копія
Головуючий у 1 інстанції /Луганський окружний адміністративний суд/ -суддя Чернявська
Т.І..
Доповідач -Г.А.Колеснік Категорія 2.11.1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА Іменем України
15 грудня 2009р Справа 2-а-23634/09
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого -судді Колеснік Г.А.,
суддів Ястребової Л.В..,Ляшенко Д.В., при секретарі – Асєєвої Я.В.,
за участю представника відповідача - Бікашева Р.Ф.,
розглянувши адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства
"Краснодонський завод " Автоагрегат" до Краснодонської об,єднаної державної
податкової інспекції Луганської області, головного управління Державного казначейства
України у Луганській області - про стягнення з державного бюджету заборгованості з
податку на додану вартість у сумі 15004грн.,
за апеляційною скаргою Краснодонської об,єднаної державної податкової інспекції
Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від
21.07.2009року,-
ВСТАНОВИ В:
Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ про стягнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість у розмірі 15004 гр .за жовтень 2008 року. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.07.2009 року позов був задоволений.
Стягнуто з державного бюджету на користь позивача заборгованість по бюджетному відшкодування за жовтень 2008 року у розмірі 15004 грн.
Суд першої інстанції виходив з того , що позивачем огрунтовано нараховане бюджетне відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 року, частково вказане відшкодування було здійснено у сумі 309060 грн., а залишок бюджетної заборгованості за вказаний період у сумі 15004грн не був відшкодований безпідставно. Суд не прийняв посилання відповідача на те, що у вказаній частині не було відшкодована бюджетна заборгованість через неотримання відповідей на запити ДПІ по зустрічним перевіркам. Позаплановою перевіркою даного підприємства ДПІ підтверджено наявність вказаної заборгованості.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції , як ухвалену з порушенням норм матеріального та процесуального права , та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову .
Посилається на те, що бюджетне відшкодування підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв,язку з надмірною оплатою податку. Для встановлення такої надмірної сплати ПДВ були здійснені запити на підтвердження таких сум. Відповіді на запити не отримані і тому вважають, що у позивача такої надмірної оплати податку не було за жовтень 2008 року і тому підстав для стягнення бюджетного відшкодування не було. В частині підтверджених сум надмірної сплати податку , було відшкодовано підприємству .Суд невірно застосував п.п7.7 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" , якою передбачено право податкових органів визначати достовірність
1
нарахування бюджетного відшкодування. При таких обставинах вважають , що підстав для відшкодування ПДВ , на час звернення позивача ,не було.
У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи
апеляційної скарги і просив скасувати постанову суду . Позивач не прибув , про час
розгляду справи повідомлений.
Від представника управління державного казначейства надійшла заява про розгляд справи
за їх відсутністю.
Вислухавши представника відповідача , дослідивши матеріали справи та доводи
апеляційної скарги, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не
підлягає задоволенню.
Згідно пп. 7.7.1 пункту 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов,язань, що виникли у зв,язку будь-яким продажів товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. У разі коли за результатами звітного періоду сума , визначена згідно зі значеним підпунктом, має від,ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податків в державного бюджету України протягом місяця наступного після подачі декларації.
Відповідно до пункту 1.7 ст. 1 Закону податковий кредит-сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов.язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених/нарахованих/ платником податків у звітному періоді у зв,язку з придбанням товарів /робіт, послуг/, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
За визначенням пункту 1.8ст. 1 вказаного Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Саме фактично сплачені суми податку платником податку у складі ціни придбання товарів постачальником таких товарів є підставою для визначення суми відшкодування.
З огляду на зазначене слід зробити висновок про те, що вимога підпункту 1.8ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.
У зв,язку з цим факт надмірної фактичної сплати податку за результатами звітного податкового періоду платником податків, який звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення бюджетної заборгованості, підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким Закон пов,язує виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування .
Судова колегія вважає, що позивачем доведена надмірна сплата податку на додану вартість і він мав право на бюджетне відшкодування.
З питання правильності визначення сум податкового зобов.язання у періоді, що перевірявся, порушень ДПІ не виявлено. По результатам документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ЗАТ " Красно донський завод " Авто агрегат " за жовтень 2008 року порушень не виявлено.
2
З матеріалів справи вбачається, що позивач дійсно мав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість згідно ст.. 7 п.п.7.7 Закону " Про податок на додану вартість" за жовтень 2008 року, заявив про це у податковій декларації.
Відповідачем була здійснена перевірка обґрунтованості нарахованого податку, в ході перевірки було підтверджена достовірність документів позивача і згідно Закону податкова інспекція повинна була відшкодувати бюджетну заборгованість . Бюджетному відшкодуванню підлягала частина від,ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому періоді постачальникам таких товарів.
Відповідно до п.п.7.7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Доводи відповідача про те, що ними не отримані відповіді на запити про надання інформаційних довідок та проведення зустрічних перевірок , не можуть ставити у залежність право позивача на бюджетне відшкодування .
Тому судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обгрунтованим , законним, ухвалено відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права . Підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст.198, 200 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Краснодонської об,єднаної державної податкової інспекції Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року про задоволення позову закритого акціонерного товариства " Краснодонський завод " Автоагрегат" - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.
Колегія суддів Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова Д.В.Ляшенко
З