ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2010 року справа № 2а-117/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – Поплавського В.Ю.,
суддів – Уханенка С.А., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради на постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
в с т а н о в и л а :
В лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради та просила суд визнати протиправними дії відповідача в частині відмови виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2008 року. Зобов’язати відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2008 року та стягнути з відповідача борг у розмірі 4567,53 грн.
Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 квітня 2009 року позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій по перерахунку та виплаті державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 03 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобов’язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з 03 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, у розмірі який дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років встановленим на протязі 2007 року, з обов’язковим виключенням вже отриманої за зазначений час щомісячної допомоги. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач має сина – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у відповідача та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено наступне:
- абзац 3 частини 2 ст. 56 Закону: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідач проводив відповідні виплати до вищезазначеного порядку та розмірів.
Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 втратили чинність, як такі, що визнані неконституційним. Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з урахуванням рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007– з 09.07.2007 року.
Проте, задовольняючи позовні вимоги за період з 03 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року суду першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про неможливість застосування до позовної заяви річного строку встановленого для звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007, на яке посилається позивач, було належним чином опубліковано в офіційному періодичному виданні «Вісник Конституційного суду України» № 4 від 07.11.2007 року, за захистом своїх прав позивач звернувся до суду лише 17 лютого 2009 року тобто більше ніж за рік після того як вона повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Крім того позивачу допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007 році виплачувалась щомісячно, отже про порушення своїх прав позивач повинна була дізнатись після виплати зазначеної допомоги в листопаді 2007 року.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування до даних правовідносин положення ч. 2 ст. 99 КАС України якою визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказував на те, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, та просив на цій підставі відмовити в задоволенні позову.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні вимог по стягненню недоплачених сум по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, виходячи з наступного, відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та розділу ІІ і розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» була викладена в наступній редакції «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення наведених законів, якими визначено розмір державної допомоги по догляду за дитиною не визнавалися неконституційними, що свідчить про їх чинність та про правомірність дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, з відмовою в задоволенні позовних вимог за період з 03 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В частині відмови в задоволенні позовних вимог постанову суду необхідно залишити без змін.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради – задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 квітня 2009 року в частині визнання протиправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради щодо не вчинення дій по перерахунку та виплаті ОСОБА_1 соціальної виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 03 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років починаючи з 03 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі який дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого на протязі 2007 року, з обов’язковим виключенням вже отриманої за зазначений час щомісячної допомоги – скасувати, відмовивши в задоволенні цих позовних вимог.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Судді: С.А. Уханенко
С.В. Сафронова