Судове рішення 2а-3451/09/1203 від 14.09.2010

Судове рішення #8412939

Суддя І інстанції – Селезньова Т. В.

Суддя-доповідач – Малашкевич С. А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

05 березня 2010 року справа № 2-а-3451/09/1203

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Малашкевича С. А.

суддів: Геращенко І. В.

Арабей Т. Г.

при секретарі судового засідання Стеблєві О. Л.

за участю представників:

від позивача: не прибули

від відповідача: не прибули

розглянувши апеляційну скаргу

на постанову УПФУ в Артемівському районі м. Луганська

Артемівського районного суду м. Луганська

від 26 червня 2009 року

по адміністративній справі № 2-а-3451/09/1203

за позовом ОСОБА_4

До

Третя особа УПФУ в Артемівському районі м. Луганська

ГУ ДКУ в Луганській області

про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 26 червня 2009 року частково задоволений позов позивача до УПФУ в Артемівському районі м. Луганська, за участю третьої особи Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, внаслідок чого: визнана незаконною бездіяльність відповідача; зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 року, з урахуванням фактично отриманих сум. В інший частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну та необґрунтовану та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач відноситься до категорії «діти війни», що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону, після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 р. положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо зобов’язання Управління проводити доплату позивачу у вигляді 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з урахуванням здійснених виплат.

Визначення мінімального розміру пенсії за віком встановлено статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що на законодавчому рівні не визначено яким чином обчислюється розмір 30% виплати дітям війни, а мінімальний розмір пенсії за віком визначений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується лише при визначенні розмірів пенсій, призначених за цим Законом, з огляду на принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України, відповідно до частини 7 якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу УПФУ в Артемівському районі м. Луганська на постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 26 червня 2009 року у справі №2-а-3451/09/1203 – залишити без задоволення.

Постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 26 червня 2009 року у справі №2-а-3451/09/1203 – залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 березня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена 09 березня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: С.А. Малашкевич

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко