Щ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

02 березня 2010 року                                 справа № 2а-352/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі:   головуючого судді:    Мартиненка О.В.

  суддів:             Поплавського В.Ю., Уханенко С.А.

   розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу   управління Пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області на постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2009 року у справі №2а-352/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а :

21 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області та просить зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006, 2007, 2008 та 10 місяців 2009 року в сумі 4.887,90 грн.; зобов’язати відповідача надалі вести розрахунки та виплату державної соціальної допомоги як дитині війни згідно ч. 2 ст. 3 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Постановою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області щодо невчинення дій з нарахування і виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по 01 листопада 2009 року згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та здійснити її виплату; в іншій частині позову відмовлено.          

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла  висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 році та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням (а.с.7).

Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Щодо вимог позивача стосовно виплати за 2007 рік, колегія суддів виходила з наступного.

Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 закону України №2195-ІV.

Отже, управління Пенсійного фонду України повинно були зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 09 липня 2007 року – були відсутні.

Так, згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 01 січня - 380 гривень, з 01 квітня - 406 гривень, з 01 жовтня - 411 гривень.

У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію з  09 липня  по 31 грудня 2007 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Стосовно вимог по виплатам за 2008 рік, колегія суддів виходила з наступного.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Підстави для підвищення пенсії за період з 01 січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.

Разом з тим, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІV в новій редакції. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.

Статтею 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн.

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Щодо вимог позивача стосовно виплати за 2009 рік, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року.

Щодо вимог позивача зобов’язати відповідача виплачувати пенсію у подальшому з урахуванням підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин.

Також поза увагою суду залишилось те, що дія Закону про бюджет на 2008 рік закінчується 31 грудня 2008 року, то й перерахунок мав би вчинятись до цієї дати. Крім того, суду слід було окремо визначити початкову та кінцеву дати перерахунку підвищення до пенсії позивачу у 2009 року, оскільки з 01 січня 2009 року розпочався новий бюджетний рік, у якому видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування визначені законом про бюджет на 2009 рік.

У відповідності до п.1, п.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншої стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до задоволених вимог.  

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції, виклавши в новій редакції.

Керуючись  п. 1, п.3 ст. 94, ст. 195, ст. 197, п. 2 ст. 198,  п.1 ст. 201, ст. 207 КАС України  колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2009 року у справі №2а-352/09 змінити, виклавши в новій редакції.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року  по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - неправомірною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року  по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 24,44 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя:                         О.В. Мартиненко

Судді:                                 В.Ю. Поплавський

                                    С.А. Уханенко