ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2008 року Справа№А37/159-07 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді – Проценко О.А. (доповідач),
суддів – Коршун А.О., Туркіної Л.П.,
при секретарі – Галоян О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2007 року
по справі №А37/159-07
за позовом Комунального підприємства «Криворіжспецтранс»
до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі
про зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2007 року Комунальне підприємство «Криворіжспецтранс» звернулося з позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про зобов’язання вчинити певні дії, а саме: зобов’язати звільнити з під податкової застави всі активи комунального підприємства «Криворіжспецтранс» та вчинити відповідні дії щодо їх вивільнення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 28.08.2001 року №338, ст.3 та ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна». Позивач зазначає, що відповідно до статуту підприємства власником його майна є Криворізька міська рада, а як передбачено п.2.2 вищевказаного Порядку та ст.4 Закону України «Про заставу», предметами податкової застави не можуть бути, об’єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Тобто, вважає позивач, все майно підприємства входить до складу цілісного майнового комплексу, перебуває у реєстрі об’єктів комунальної власності міста, не підлягає приватизації та не може бути предметом податкового боргу. Окрім того, позивач вказує на порушення відповідачем умов п.п.6.2.3 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 12.02.2000 року №2181 (далі по тексту – Закон №2181), у зв’язку з чим позивач не отримав податкових вимог та вважає знаходження в податковій заставі майна підприємства порушенням його прав.
Розглянувши адміністративний позов, господарський суд Дніпропетровської області 19.04.2007 року виніс постанову, якою задовольнив позовні вимоги Комунального підприємства «Криворіжспецтранс». При цьому суд першої інстанції посилався на норми Законів України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», «Про заставу», «Про приватизацію державного майна». Суд підтримав позицію позивача про неправомірність дій Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі, погодився з тим, що комунальне підприємство не підлягає приватизації, може бути відчужене лише органом самоврядування, і тому податкова застава на його майно не поширюється.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 19.04.2007 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що судом невірно застосовано норми матеріального права, зокрема, п.8.1 та пп.8.2.2. п.8.2 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до яких право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення, а також право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов’язань або податкового боргу. Окрім того апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги ст.136 Господарського кодексу України, згідно з якою право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Апелянт зазначає, що з урахуванням норм Закону №2181, Господарського кодексу України, рішення Конституційного суду України від 24.03.2005 року №2-рп/2005, Податкового роз’яснення положень ст.8 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 06.07.2006 року №385, листа Державної податкової адміністрації України від 11.11.2003 №17578/7/24-1117 на активи комунальних підприємств розповсюджується право податкової застави на загальних підставах. До того ж, відповідно до ст.37 Закону України «Про власність» майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. При цьому, здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям підприємства.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх дослідження судом першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги обґрунтовані та її вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріалами справи, відповідач є обтяжувачем майна позивача на підставі запису у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (витяг з Реєстру № 11808579 від 27.03.2008 року). Позивач має не сплачений у встановлений строк податковий борг (недоїмку), у зв’язку з чим його майно перебуває у податковій заставі.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що оскільки комунальне підприємство не підлягає приватизації і може бути відчужене лише органом самоврядування, тому податкова застава на його майно не поширюється. Так, за приписами ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» право податкової застави виникає згідно із законом і не потребує письмового оформлення. При цьому, законом не встановлено обмежень щодо знаходження комунального майна у податковій заставі. Відповідно до Статуту, затвердженого наказом Фонду комунальної власності міста від 07.08.2001 року №112 та зареєстрованого виконкомом Криворізької міської ради 14.08.2001 року №04052169ю0050416 Комунальне підприємство «Криворіжспецтранс» створене виконкомом Криворізької міської ради, яка є його власником. В органі статистики форма власності позивача зазначена як комунальна. За Статутом до предмету діяльності підприємства, окрім діяльності з оброблення твердих і рідких відходів, іншої діяльності з прибирання сміття та очищення інших територій, входить: торгово-комерційна діяльність, ремонтно-технічне обслуговування автомобілів, послуги автосервісу (платна автостоянка, мийка автомобілів), юридичні послуги. Як передбачено ст.31 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року №697-ХІІ, який був чинним на час спірних відносин, до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Відповідно до ч.1 ст. 37 цього ж Закону майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. Згідно зі ст. 78 Господарського кодексу України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Відповідно до ч.9 цієї статті особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом. А відтак, оскільки відповідно до ст.74 ГК України, державне підприємство є суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу, позивач як комунальне підприємство також несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном. Як зазначено в пп.8.2.2. п.8.2 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.
Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права. Виходячи з аналізу матеріалів справи та нормативних актів, якими керувався суд першої інстанції при винесенні рішення, необхідно зазначити, що висновки суду першої інстанції є помилковими; доводи апеляційної скарги - обґрунтовані, в зв’язку з чим постанова від 19.04.2007 року підлягає скасуванню, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2007 року у справі №А37/159-07 за позовом Комунального підприємства «Криворіжспецтранс» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2007 року у справі №А37/159-07 скасувати. У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Проценко О.А.
Судді: Коршун О.А.
Туркіна Л.П.