Справа № 11– 63/2010 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.І.
Категорія : ст.121 ч.1 КК України Доповідач : Шахова О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Шахової О.Г.
суддів: Широян Т.А., Миронцова В.М.
з участю прокурора: Гапєєвої Н.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого, потерпілого ОСОБА_3 на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25 листопада 2009 року.
Цим вироком : ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Бровари Київської області, мешканець с.Кобижча Бобровицького району Чернігівської області, вул. Радянської Армії, 68, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий,
засуджений:
- за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі;
- за ст.121 ч.1 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 324,52 грн. за проведення судово-криміналістичної експертизи.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що в один із днів листопада 2008 року, близько 15 години, з метою вчинення крадіжки, за попередньою домовленістю з ОСОБА_4, відносно якого вирок винесений Бобровицьким районним судом 25 грудня 2009 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, прибули до господарства ОСОБА_5, за адресою в с. Кобижча Бобровицького району по вул. Мічуріна, 7 і вибивши вхідні двері до будинку, проникли в його середину, звідки таємно викрали: магнітофон „Соні” вартістю 400 грн., портативний телевізор „Електрон” вартістю 270 грн., електрочайник „Євротек” ємкістю 1 л., вартістю 70 грн., електрокавоварку „Клатронік” вартістю 110 грн., праску „Ровента” вартістю 130 грн., 10 штук відеокасет по 5 грн. кожна, чим заподіяли майнову шкоду потерпілому на загальну суму 1 030 грн. Викрадене використали на власні потреби.
10 липня 2009 року, близько 22 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в господарстві, що розташоване по АДРЕСА_1, на ґрунті неприязних відносин, під час сварки, умисно наніс ножове поранення своєму батьку - ОСОБА_3, в результаті чого останній отримав, згідно висновку судово-медичної експертизи № 102 від 24.07.2009 року, тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення задньої поверхні правої половини грудної клітки, що проникає в праву плевральну порожнину, пошкоджуючи міжреберну артерію та правий купол діафрагми та в черевну порожнину, де закінчується. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.
В апеляціях:
Засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить вирок суду змінити, внаслідок суворості призначеного покарання. Посилається на те, що обираючи міру покарання суд першої інстанції не в повній мірі врахував його особу, а саме: щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, стан його здоров’я – хворіє хронічним захворюванням шлунку, наявність на утриманні важкохворої матері, відсутність будь-яких претензій з боку потерпілих та відшкодування матеріальної шкоди. Просить призначити йому покарання не пов’язане з позбавленням волі.
Захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання внаслідок його суворості та з урахуванням щирого каяття його підзахисного, активного сприяння у розкритті злочину, наявності у нього на утриманні важкохворої матері та стану його здоров’я, просить призначити ОСОБА_1 покарання не пов’язане з позбавленням волі.
Потерпілий ОСОБА_3, не оспорюючи фактичних обставин справи, також просить вирок суду змінити, внаслідок суворості призначеного засудженому покарання та призначити сину покарання не пов’язане з позбавленням волі з урахуванням особи засудженого, відшкодування матеріальних збитків, відсутності будь-яких претензій з його боку та потерпілого ОСОБА_5 Також просить врахувати, що він своєю поведінкою спровокував ОСОБА_1 на вчинення злочину щодо нього.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а призначену судом міру покарання необхідною та достатньою для виправлення засудженого, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що всі апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених у судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку і ніким не оспорюється.
Дії ОСОБА_1, що виразились у тайному викраданні чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло, правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України.
Його дії, що виразились в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України.
Міру покарання засудженому суд обрав у відповідності зі ст. 65 КК України у межах санкцій інкримінуємих статей, із застосуванням ст.69 КК України, з урахуванням суспільної небезпеки скоєних злочинів, особи засудженого, який за місцем проживання характеризується негативно, обтяжуючої покарання обставини – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, пом’якшуючих покарання обставин – щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяної шкоди,
Остаточна міра покарання призначена судом у відповідності з вимогами ст.70 КК України.
Всі обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляції, судом при обранні йому міри покарання враховані.
Доводи засудженого про його хворобу та те, що на його утриманні знаходиться важкохвора мати нічим не підтверджується, крім того, відповідно до довідки-характеристики (а.с.151) він ніде не працює, зловживає спиртними напоями.
Отже, за таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для пом’якшення покарання, з застосуванням ст. 75 КК України, засудженому ОСОБА_1, як про це йдеться у апеляціях, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, що б притягло за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого, потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25 листопада 2009 року відносно ОСОБА_1 за ст.ст. 121 ч.1, 185 ч.3 КК України – без зміни.
Судді:
Широян Т.А. О.Г. Шахова Миронцов В.М.