Копія                                                                                        

В  И  Р  О  К  

  І  М Е Н Е М         У  К  Р  А  Ї  Н  И  

  04 березня 2010 року                                                                                            м. Ужгород  

 Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі:

головуючого – підполковника юстиції   В.В. Дацків  ,

при секретарі -   Лакатош Г К.  ,

за участю державного обвинувача – заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції   Нарагана Р.В.   та захисників підсудного – адвоката   ОСОБА_3 і гр-ки ОСОБА_4  , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу відносно колишнього начальника Мукачівського відділення Військової служби правопорядку Ужгородського зонального відділу ВСП підполковника

                                                                       ОСОБА_5  , який

народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Чинадійово

Мукачівського району Закарпатської області,  

українця, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, маючо-

го на утриманні одну неповнолітню дитину, ра-

ніше не судимого, на військовій службі з серп-

ня 1987 року та на займаній посаді - з лютого

2009 року по 23 листопада 2009 року,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 423, ч. 1 ст. 368 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

  В С Т А Н О В И В:  

 Згідно наказу начальника Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку № 25 від 23.02.2009 року підполковника ОСОБА_5, тимчасово виконуючого обов”язки начальника відділення Військової служби правопорядку Ужгородського зонального відділу ВСП (далі – НВ ВСП УЗВ ВСП), призначеного наказом першого заступника начальника Генерального штабу ЗС України від 25.12.2008 року № 144 на посаду начальника відділення Військової служби правопорядку Ужгородського зонального відділу ВСП, з 23.02.2009 року допущено до виконання службових обов’язків за посадою.

Під час проходження служби на вказаній посаді п/п-к ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 58 Статуту внутрішньої служби ЗС України зобов’язаний був діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, свято і непорушно їх додержуватись, знати та виконувати службові обов’язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою.

Відповідно до ст. 3 ч.1 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" одним із основних завдань Служби правопорядку є сприяння у межах своєї компетенції іншим органам дізнання, органам попереднього (досудового) слідства та суду, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління, підприємствам, установам, організаціям у виконанні покладених на них відповідно до законів обов'язків.

Крім цього, згідно ст. 8 вищевказаного Закону України на Службу правопорядку, а отже і на військовослужбовців вказаного військового правоохоронного органу, зокрема покладається здійснення таких функцій як попередження, виявлення, розкриття і припинення злочинів та інших правопорушень, вчинених у військових частинах, а також в інших місцях військовослужбовцями; прийняття та реєстрація заяв і повідомлень про злочини та інші правопорушення, вчинені у військових частинах, а також в інших місцях особами, зазначеними в п.1 цієї статті, своєчасне прийняття стосовно них обґрунтованих і законних рішень;  припинення адміністративних правопорушень і здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, що віднесені до компетенції Служби правопорядку Кодексом України про адміністративні правопорушення тощо.

У відповідності до посадової інструкції начальника відділення Військової служби правопорядку Ужгородського зонального відділу ВСП, затвердженої наказом начальника вказаного зонального відділу № 84 від 02.04.2009 року, окрім вище перелічених обов’язків, начальник відділення ВСП також зобов’язаний звертатись до працівників МВС, у разі доставки до Відділення військовослужбовця, про надання ними протоколу про адміністративне затримання та письмових пояснень по суті справи, довідки медичного обстеження та інших необхідних документів, про що негайно доповідати начальнику Ужгородського ЗВ ВСП та надавати отримані документи до Ужгородського ЗВ ВСП; негайно доповідати начальнику Ужгородського ЗВ ВСП про надзвичайні події, злочини та інші правопорушення в гарнізонах зони діяльності Відділення; здійснювати постійну взаємодію з місцевими органами ДАІ МВС України та прокуратури, проводити з ними спільні заходи з забезпечення дорожнього руху.

Разом із тим, підполковник ОСОБА_5, будучи військовою службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави (представником влади) та працівником військового правоохоронного органу – начальником вказаного вище Мукачівського відділення ВСП, який наділений правом у межах свої компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов’язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, в порушення вимог вказаних нормативно-правових актів України, зловживаючи наданими йому владою та службовими повноваженнями в особистих інтересах та інтересах начальника служби пожежної безпеки Західного територіального Управління пожежної безпеки Міністерства оборони України (далі – СПБ ЗТУ УПБ МОУ) майора ОСОБА_6, діючи з корисливих мотивів, всупереч інтересів служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання став на шлях злочинної діяльності.  

Так, 28 жовтня 2009 року п/п-ку ОСОБА_5 стало відомо про скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю та з вини начальника СПБ ЗТУ УПБ МОУ м-ра ОСОБА_6, що мало місце в цей же день біля 19.00 год. на автомобільній дорозі між населеними пунктами м. Му-качево – с. Нижній Коропець.  

Прибувши на місце події та з’ясувавши обставини дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), п/п-к ОСОБА_5, будучи військовою службовою особою, переслідуючи корисливі мотиви, використовуючи своє службове становище на власну користь та в інтересах м-ра ОСОБА_6, реалізуючи виниклу при цьому домовленість із останнім щодо приховування, за обіцяну ОСОБА_6 матеріальну винагороду, факту вчинення тим у стані алкогольного сп’яніння ДТП, невжиття заходів дисциплінарного або адміністративного впливу та про те, що він не повідомить про це начальника Ужгородського зонального відділу ВСП та командування майора ОСОБА_6, відрекомендувавшись, повідомив працівникам ДАІ, які прибули на місце події, про те, що м-р ОСОБА_6 є військовослужбовцем, а тому документування ДТП, освідчення його на предмет стану алкогольно-го сп’яніння, а також вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_6 до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності будуть здійснювати військовослужбовці Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку.  

Після того, як працівники ДАІ, будучи запевнені підполковником ОСОБА_5 про те, що документування факту ДТП здійснять військовослужбовці ВСП, покинули місце події. ОСОБА_6, з метою подальшого виконання перед ОСОБА_5 зобов’язань про передачу йому 1200 доларів США в якості винагороди за приховування факту вчинення у стані алкогольного сп’яніння ДТП, невжиття заходів дисциплінарного або адміністративного впливу та за те, що він не пові-домить про факт ДТП своє та ОСОБА_6 командування, залишив у автомобілі ОСОБА_5 барсетку із своїми особистими документами.  

Надалі, на виконання досягнутих домовленостей, з метою подальшого приховування факту вчинення м-ром ОСОБА_6 ДТП та уникнення тим відповідальності за це, підсудний, зловживаючи наданою йому владою та службовим становищем, повідомлення (інформацію) про вчинене ОСОБА_6 правопорушення  не зареєстрував,  письмових пояснень по суті справи у нього не відібрав, ОСОБА_6 на медичне обстеження з приводу вживання алкогольних напоїв та перебування у стані алкогольного сп’яніння не направив, у триденний строк про вчинення вказаним військовослужбовцем правопорушення командування ЗТУ УПБ МОУ та начальника Ужгородського зонального відділу ВСП і військового прокурора негайно не повідомив, чим створив підвищену небезпеку охоронюваним державі інтересам у вигляді істотної шкоди - порушення встановленого порядку несення військової служби, підірвав авторитет Військової служби правопорядку в очах громадськості, зірвав виконання військовими службовими особами ВСП безпосередньо покладених на них обов’язків та унеможливив своєчасне прийняття відповідними посадовими особами відносно ОСОБА_6 обґрунтованого і законного рішення та понесення ним покарання за вчинення правопорушення.

Крім цього, ввечері 28 жовтня 2009 року, підполковник ОСОБА_5, переслідуючи корисливі мотиви, за зловживання своїм службовим становищем на користь майора ОСОБА_6, додатково узгодив із дружиною останнього – ОСОБА_7 суму грошової винагороди, яку йому повинен був передати за це ОСОБА_6 у розмірі 1200 доларів США.

29 жовтня 2009 року, біля 09.10 год., згідно попередньо досягнутої домовленості щодо передачі частини матеріальної винагороди між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, останній, на вимогу підсудного, зустрівся із ним біля кінотеатру "Перемога" в м. Мукачеві та передав тому грошові кошти в сумі 1000 грн., домовившись про зменшення решти суми до 700 доларів США.  

Після цього, впродовж кінця жовтня – початку листопада 2009 року ОСОБА_5, продовжуючи свої злочинні дії, неодноразово у телефонних розмовах та особистих бесідах із ОСОБА_6, за приховування факту вчинення тим у стані алкогольного сп’яніння дорожньо-транспортної пригоди,  невжиття відносно того заходів дисциплінарного, або адміністративного впливу нагадував ОСОБА_6 про необхідність передачі йому другої частини матеріальної винагороди у розмірі 700 доларів США.  

13 листопада 2009 року, у проміжок часу з 09.30 до 10.00 год., згідно попередньо досягнутої домовленості щодо передачі другої частини матеріальної винагороди між ОСОБА_5 та  ОСОБА_6, останній, на вимогу підсудного, зустрівся із ним в кабінеті начальника КЕВ м. Мукачева п/п-ка ОСОБА_8 і в його присутності передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 700 доларів США 7-ма купюрами, номіналом 100 доларів США кожна із наступними номерами та серіями: HB 10502512 K, HB 10502511 K, HB 10502510 K, DH 18673157 A, DH 18673156 A, DH 18673155 A, DH 18673154 A, що в перерахунку на національну валюту України складало 5597,41 грн., поклавши їх у журнал синього кольору, що був йому наданий підсудним.

Після цього, о 10.40 год. того ж дня, співробітниками Управління СБ України в Закарпатській області під час проведення огляду місця події у журналі синього кольору, що знаходився при підполковнику ОСОБА_5, у службовому автомобілі начальника КЕВ п/п-ка ОСОБА_8 марки ГАЗ 2410 в/н НОМЕР_2 було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 700 доларів США 7-ма купюрами, номіналом 100 доларів США з аналогічними номерами та серіями.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винним себе у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 423 ч.1 та 368 ч.1 КК України визнав повністю  і показав, що дійсно, 28 жовтня 2009 року йому від когось із знайомих стало відомо про скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю якогось військовослужбовця, що мало місце в цей же день біля 19.00 год. на автомобільній дорозі між населеними пунктами м. Мукачево – с. Нижній Коропець.  

Прибувши на місце події та з’ясувавши обставини дорожньо-транспортної пригоди, він дізнався, що ДТП сталось із вини начальника СПБ ЗТУ УПБ МОУ майора ОСОБА_6 який перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Після цього, він (ОСОБА_5) за обіцяну йому ОСОБА_6 матеріальну винагороду, використав надані службові повноваження в особистих інтересах та інтересах майора ОСОБА_6, а саме вжив заходів щодо приховування факту вчинення тим у стані алкогольного сп’яніння ДТП, повідомивши працівникам ДАІ, які прибули на місце події, про те, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем, а тому документування ДТП, освідчення його на предмет стану алкогольного сп’яніння, а також вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_6 до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності будуть здійснювати військовослужбовці Ужгородського зонального відділу ВСП.  

Надалі, з метою подальшого приховування факту вчинення м-ром ОСОБА_6 ДТП та уникнення тим відповідальності за це, він (підсудний) повідомлення (інформацію) про вчинене ОСОБА_6 правопорушення не зареєстрував, письмових пояснень по суті справи у нього не відібрав, ОСОБА_6 на медичне обстеження з приводу вживання алкогольних напоїв та перебування у стані алкогольного сп’яніння не направив, у триденний строк про вчинення вказаним військовослужбовцем правопорушення командування ЗТУ УПБ МОУ та начальника Ужгородського зонального відділу ВСП і військового прокурора негайно не повідомив.

Також підтверджує, що впродовж кінця жовтня – початку листопада 2009 року він, з метою отримати обіцяну йому ОСОБА_6 матеріальну винагороду, у телефонних розмовах та особистих бесідах із ним, за приховування факту вчинення тим у стані алкогольного сп’яніння ДТП, невжиття відносно того заходів дисциплінарного або адміністративного впливу, неодноразово нагадував ОСОБА_6 про необхідність передачі обумовленої матеріальної винагороди та 29 жовтня 2009 року біля 09.10 год., в районі кінотеатру "Перемога" в м. Мукачеві одержав від м-ра ОСОБА_6 в якості частини матеріальної винагороди грошові кошти в сумі 1000 грн., а 13 листопада 2009 року, у проміжок часу з 09.30 до 10.00 год., в кабінеті начальника КЕВ м. Мукачева п/п-ка ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_6 решту грошових коштів в сумі 700 доларів США, після чого був затриманий співробітниками Управління СБ України в Закарпатській області.

Усвідомлює, що своїми діями, будучи військовою службовою особою, вчинив зловживання службовим становищем в інтересах ОСОБА_6 і отримав за це від того хабара у чому щиро розкаюється.  

(Відносно п/п-ка ОСОБА_5 в частині вимагання, вчиненого службовою особою з використанням свого службового становища за ознаками злочину, передбаченого ст. 189 ч.2 КК України органами досудового слідства відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину).

Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинах, його вина у скоєному підтверджується іншими дослідженими у суді доказами.

Так, допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 дав аналогічні показання, як викладено в описовій частині вироку, доповнивши, що він передав вказані грошові кошти у розмірі 700 доларів США п/п-ку ОСОБА_5 як хабар за те, що той приховав факт вчинення ним (ОСОБА_6) ДТП, а також за не притягнення його до відповідальності за ДТП, не повідомлення про зазначений факт командуванню Західного територіального управління пожежної безпеки та повернення документів, а саме: посвідчення офіцера, посвідчення водія, акту на право власності на земельну ділянку, страховий поліс на автомобіль та свідоцтва про народження дітей. Розписку про передачу ОСОБА_5 700 доларів США він написав за вказівкою підсудного лише для того, щоб той повернув йому його документи. Жодних грошових коштів у ОСОБА_5 він ніколи не позичав і жодних боргових зобов’язань перед ним не мав. Він цілком і повністю 8 листопада 2009 року в присутності 2-х свідків, відшкодував ОСОБА_9 збитки, заподіяні внаслідок ДТП  у розмірі 2500 грн., про що той дав йому розписку. Заявляє, що він особисто і без будь-якого примусу 12 листопада 2009 року з’явився Управління СБ України в Закарпатській області, де зробив усну заяву про вимагання від нього хабара підполковником ОСОБА_5  

Під час проведення очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6,  останній повністю підтвердив свої показання, дані ним на досудовому слідстві, які викривають п/п-ка ОСОБА_5 в одержанні від нього (ОСОБА_6) хабара у розмірі 1000 грн. та 700 доларів США за вирішення підсудним питання із працівниками ДАІ щодо уникнення тим адміністративної відповідальності за вчинене у стані алкогольного сп’яніння ДТП та приховування вказаного факту у подальшому.

Разом із тим, свідок ОСОБА_6 не зміг чітко повідомити в чому саме полягало вимагання від нього хабара підполковником ОСОБА_5, оскільки по відношенню до нього з боку підсудного дій або погроз, які могли заподіяти шкоду його законним правам та інтересам в частині вчинення ним ДТП у разі відмови передати матеріальну винагороду не було.

Показання свідка ОСОБА_6 щодо одержання від нього частини хабара у розмірі 1000 грн. та другої частини хабара у розмірі 700 доларів США повністю підтвердив і сам ОСОБА_5 уточнивши, що жодних дій пов’язаних із вимаганням хабара, в тому числі будь-яких погроз, по відношенню до ОСОБА_6 він не вчиняв, вказані грошові кошти від останнього отримав згідно попередньої із тим домовленості та його (ОСОБА_6) обіцянок.

Допитаний у суді як свідок ОСОБА_8  показав, що 12 листопада 2009 року вранці, біля 10.00 год., до нього в службовий кабінет прийшов ОСОБА_5 з проханням про те, щоб ОСОБА_6 передав йому (ОСОБА_5) гроші в його (ОСОБА_8) присутності, а також в його службовому кабінеті, мотивуючи це тим, що ОСОБА_6 боїться віддати гроші в іншому місті. Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що передача грошей відбудеться наступного дня, тобто 13 листопада 2009 року. На зазначене він погодився. При цьому ОСОБА_5 не повідомляв йому про суму грошей, яку той мав отримати від ОСОБА_6

13 листопада 2009 року, приблизно в 9 годині 20 хвилин до нього в службовий кабінет прийшов ОСОБА_5 і повідомив про те, що зараз прийде ОСОБА_6 та передасть йому (підсудному) гроші в його (ОСОБА_8) присутності. Приблизно через 15 хвилин до нього в кабінет зайшов ОСОБА_6, який повідомив ОСОБА_5 що приніс гроші і готовий їх тому передати, показав їх та зазначив, що спочатку нехай підсудний віддасть йому (ОСОБА_6) барсетку з документами.  ОСОБА_5 грошей в руки не брав, а відкрив папку, з якою прийшов до кабінету, та показав рухами рук ОСОБА_6 покласти гроші в папку. ОСОБА_6 перерахував гроші в розмірі сімсот доларів США номіналом купюр по сто доларів США кожна і поклав їх в папку. Після цього підсудний сказав ОСОБА_6 написати розписку про те, що останній повернув тому (ОСОБА_5) гроші в сумі сімсот доларів США.

Вийшовши з приміщення КЕВ м. Мукачева, він спільно з ОСОБА_5 сіли в його (ОСОБА_8) службовий автомобіль марки ГАЗ 2410 (військовий номер НОМЕР_2) та почали рухатися в напрямку міста. Після того як вони проїхали 50-70 метрів їх зупинили працівники СБУ та пояснили, що підсудний фізично захоплений у зв’язку з підозрою в отриманні хабара від ОСОБА_6

(Відносно ОСОБА_8 в частині пособництва підполковнику ОСОБА_5 в одержанні хабара за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 27 ч.5 та 368 ч.1 КК України. відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину - ст.6 ч.1 п.2 КПК України).    

Із досліджених у судовому засіданні показань свідка по справі ОСОБА_7 – дружини ОСОБА_6  слідує, що 28 жовтня 2009 року після 19.00 год. їй на мобільний телефон зателефонував її чоловік та повідомив, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння на їхньому автомобілі марки "Деу Ланос" потрапив у ДТП. Після цього, ввечері того ж дня до них додому приїхали на автомобілі марки "Кіа" її чоловік із ще однією особою у військовій формі, як вона взнала пізніше ОСОБА_5 Останній розповів їй про те, що ДТП сталось із вини її чоловіка та для того щоб той (ОСОБА_5) вирішив позитивно питання за її чоловіка і про те, щоб нікому не стало відомо що той у стані алкогольного сп’яніння скоїв ДТП і його (ОСОБА_6) за це не притягнули до відповідальності, вони повинні впродовж півгодини передати йому (ОСОБА_5) 1200 доларів США в якості матеріальної винагороди. Вона відповіла, що у них немає таких грошей і вони не зможуть ОСОБА_5 їх віддати. На це підсудний повідомив, щоб вони негайно знайшли таку суму грошей, а інакше він вживе відповідних заходів, облікує факт ДТП та повідомить командування її чоловіка про це. Також, ОСОБА_5 повідомив, що після того як він здійснить доповідь її чоловіка звільнять із військової служби.

