суддя-доповідач 1 інстанції-ВарнавськаЛ.О. суддя-доповідач - Колесник Г.А,

ДОНЕЦЬКІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2009 року     справа   № 2-а-907/09/0545

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого:     Колесник Г.А.

суддів:     Ястребовій Л.В., Ляшенка Д.В.

при секретарі судового
засідання     Асєєвій ЯВ.

за участю представників сторін:

від позивача     не з'явились

від відповідача     не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу у відкритому     Управління Пенсійного фонду України в

судовому засіданні     м. Сніжне Донецької області

на постанову     Сніжнянського міського суду Донецької області

від     31 липня 2009 року

по справі     № 2-а-907/09/0545

(суддя ВарнавськаЛ.О.)
за   позовом     ОСОБА_3

до     Управління Пенсійного фонду України в

м. Сніжне Донецької області
про     стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області здійснити виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за 2006 - 2008 роки.

Постановою Сніжнянсьного міського суду Донецької області від 31 липня 2009 року (арк. справи 18-19) позов задоволено частково, внаслідок чого зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області здійснити нарахування за рахунок коштів Державного бюджету України різницю недорахованої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни ОСОБА_3 за період з 10 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 88,37 грн. та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 715,23 грн.

В апеляційній скарзі відповідач (арк. справи 20) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права й прийняти нову постанову, якою відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч.2 ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав. Юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій» суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії «діти війни» (а.с.5-6).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-ІУ, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року N 3367-1V, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано визнав дії відповідача правомірними щодо відмови у виплаті позивачу, як дитині війни, за 2006 рік підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році

підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції щодо того, що позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007року, але враховуючи посилання відповідача на ч. 2 ст. 99 КАС України суд першої інстанції вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважної причини та має право неотримання підвищення до пенсії за період з 29.12.2007 року по 31.12.2007 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-УІ, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих. на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року, оскільки з 1 січня 2008 року вказана стаття 6 була викладена в іншій редакції, за якою виплата 30 % підвищення пенсії передбачена не була.

Таким чином судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно визначений період, за який слід нарахувати підвищення до пенсії позивачу за 2008 р.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік" та статті 113 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.

Враховуючи вищевикладене, колегія судців дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 31 липня 2009 року по адміністративній справі №2-а-907/09/0545 - залишити без задоволення.

Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 31  липня 2009 року    по адміністративній справі  №2-а-907/09/0545- залишити без змін.

Ухвала у повному обсязі складена і підписана у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 15 грудня 2009 року. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищою адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Судді

.. :¦•":  ::   '-,;   !| і,   і і -і і

Г.А. Колесник Л.В. Ястребова Д.В. Ляшенко