апеляції, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а призначену судом мінімальну міру покарання, передбачену санкцією ст.185 ч.3 КК необхідною та достатньою для виправлення засудженого, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, фактичні обставини справи, доведеність вини і кваліфікація дій ОСОБА_1 у судовому засіданні суду першої інстанції ніким з учасників процесу, в тому числі і засудженим, не оспорювались і докази судом досліджувалися відповідно до ст.299 КПК України. Не оспорювались вони і в апеляції.
Його злочинні дії, що виразились у таємному викраданні чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням в житло, правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України.
Міру покарання засудженому ОСОБА_1 суд обрав у відповідності зі ст. 65 КК України, з урахуванням суспільної небезпеки скоєного злочину, особи винного, який скоїв злочин в період непогашеної судимості, його попередні судимості, позитивну характеристику з місця проживання та роботи, його вік, сімейний стан та стан здоров’я, обставини, що пом’якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання і призначив покарання на мінімальний строк, передбачений санкцією ст.185 ч.3 КК.
Посилання засудженого на неврахування судом тих обставин, що його батько залишається без його підтримки – безпідставні. В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про те, що засуджений здійснює нагляд чи утримує свого батька-пенсіонера і що останній хворіє. З пояснень засудженого в апеляційному суді вбачається, що батько одержує пенсію та проживає не один, а зі своєю співмешканкою. Засуджений зареєстрований за адресою батька, але фактично проживав в іншому місці зі своєю бувшою дружиною і загалом досить тривалий час знаходився в місцях позбавлення волі, а значить батько міг жити без його підтримки.
Всі обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляції при обранні йому покарання враховані.
Отже, за таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для зміни вироку та пом'якшення покарання, як про це йдеться в апеляції, не вбачається.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, що б притягло за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду від 23 грудня 2009 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
О.Г. Шахова Салай Г.А. Козак В.І.