29 чи 30 жовтня 2009 року її чоловік повідомив, що підполковник ОСОБА_5 забрав у нього всі документи під заставу як зобов’язання передати тому 1200 доларів США за те, що ОСОБА_5 вирішив всі проблеми по ДТП і приховує цей факт.  

Із показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що 28 жовтня 2009 року він на власному автомобілі “УАЗ” біля 19.00 год. по трасі Мукачево ? Берегово повертався до себе додому в с. Н. Коропець. Під час руху він відчув удар в задню частину його автомобіля. Він одразу зупинився та вийшовши з машини помітив, що в його автомобіль в’їхав автомобіль марки “Деу Ланос” під керуванням військовослужбовця у званні “майор”, як він пізніше дізнався ОСОБА_6 Коли ОСОБА_6 вийшов з автомобіля він побачив, що той перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Через невеликий проміжок часу на місце події на службовому автомобілі прибули прапорщик ОСОБА_10 із ще одним співробітником ДАІ та почали оглядати транспортні засоби. Біля 19.30 год. того ж дня на місце події прибув на власному автомобілі підполковник Військової служби правопорядку, як він пізніше взнав його прізвище - ОСОБА_5 Підсудний підійшов до працівників ДАІ представився та почав розпитувати у тих що трапилося. Деталі розмови між працівниками ДАІ та підполковником ОСОБА_5 він не знає, оскільки стояв трохи подалі від тих. Після цієї розмови працівники ДАІ поїхали, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підійшли до нього. ОСОБА_6 почав його просити розібратися між собою, пообіцяв добровільно відшкодувати йому збитки. Так як він ОСОБА_6 знав у лице, а також через запевнення підполковника ОСОБА_5, що ОСОБА_6 розрахується із ним (ОСОБА_9) повністю, він погодився не давати розголосу про те, що сталося. Обмінявшись номерами мобільних телефонів вони роз’їхалися. 8 листопада 2009 року ОСОБА_6 повністю відшкодував йому заподіяні збитки і в даний час він ніяких претензій до останнього не має.  

Допитані у судовому засіданні як свідки інспектори ДПС ВДІ та АТІ з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району прапорщики міліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11, кожен окремо, показали, що 28 жовтня 2009 року біля 19.00 год. їх повідомили, що перед населеним пунктом                     с. Н. Коропець сталася ДТП за участю якогось військового, який перебуваючи у нетверезому стані на автомобілі марки "Деу Ланос" не впорався із керуванням та в’їхав в автомобіль марки "УАЗ". Прибувши на місце події, вони почали проводити огляд місця ДТП.

Біля 19.30 год. на місце події на власному автомобілі марки "КІА" прибув п/п-к ОСОБА_5 у військовій формі військовослужбовця Військової служби правопорядку. Останній показав їм своє службове посвідчення та повідомив, що оскільки майор ОСОБА_6 є військовослужбовцем, тому документування дорожньо-транспортної пригоди, освідчення його на предмет стану алкогольного сп’яніння, а також вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_6 до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності будуть здійснювати військовослужбовці військової автомобільної інспекції Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку, яких той (ОСОБА_5) вже викликав на місце події.  

Після цього, враховуючи запевнення підполковника ОСОБА_5, що документування факту дорожньо-транспортної пригоди здійснять військовослужбовці ВСП, вони покинули місце події.  

Із дослідженого у суді протоколу огляду місця події від 13 листопада 2009 року встановлено,  що під час слідчої дії, з участю фізично захопленої особи - начальника відділення ВСП УЗВ ВСП, у присутності начальника КЕВ м. Мукачево підполковника ОСОБА_8  було  проведено огляд автомобіля марки "ГАЗ 2121" в/н НОМЕР_2 під час якого, на задньому пасажирському сидінні було виявлено папку в обкладинці синього кольору на лицьовій стороні якої містяться написи "Міністерство оборони України, Книга проведення профілактичної роботи м. Мукачево"

При відкритті вказаної папки виявлено розписку ОСОБА_6 про повернення грошових коштів у сумі 700 доларів США ОСОБА_5 та самі грошові кошти у розмірі 700 доларів США 7-ма купюрами номіналом 100 доларів США кожна.

Із протоколу від 12 листопада 2009 року усної заяви громадянина ОСОБА_6 про злочин вбачається, що останній з’явився до Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області та добровільно повідомив про вимагання від нього хабара начальником відділення Військової служби правопорядку підполковником ОСОБА_5 за приховування факту вчиненої ОСОБА_6  ДТП та не здійснення про вказану пригоду доповіді командуванню ОСОБА_6

Як слідує із протоколу отримання грошових коштів та протоколу вручення грошових коштів - співробітниками Управління СБ України в Закарпатській області, відповідно до ст. 8 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”, 12 листопада 2009 року о 16.50 год. було отримано від гр-на ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 700 доларів США, 7-ма купюрами номіналом 100 доларів США кожна із наступними номерами та серіями: HB 10502512 K, HB 10502511 K, HB 10502510 K, DH 18673157 A, DH 18673156 A, DH 18673155 A, DH 18673154 A, які від нього вимагав НВ ВСП УЗВ ВСП п/п-к ОСОБА_5 за приховування факту вчинення ОСОБА_6 у стані алкогольного сп’яніння ДТП, невжиття відносно нього заходів дисциплінарного або адміністративного впливу та за те, що ОСОБА_5 не повідомив про вчинення ОСОБА_6 ДТП командування останнього, а також знято копії вказаних грошових купюр.

О 17.45 год. 12 листопада 2009 року співробітниками Управління СБ України в Закарпатській області, після оброблення отриманих від громадянина ОСОБА_6 вказаних грошових коштів спеціальним невидимим барвником „Маркер” і порошком люмінофору ФК-6, було повернуто громадянину ОСОБА_6  

Згідно протоколу вручення технічних засобів -  13 листопада 2009 року о 08.45 год. співробітниками Управління СБ України в Закарпатській області громадянину ОСОБА_6, з метою фіксації факту і змісту розмови, яка мала відбутись між ним та ОСОБА_5 було вручено спеціальний технічний засіб DVR-500.

Відповідно до повідомлення Управління Національного банку України в Закарпатській області офіційний курс гривні, встановлений Національним банком України по відношенню до долара США, станом на 13 листопада 2009 року становив 799,6300 грн. за 100 доларів США.

Згідно повідомлення прокуратури Закарпатської області -  ними перевірено оперативно-розшукову справу № 1116, заведену 09.11.2009 року спецпідрозділом УСБ України в Закарпатській області, за наслідками реалізації якої військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону порушено кримінальну справу № 09-2078022 відносно начальника Мукачівського відділення Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України.

Вивченням матеріалів ОРС встановлено, що у процесі проведення оперативно-розшукових заходів спецпідрозділ УСБ України в області 10.11.2009 року звернувся із поданням до апеляційного суду Закарпатської області про надання дозволу на проведення по даній ОРС оперативно-технічних заходів.

11.11.2009 року про прийняте судом рішення інформовано прокуратуру області.

Перевіркою законності проведення оперативно-розшукових заходів порушень вимог  Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” з боку співробітників ГВБКОЗ УСБ України в області не встановлено.

Протоколом про результати проведення оперативно-технічних заходів – здійснення візуального спостереження в громадських місцях із застосуванням фото- та відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів, складеного співробітником Управління СБ України в Закарпатській області (з додатком - CD- диском),  підтверджується факт передачі майором ОСОБА_6 та одержання підполковником ОСОБА_5 від того хабара у розмірі 700 доларів США за приховування факту вчинення ОСОБА_6 у стані алкогольного сп’яніння дорожньо-транспортної пригоди, невжиття відносно нього заходів дисциплінарного, або адміністративного впливу та за те, що ОСОБА_5 не повідомив про вчинення ОСОБА_6 ДТП начальника Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку та командування останнього.

У відповідності до висновку технічної експертизи документів № 2 від 27.01.2010 року - грошові банкноти номіналом 100 доларів США з серійними номерами:  HB 10502512 K, HB 10502511 K, HB 10502510 K, DH 18673157 A, DH 18673156 A, DH 18673155 A, DH 18673154 A, вилучені під час проведення огляду місця події із папки синього кольору, що знаходилась при підполковнику ОСОБА_5 у службовому автомобілі начальника КЕВ м. Мукачево, відповідають зразкам дійсних грошових знаків Федерального банку США номіналом 100 доларів зразка 2003 р. та 2006 р., які знаходяться в офіційному грошовому обігу, за: розмірними характеристиками, способам застосованих видів друку, чіткості відтворення графічних елементів, наявним спеціальним елементам захисту.

Крім цього, в описовій частині висновку експерта зазначено, що при дослідженні наданих банкнот в ультрафіолетовій зоні спектру спостерігалася яскраво виражена блакитна люмінесценція літери "Х", розміщеної в правому верхньому куті лицевої сторони банкнот та люмінесценція яскраво оранжевого кольору порошкоподібної речовини, розміщеної по всій поверхні лицевої та зворотної сторін банкнот.  

Протоколом огляду та речовими доказами по справі – Книгою проведення профілактичної роботи в зоні відповідальності відділення військової служби правопорядку і розпискою ОСОБА_6,  підтверджується факт передачі ОСОБА_6 ОСОБА_5 в якості другої частини хабара 700 доларів США, які під час огляду місця події і були виявлені у вказаній Книзі.

Крім цього, розпискою ОСОБА_6 повністю підтверджуються його показання щодо обставин передачі підполковнику ОСОБА_5 частини хабара у розмірі 700 доларів США, а також результати оперативно-технічних заходів, проведених співробітниками Управління СБ України в Закарпатській області.

