Справа № 33-6/2010 р. Головуючий у 1 інстанції: Мурашко І.А.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 січня 2010 року Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
судді судової палати в кримінальних справах Шахової О.Г., з участю правопорушника, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 листопада 2009 року.
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючий, мешканець м. Чернігова, вул. В.Лациса, 2/2,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 2 550 грн.
Як встановив суд, 20 вересня 2009 року, о 01 годині 10 хвилин, ОСОБА_2, в м.Чернігові по вул.Шевченка керував моторолером „Вайпер”, номер рами НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 ПДР та скоїв правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду переглянути. Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, заслухавши його пояснення та пояснення його батька ОСОБА_3 вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ст.130 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані сп’яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2009 року, ОСОБА_2 в присутності двох свідків власноруч зазначив, що він вжив пиво та відмовився від проходження медичного огляду в установленому порядку.
В судове засідання 1 інстанції 28.10.2009 року та 17.11.2009 року ОСОБА_2 не з’являвся, хоча належним чином був повідомлений судом.
В суді апеляційної інстанції правопорушник не визнав своєї вини в скоєнні даного правопорушення, зазначив, що він був тверезий, а працівники ДАІ примусили його визнати факт алкогольного сп’яніння. Прийшовши додому, він не повідомив батьків про даний конфлікт з працівниками ДАІ, так як це з ним сталося вперше і він не знав як діяти в даній ситуації.
ОСОБА_3 апеляційному суду пояснив, що повідомлення про розгляд адмінматеріалу відносно сина в суді 1 інстанції отримували, але сина не було вдома, а тому він не зміг з’явитися, а вони – батьки, не вважали за потрібне повідомити суд про це. Зазначив, що відносно сина необхідно було застосувати виправні роботи, а не штраф.
За таких обставин, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів вважаю, що суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Міру стягнення йому судом призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та ступеню його вини.
Щодо пом’якшення відповідальності за дане правопорушення заходами впливу, що застосовуються до неповнолітніх, як того передбачає ст. 24-1 КУпАП, суд не знаходить підстав, виходячи з обставин скоєного, особи правопорушника, його відношенням до скоєного.
За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови місцевого суду по даній справі не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 листопада 2009 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП – без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області О.Г. Шахова