ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" листопада 2009 р. справа № 2а-80/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронова С.В.
при секретарі судового засідання: Литовченко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2009 р. по справі № 2а-80/09 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
В грудні 2008 року позивач звернувся до суду з вимогами, в яких просив визнати відмову відповідача в перерахунку державної допомоги сім`ям з дітьми неправомірною, стягнути з відповідача 5256,80 грн. не донарахованої державної допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за період з 13 листопада 2007 року по 01 грудня 2008 року, зобов`язати відповідача у подальшому, починаючи з 01 грудня 2008 року виплачувати державну допомогу на дитину до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо у нарахуванні та виплаті позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за час з 01 січня 2009 року до досягнення дитиною трирічного віку, зобов`язано відповідача нараховувати та виплатити позивачу державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до шести років на час її виплати у період з 01 січня 2009 року до досягнення дитиною трьох років. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка має малолітнього сина –ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує від нього виплати допомоги по догляду за дітьми до досягнення ним трирічного віку.
Так, відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” було встановлено наступне:
- абзац 3 частини 2 ст. 56 Закону: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач проводив відповідні виплати до вищезазначеного порядку та розмірів.
Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 втратили чинність, як такі, що визнані неконституційним. Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” з урахуванням рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 –з 09.07.2007 року.
Враховуючи, що позивачка народила дитину в листопаді 2007 року , а на облік до УПСЗН стала лише 04 січня 2008 року, тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відмову в задоволені позовних вимог за 2007 рік.
Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, частина 1 статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” викладена в наступній редакції: “Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень”.
Вказані положення Закону не визнавалися неконституційними і діють на цей час, а відтак правомірно застосовувалися відповідачем при нарахуванні та виплаті позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році.
Вирішуючи вимоги позивачки за 2009 рік, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, порушивши як принцип диспозитивності.
Крім того, такий вихід за межі позовних вимог не був обумовлений повним захистом прав позивача, у зв’язку з чим постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог.
У зв`язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо юрисдикції справ, пов`язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності 10 березня 2010 року усі справи які пов`язані з призначенням, перерахунком, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат,соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним сціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг , допомоги, захисту, пільг, речогвого майна, пайків або грошової компенсації розглядаються у порядку цивільного судочинства. Згідно перехідних положень даного Закону адміністративні суди завершують розгляд справ данної категорії , провадження по яких відкрито. Тому судом касаційної інстанції є Верховний суд України, до якого і може бути здійснено оскарження рішення суду апеляційної інстанції.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконкому Павлоградської міської ради – задовольнити.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2009 року –скасувати.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.
Головуючий: С.А. Уханенко
Судді: С.В.Сафронова
В.Ю. Поплавський