Також, згідно досліджених у суді протоколами огляду та речовим доказом по справі:

–  автомобілем ОСОБА_6 марки "Dewoo Lanos" р/н НОМЕР_1, підтверджується факт перебування вказаного автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді;

– мобільним телефоном  марки  „Нокіа 6233" з серійним номером (імей): НОМЕР_3 та сім-карткою оператора мобільного зв’язку „МТС” із маркуванням цифрами НОМЕР_4,  що були вилучені у ОСОБА_6, також підтверджується факт користування ними останнім та здійснення ОСОБА_6 за допомогою вказаного мобільного телефону запису розмови між ним і підполковником ОСОБА_5 з приводу домовленостей про передачу хабара.

– аудіокасетою "Panasonic MC-60", диктофоном "OLYMPUS Pearlcorder J520" та диктофоном "OLYMPUS VN-2100PC", що були вилучені у ОСОБА_6,  підтверджуються факти користування ними громадянином ОСОБА_6, а також здійснення останнім записів розмов із ОСОБА_5 щодо пропозицій того передати хабара.

Згідно наказу начальника Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку № 25 від 23.02.2009 року підполковника ОСОБА_5, тимчасово виконуючого посаду НВ ВСП УЗВ ВСП, призначеного наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 25.12.2008 року № 144 на посаду начальника відділення Військової служби правопорядку Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку, з 23.02.2009 року допущено до виконання службових обов’язків за посадою.

Відповідно до наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 13 від 25.01.2010 року (по особовому складу) підполковника ОСОБА_5 - начальника відділення Військової служби правопорядку Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку Західного територіального управління Військової служби правопорядку звільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України з 23.11.2009 року.

Таким чином підполковник ОСОБА_5 28 жовтня 2009 року, будучи військовою службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави (представником влади) та працівником військового правоохоронного органу – начальником Мукачівського відділення ВСП Ужгородського зонального відділу ВСП, в порушення вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 58 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст.ст. 3 ч.1, 8 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" та посадової інструкції начальника відділення ВСП Ужгородського зонального відділу ВСП, зловживаючи наданими йому владою та службовими повноваженнями в особистих інтересах та інтересах начальника служби ПБ ЗТУ УПБ МОУ майора ОСОБА_6, діючи з корисливих мотивів, всупереч інтересів служби, умисно, достовірно знаючи про скоєння ДТП за участю та з вини м-ра ОСОБА_6, що мало місце в цей день біля 19.00 год. на автомобільній дорозі між населеними пунктами м. Мукачево – с. Нижній Коропець, за обіцяну ОСОБА_6 матеріальну винагороду, вжив заходів щодо приховування факту вчинення тим у стані алкогольного сп’яніння ДТП, а саме повідомив працівникам ДАІ, які прибули на місце події, про те, що м-р ОСОБА_6 є військовослужбовцем, а тому документування ДТП, освідчення його на предмет стану алкогольного сп’яніння, а також вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_6 до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності будуть здійснювати військовослужбовці Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку.  

Надалі, на виконання досягнутих домовленостей, з метою подальшого приховування факту вчинення ОСОБА_6 ДТП та уникнення тим відповідальності за це, підсудний, зловживаючи наданою йому владою та службовим становищем, повідомлення (інформацію) про вчинене ОСОБА_6 правопорушення  не зареєстрував,  письмових пояснень по суті справи у нього не відібрав, ОСОБА_6 на медичне обстеження з приводу вживання алкогольних напоїв та перебування у стані алкогольного сп’яніння не направив, у триденний строк про вчинення вказаним військовослужбовцем правопорушення командування ЗТУ ПБ МОУ начальника Ужгородського зонального відділу ВСП і військового прокурора негайно не повідомив, чим створив підвищену небезпеку охоронюваним державі інтересам у вигляді істотної шкоди - порушення встановленого порядку несення військової служби, підірвав авторитет Військової служби правопорядку в очах громадськості, зірвав виконання військовими службовими особами ВСП безпосередньо покладених на них обов’язків та унеможливив своєчасне прийняття відповідними посадовими особами відносно ОСОБА_6 обґрунтованого і законного рішення та понесення ним покарання за вчинення правопорушення, чим вчинив інше зловживання військовою службовою особою службовим становищем, вчинене з корисливих мотивів, в особистих інтересах та інтересах третіх осіб (ОСОБА_6Р.), що заподіяло істотну шкоду.

Виходячи із викладеного, ці дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст. 423 ч.1 КК України.

Оскільки він же, впродовж кінця жовтня – початку листопада 2009 року, будучи військовою службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави та працівником військового правоохоронного органу, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, всупереч інтересів служби, умисно, використовуючи надані йому повноваження щодо обліку вчинених військовослужбовцями правопорушень, вжиття необхідних заходів дисциплінарного, або адміністративного впливу до винних осіб, у телефонних розмовах та особистих бесідах із майором ОСОБА_6, за приховування факту вчинення тим у стані алкогольного сп’яніння ДТП, невжиття відносно того заходів дисциплінарного, або адміністративного впливу, неодноразово нагадував ОСОБА_6 про необхідність передачі обумовленої матеріальної винагороди, та 29 жовтня 2009 року, біля 09.10 год., в районі кінотеатру "Перемога" в м. Мукачеві одержав від останнього в якості частини матеріальної винагороди грошові кошти в сумі 1000 грн., а 13 листопада 2009 року, у проміжок часу з 09.30 до 10.00 год., в кабінеті начальника КЕВ м. Мукачева п/п-ка ОСОБА_8 отримав від м-ра ОСОБА_6 решту грошових коштів в сумі 700 доларів США, що в перерахунку на національну валюту України складало 5597,41 грн., а всього отримав від ОСОБА_6 матеріальної винагороди на загальну суму 6297,41 грн. за приховування факту вчинення тим у стані алкогольного сп’яніння ДТП, невжиття заходів дисциплінарного або адміністративного впливу та за те, що він не повідомив про вчинення ОСОБА_6 ДТП начальника Ужгородського зонального відділу ВСП та командування майора ОСОБА_6, чим вчинив одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, суд ці дії ОСОБА_5 кваліфікує за ст. 368 ч.1 КК України.

При обранні підсудному виду та міри покарання військовий суд враховує, що ОСОБА_5  чистосердечно розкаявся у скоєному, повністю визнав вину у вчиненні інкримінованих злочинах, до кримінальної відповідальності притягується уперше, раніше ні в чому вартому осуду помічений не був, по місцю служби та проживання характеризується виключно з позитивної сторони, на час винесення вироку перебував під вартою біля 4-х місяців, а також те, що на утриманні у нього перебувають неповнолітня дочка, батьки-пенсіонери як його дружини, так і його батьки, з яких його батько хворіє та являється інвалідом, сам він (підсудний) також хворіє і перебуває на диспансерному обліку, що об”єктивно підтверджується дослідженими у суді медичними документами.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, особу підсудного, мотиви та ступінь тяжкості вчинених ним дій, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, пов”язаного з позбавленням волі, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді штрафу в межах санкцій, передбачених ч. 1 ст. 368 та ч. 1 ст. 423 КК України.

Крім цього, враховуючи те, що підсудний у Збройних Силах України бездоганно прослужив біля 23 років, зарекомендував себе виключно як добросовісний офіцер, на даний час уже звільнений із займаної посади, суд надає ОСОБА_5 можливість проходити службу в інших структурах, а тому, із застосуванням ст. 69 КК України, не позбавляє його права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, зокрема в органах військового управління ,  передбачені санкцією ст. 368 ч. 1 вказаного Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 330 КПК України, військовий місцевий суд

  З А С У Д И В :  

  ОСОБА_5   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого   ч. 1 ст. 368 КК України  , на підставі якої, із застосуванням   ст. 69 того ж Кодексу  призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі   1000 (однієї тисячі)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить   17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.,  без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Його ж визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого   ч. 1 ст. 423 КК України   на підставі якої призначити покарання у виді штрафу у розмірі   100    (ста)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить   1700 (одна тисяча сімсот) грн.    00 коп.  

За сукупністю злочинів, у відповідності до   ч. 1 ст. 70 КК України   остаточно призначити   ОСОБА_5   покарання шляхом повного складання призначених покарань у виді штрафу у розмірі   1100 (одна тисяча сто)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп.,   без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Запобіжний захід відносно   ОСОБА_5   – утримання під вартою – відмінити, звільнивши його з-під варти у залі суду та до вступу вироку в законну силу обрати відносно засудженого міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд по місцю проживання останнього.

Речові докази по кримінальній справі після вступу вироку в законну силу:

–  Книгу проведення профілактичної роботи в зоні відповідальності відділення військової служби правопорядку та розписку ОСОБА_6 – залишити при матеріалах кримінальної справи;

- 7-м грошових купюр (700 доларів США), номіналом 100 доларів США кожна із наступними номерами та серіями: HB 10502512 K, HB 10502511 K, HB 10502510 K, DH 18673157 A, DH 18673156 A, DH 18673155 A, DH 18673154 A, які передані на відповідальне зберігання до фінансового органу Ужгородського зонального відділу ВСП; аудіокасету "Panasonic MC-60", диктофон "OLYMPUS Pearlcorder J520" та диктофон "OLYMPUS VN-2100PC", які знаходяться при матеріалах кримінальної справи; автомобіль ОСОБА_6 марки "Dewoo Lanos" р/н НОМЕР_1, мобільний телефон  марки  „Нокіа 6233" з серійним номером (імей): НОМЕР_3 та сім-карткою оператора мобільного зв’язку „МТС” із маркуванням цифрами НОМЕР_4, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_6 – повернути ОСОБА_6.  

- пакет із ватними тампонами зі змивами із рук ОСОБА_5 та конверт із зразками спеціальної хімічної речовини, які знаходяться у військовій прокуратурі Ужгородського гарнізону - знищити.      

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону  через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.

    З оригіналом звірено.  

  Головуючий по справі  

  підполковник юстиції                                                                      В.В. Дацків