o
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді – Семененка Я.В.
судді – Дадим М.Ю., Божко Л.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2009 року у справі № 2а-865/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області, в якому просила:
визнати дії відповідача неправомірними;
стягнути з відповідача щомісячну соціальну державну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 2982,30 грн., а також 4133,49 грн. компенсації за порушення строку її виплати, всього 7115, 79 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що має статус «дитини війни», тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивача відповідач керувався положеннями нормативних актів, що на підставі Рішення Конституційного Суду України були визнані неконституційними, а тому застосуванню не підлягали.
Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2009 року в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з постановою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом НОМЕР_1, тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, тому вона є особою, яка віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни(а.с.3).
Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно п.2 Заключних положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників війни, що підтверджується пенсійним посвідченням серії 105864 виданого 11.08.1986р. (а.с.6).
Крім того управлінням Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області долучено розпорядження №105865, згідно якого позивач, отримує пенсію як учасник війни, відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни та, гарантіях їх соціального захисту»(а.с.27).
За таких обставин, отримання позивачем доплати до пенсії відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни та, гарантіях їх соціального захисту» виключає можливість отримання ним щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
Отже, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку що позивач є учасником війни та користується пільгами, передбаченими ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі одержує підвищення до пенсії як учасник війни.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2009 року у справі № 2а-865/09 – без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.
Головуючий: Я.В. Семененко
Судді: Ю.М. Дадим
Л.А. Божко