Головуючий у І інстанції – суддя Ковтуненко В.О. Доповідач – Г.А. Колеснік
Жовтневий районний суд м. Маріуполя
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
22 жовтня 2009 року Справа 2-а-4034/09/0519
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колеснік Г.А.,
суддів: Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,
при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області – про визнання дій незаконними та стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення,
за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 травня 2009 року, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом про визнання дій незаконними та стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи з норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2003-2008 роки в розмірі 6231, 50 грн.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії Управління протиправними. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області за рахунок Державного бюджету України на користь позивача суму недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2004 рік – 798, 50 грн., за 2005 рік – 1026, 50 грн., за 2007 рік – 1510 грн., за 2008 рік – 1970 грн. В решті позовних вимог було відмовлено.
Управління праці та соціального захисту населення подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 травня 2009 року, як незаконну та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач просив розглянути справу за відсутності представника.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, як постраждалий 3 категорії, внаслідок Чорнобильської катастрофи і має право отримувати щорічну допомогу на оздоровлення згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Висновки суду першої інстанції щодо розміру мінімальних зарплат, які повинні бути виплачені позивачу, відповідають нормам Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отже судом правильно нараховані суми щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи з мінімальної заробітної плати, яка діяла на момент виплати допомоги позивачу.
З матеріалів справи вбачається, що допомога у 2004 та 2005 роках виплачувалась у розмірах, які не відповідають Закону. Судом стягнута недоплачена сума згідно норм Закону і зараховано суми, які позивач отримав на оздоровлення за цей період.
Доводи відповідача про те, що матеріальна допомога виплачувалась виходячи з фінансових можливостей у державі та розмірів, які встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року, не можуть бути взяти до уваги, як необґрунтовані.
Законом «Про державні соціальні стандарти та Державні соціальні гарантії» передбачено, що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. При цьому Закони, які встановлювали мінімальні заробітні плати, не містили обмежень щодо застосування норм статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом першої інстанції правомірно стягнуто недоплачену допомогу за 2007 та 2008 роки, оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» про внесення змін до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» про внесення змін до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи з принципу адміністративного судочинства – верховенства права та пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, яким є Постанова Кабінету Міністрів України, при вирішення даного спору треба застосовувати безпосередньо норму ст. 48 названого вище Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апеляційної скарги про те, що ст.62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» питання обчислення розміру виплат віднесено до компетенції Кабінету Міністрів є також необґрунтованими, оскільки Законом це не передбачено, і навпаки, Законом передбачено обов’язок Кабінету Міністрів України здійснювати застосування цих норм Закону.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.
Керуючись статтями 198, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області – залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 травня 2009 року про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів: Г.А. Колеснік Д.В. Ляшенко Л.В. Ястребова
З оригіналом згідно
Суддя: Г.А. Колеснік