№ 2-759/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          17 вересня   2009   року   Печерський  районний суд м. Києва в складі :

головуючого   -          судді Кафідової О.В.,

при секретарі  -                    Нечаєвій Ю.Ю.,

з участю адвоката -              ОСОБА_1,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Києві  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , Бюро технічної інвентаризаціїта реєстрації права власності на  об»єкти нерухомого майна  про усунення перешкод в здійсненні права власності, вселення та зобов»язання вчинити певні дії   ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та просить суд постановити рішення, яким зобов”язати відповідачів  не чинити перешкод у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 та вселити її в зазначену квартиру, посилаючись на те, що протягом тривалого часу відповідачі  чинять їй, як власнику частки (половини) квартири, перешкоди в реалізації її права на зазначену квартиру, не впускають її до неї та вселили  без її згоди к квартиру наймачів, чим порушують її законні права та інтереси.

Представники позивача в судовому засіданні уточнили позовні вимоги, а саме просили визнати незаконною реєстрацію права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 на ім”я відповідача ОСОБА_5, яка була проведена БТІ м. Києва на підставі рішення Голосіївського районного суду . Києва від 06.04.2007 року.

Відповідачі, представник відповідачів в судовому засідання позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивачка не є власником частини спірної квартири та сумісне проживання з останньою в одній квартирі є неможливим. Крім того, звертали увагу на те, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06.04.2007 року визнано, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю відповідачів по справі та за кожним із них визнано право власності на Ѕ частину зазначеної квартири, а тому реєстрація відповідача ОСОБА_5 в спірній квартирі була проведена законно.

Вислухавши пояснення сторін, представників сторін,  дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що позивачці на праві приватної власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, а відповідачу ОСОБА_4 належить  теж 1/2 зазначеної квартири, що підтверджується Рішенням Апеляційного суду м. Києва від  19.09.2006 року (а.с. 66-68), яке залишено без змін Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11.02.2008 року ( а.с. 69-71).

Крім того, вищезазначене підтверджується довідкою форми № 3 від 04.09.2009 року вих. № 1934, наданою представником позивача в судовому засіданні 17.09.2009 року, з якої вбачається, що власниками квартири АДРЕСА_1 в рівних долях є ОСОБА_2 (позивач) та ОСОБА_4 (відповідач).

Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а ст. 319 ЦК України закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.  

Відповідно до ст. 321 ЦК України  право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 150  ЖК України  , громадянин , який  має  у  приватній  власності  квартиру , користується  нею  для  особистого проживання  і  проживання  членів  їх сімей і  має право  розпоряджатись цією власністю  на  свій  розсуд .

Згідно ст. 155 ЖК України  жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим  будинком (квартирою).

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна  має  право   вимагати усунення  перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що відповідачі, порушуючи ст. 321, 361 Цивільного кодексу України, перешкоджають позивачу здійснювати своє право власності на вказану квартиру.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного мана, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі вищевикладеного,  вирішуючи позовні вимоги позивача, суд приймає до уваги пояснення та докази, надані сторонами по справі, та вважає, що позовні вимоги в частині усунення перешкод у здійсненні права власності та вселення доведені в судовому засіданні в повному обсязі та підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконною реєстрацію права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 на ім”я відповідача ОСОБА_5, яка була проведена БТІ м. Києва на підставі рішення Голосіївського районного суду . Києва від 06.04.2007 року суд вважає за необхідне відмовити за відсутністю правових підстав, оскільки як вбачається з довідки форми № 3 від 04.09.2009 року вих. № 1934 остання станом на 04.09.2009 року не зареєстрована в спірній квартирі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 155 ЖК України, ст. ст. 317,321,358, 361, 391,   ЦК України, ст. ст.  10,  60, 131, 195 , 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України , суд, -

  ВИРІШИВ:

Позовну  заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , Бюро технічної інфвентаризаціїта реєстрації права власності на  об»єкти нерухомого майна  про усунення перешкод в здійсненні права власності , вселення та зобов»язання вчинити певні дії  –  задовольнити  частково.

Зобов»язати  ОСОБА_5 , ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у здійсненні права власності  на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1  .

Вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1  .

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 спалчені при подачі позову суму судового збору та витрат на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду  справи в сумі 16 грн. 00 коп.

В іншій частині  позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного  суду  м. Києва  через Печерський  районний   суд м. Києва .

Заяву про  апеляційне  оскарження рішення  суду   може  бути подано  протягом 10  днів  з  дня  проголошення  рішення  .

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  20 днів після  подання заяви про апеляційне оскарження .

СУДДЯ: