ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
4 березня 2010 року
Категорія-2.11.11.
Донецький апеляційний адміністративний суд у склад судової колегії:
головуючого судді: Колеснік Г.А.
суддів: Ястребової Л.В.
Ляшенко Д.В.
при секретарі судового засідання Васильєві О.О..
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємця ОСОБА_3
На постанову Донецького окружного адміністративного суду
Від 7 вересня 2009 року
По адміністративній справі № 2а-10069/09/0570 (суддя Шальєва В.А.)
за позовом Суб.єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3
До Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька
Про визнання недійсним податкового рішення про застосування штрафних санкцій , визнання недійсним факту заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Позивач , яка є суб,єктом підприємницької діяльності , фізична особа ОСОБА_3 звернулось з позовом до державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним рішеннь про застосування штрафних санкцій № 0000072240/02946321367/4186 та № 00000 72240/0/2946321/4187 за порушення ст. 1 Закону “ про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті” –за недоотримання валютної виручки та виникнення дебіторської заборгованості. Також просила визнати факт відсутності бюджетної заборгованостіМотивувала тим що вона не є платником податку на додану вартість ,має угоду з компанією Росії “ Мері Кей” , яка сплачує за неї податок до бюджету Росії за отримання нею виручки за послуги. Вона не має ніякої заборгованості по сплаті податку , оскільки е платником єдиного податку. Компанія “ Мері Кей” не має заборгованості по сплаті валютної компенсації.
Судом першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.
Суд виходив з того , що позивачем був порушений термін зарахування валютної виручки на валютний рахунок у уповноваженому банку. Не надано декларацій про валютні цінності станом на 1.07.2007 року та інші періоди з відображенням дебіторської заборгованості за товари, експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті. Тому податковий орган мав право застосувати штрафні санкції.
Позивач подала апеляційну скаргу на рішення суду, просить скасувати постанову суду та задовольнити позовні вимоги.
Доводами апеляційної скарги є помилкове застосування норм матеріального права судом першої інстанції, який не дав належної оцінки повідомленню податкового органу про допущені порушення відповідачем , про які вказано у акті перевірки від 11.02.2009 року. Вона не платником податку на додану вартість , російська компанія “ Мері Кей” , з якою у неї була угода на виконання послуг , розраховувалась з нею в іноземній валюті і сплачувала податок на додану вартість та податок на доходи фізичної особи. Сплата податку підтверджена документально , як самою компанією “ Мері Кей” так і податковим органом Росії.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді–доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач мала угоду з Російським суб,єктом підприємництва -товариством “ Мері Кей “ про виконання послуг та отримувала від нього комісійне винагородження за актом приймання –здачі послуги , при цьому товариство сплачувало за позивача податок на додану вартість за ставкою 18% а також податок на доходи фізичних осіб за ставкою –30% , які надходили до бюджету Російської Федерації .
Податковий орган на підставі довідок банку визначав , що утримана з позивача сума не надійшла до банку України ,як валютна виручка і є заборгованістю резидента в особі позивача.
Але судом першої інстанції не враховано , що сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена , якщо протягом виконання зобов,язань за договором здійснюється оподаткування виконання резидентами для нерезидентів робіт / надання послуг/ за межами України – на суму сплачених податків, письмово підтверджених податковими органами країни нерезидента, що передбачено відповідно п.1.8 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями , затвердженою постановою правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136 .
Суд у постанові зробив висновок , що позивачем не надано доказів сплати за неї податку до Російської Федерації від податкового органу а також , що валютна виручка не надійшла на рахунок позивача у терміни , передбачені законом..
Виходячи з матеріалів справи, колегія суддів апеляційного суду не може визнати такий висновок обґрунтований. Як вбачається з листа ЗАТ “ Мері Кей” , з сум валютної виручки позивачки утримані податки- на додану вартість та на доходи фізичних осіб. Довідками міжрайонної інспекції федеральної податкової служби Росії по м. Москва № 48 від 24.03.2008 року № 446 та від 31.02.2009 року № 2865 підтверджено факт сплати за позивача вказаних податків нерезидентом .
У судове засідання апеляційного суду представником позивача надані нотаріально засвідчені вказані довідки . Підстав вважати , що вказані довідки є неналежними доказами , не вбачається. З вказаних довідок , підтверджених податковими органами Росії , вбачається сплата податків російською компанією за позивача.
Відповідач , як суб,єкт владних повноважень , не надав відомостей про сумнівність вказаних документів і в той же час не надав доказів порушення з боку позивача норм ст. 1 Закону “ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті“. Тому застосування до позивача, як суб,єкта підприємницької діяльності, штрафних санкцій не можна визнати правомірним. В діях позивача не встановлено дій , які б призвели до дебіторської заборгованості за товари / послуги /, що експортовані за межі України з оплатою в іноземній валюті.
Як вбачається з акту перевірки податкового органу СПД ОСОБА_3 виконала послуг на суму -106600 руб., компанія “ Мері Кей ” в оплату послуг перерахувало валютні кошти у сумі 69510,69 руб.. Не надійшло валютної виручки у сумі 38089,73 руб.
Але вказана сума не є дебіторською заборгованістю, це кошти , які сплачені в бюджет Російської Федерації , як податки нерезидента .
Тому рішення про застосування штрафних санкцій прийнято податковим органом не обгрунтовано , на припущеннях, про що свідчить також і спеціальний запит до компетентного іноземного податкового органу від 7.07.2009 року для підтвердження сум здійснення послуг на території Росії за період з 1.010.2005 року по 30.09.2008 року з зазначенням сум сплачених податків фізичної особі на території Росії.
Судова колегія встановила, що судом першої інстанції не встановлені повно вказані обставини справи і тому зроблені невірні висновки щодо допущення з боку позивача порушень законодавства з питань валютного регулювання.
Таким чином, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню. Враховуючи наведене, спірні рішення є не обґрунтованим, тобто прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення і повинні бути визнані протиправними .
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права і згідно до ч.4 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Що стосується позовних вимог щодо встановлення фактів , то вони не підлягають задоволенню, оскільки в межах адміністративного судочинства факти не встановлюються.
Керуючись статтями 198, 200, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу суб,єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2009 року – задовольнити частково .
Постанову Донецького окружного адміністративного суду області від 7 вересня 2009 року про відмову у задоволення позову ОСОБА_3 – скасувати.
Позов суб,єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_3 задовольнити частково. Визнати рішення державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 19.03.2009 року № 0000072240/0/2946321367/4186 та № 0000072240/0/2946321367/4187-протиправними та скасувати.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця
Колегія суддів Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова Д.В.Ляшенко